Szewczenki i uczył w gimnazjum ukraińskim.
Po zajęciu Lwowa przez Armię Czerwoną w lipcu 1944, 7 sierpnia 1944 mianowany przez władze sowieckie pełniącym obowiązki profesora historii Ukrainy Uniwersytetu Lwowskiego, a we wrześniu 1945 kierownikiem katedry historii Słowian Południowych i Zachodnich. Pomimo nacisków odmówił publicznego odcięcia się od dorobku Mychajła Hruszewskiego.
Zmarł we Lwowie, pochowany na Cmentarzu Łyczakowskim.
Autor ponad 500 prac naukowych i popularnonaukowych. Współautor The Cambridge History of Poland (t. I, 1950; rozdział dotyczący pierwszej połowy panowania Jana Kazimierza).
Wybrane prace Суспільні верстви та політичні партії в Галицькім князівстві 13 ст.. «Записки Наукового товариства імені Шевченка» («ЗНТШ»), 1899, т. 31; Ілюстрована історія Буковини. Чернівці 1906; Молдавсько-польська границя на Покуттю по смерті Стефана Великого. W: Науковий збірник, присвячений проф. М.Грушевському учениками й прихильниками з нагоди його десяти¬літньої наукової праці у Галичині (1894—1904). Львів 1906; Венецьке посольство до Хмельницького (1650 р.). «ЗНТШ», 1907, t. 78, z. 4; Жерела до історії України-Руси. Львів, 1911, t. 12: Матеріяли до історії української козаччини, т. 5: Акти до Хмельниччини (1648—1657); Боротьба за польський престіл по смерти Володислава IV.