Тере́сва — рѣка в Украинѣ, в Тячовском районѣ Закарпатской области.Кирилюк М. І.: Тересва — річка. Вливать ся до Тисы на 890-м километрѣ од ей устя (Дунай в Новом Садѣ).
Опис Тересва зачинать ся повысше Усть-Чорны сутоком Мокрянкы и Брустурянкы, а вливать ся до Тисы при Бедевли. Долина до Дубового переважно V-подобна, широка найвысше 100–400 м, на окремых усѣках узиноподобна, широка 30–40 м, в дольном току — 1–2 км. Корыто кривулясте, часто росконарене, порожисте, суть водопады; ширина корыта 10–20 м аж до 90 м. Живлѣня мѣшане зоз перевагов дождьового; характерны повени не лем в яри. Ледостав нестойкый, од зачатку децембра до середины марца.
Господарскый вызнам 85% водозборного базена рѣкы покрыты лѣсами и в Тересвѣ быв еден з найвекшых крайовых древоробных центрох.Анучин В. А.
В минулости Тересва служила на сплав бокорох, для чого были утримованы акумулачны клавзуры в сумарной капацитѣ 845 000 м3 воды.Dr. Jiří Král, сс. 32-33. Од зачатку XX. стороча тоту функцию од рѣкы забрала желѣзниця Тересва-Усть-Чорна, котра звязовала вшиткы села долины Тересвы и фунговала в роках 1903–1998.Вузькоколійна залізниця Тересва - Усть Чорна
Гидрологичны постерункы были при Усть-Чорнѣ (з 1845), Дубовому (з 1924) и Нересници (з 1948). Гидроенергетика: водяны млины и невеликы гидроелектрарнѣ. Берегы Тересвы на окремых усѣках укрѣплены. Розвивать ся водна туристика.
Жерела и одказы Dr. Jiří Král: Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. Анучин В. А.: География советского Закарпатья. — М.: Географгиз, 1956. — 296 с. Кирилюк М. І.: Тересва — річка. //Географічна енциклопедія України: В 3-х т. Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін.— К. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. Т. 3: П—Я.— 480 с: С. 276. Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. Каталог річок України. — Видавництво АН УРСР. Київ, 1957. — 192 с. Вузькоколійна залізниця Тересва - Усть Чорна
Референции
Катеґорія:Рікы Европы Катеґорія:Рікы Україны Катеґорія:Рікы подля алфавиту