Японський письменник, інтелектуал і політичний філософ, який діяв на початку періоду Сьова в Японській імперії. Користуючись еклектичним діапазоном свого світогляду Іккі Кіта був одночасно соціалістом, який назвав себе «ідеологічним батьком японського фашизму»., хоча його твори однаково торкалися паназійства, буддизму (секти Нітірен), основних прав людини та егалітаризму, він був пов’язаний з китайськими революційними колами. Попри те, що його публікації постійно піддавалися державній цензурі, і він припинив писати після 1923 року Іккі Кіта став джерелом натхнення для японських ультраправих елементів в японської політики в 1930-х роках, зокрема для відстоювання політики територіальної експансії Японської імперії, та військового перевороту в самій Японській імперії. Уряд Японської імперії вважав ідеї Іккі Кіта руйнівними та небезпечними, і тому у 1936 році він був заарештований за нібито участь у невдалій спробі державного перевороту в Японській імперії 26 лютого 1936 року та був страчений японською владою у 1937 році.
Фон Іккі Кіта народився на острові Садо, префектура Ніігата, Японська імперія, де його батько був торговцем саке і першим міським головою місцевого міста. Острів Садо, який раніше використовувався для штрафних перевезень, мав репутацію непокірного, і Іккі Кіта цим пишався. У юності Іккі Кіта вивчав китайську класику, а в 14 років зацікавився ідеологією соціалізму. У 1900 році Іккі Кіта почав публікувати статті в місцевій газеті з критикою японської теорії «Кокутаї» («Державної структури» або «система правління»). Це призвело до офіційного поліційного розслідування, яке згодом було припинено. У 1904 році Іккі Кіта переїхав до столиці Японської імперії міста Токіо, де читав лекції в токійському університеті Васеда, але він так і не отримав університетського (наукового) ступеня. Іккі Кіта зустрів багатьох впливових японських діячів раннього соціалістичного руху в Японській імперії, але швидко цим рухом розчарувався; бо рух був, за його словами, повний «опортуністів»Wilson, George M. Radical nationalists in Japan: Kita Ikki 1883-1937. Harward University Press, Cambridge, 1969.
Ідеологія У віці 23 років Іккі Кіта опублікував свою першу книгу в 1906 році після року досліджень, це був масивний 1000-сторінковий політичний трактат під назвою . В цьому трактаті Іккі Кіта критикував японську урядову ідеологію Кокутай та попереджав, що соціалізм у Японській імперії перебуває під загрозою виродження та перетворення у розбавлену, спрощену форму, оскільки японські соціалісти надто прагнуть йти на компроміси.
Теорії японської політики Іккі Кіта вперше виклав свою філософію націоналістичного соціалізму у своїй книзі , яка була опублікована у 1906 році, де він критикував марксизм й соціалізм, який був орієнтований на класовий конфлікт, оскільки він був застарілий. Натомість Іккі Кіта наголошував на викладі еволюційної теорії в розумінні основних орієнтирів суспільств і націй. У цій книзі Іккі Кіта явно пропагує платонічний стан (лад) авторитаризму, наголошуючи на тісному зв’язку між конфуціанством і концепцією націонал-соціалізму «згори», заявляючи, що китаєць Мен-цзи є Платоном Сходу (Азії) і що концепція Платона щодо організації суспільства набагато краща за концепцію Маркса.
Взаємодія з китайською революцією Друга книга Іккі Кіта мала назву «Неофіційна історія китайської революції» (支那革命外史) є критичним аналізом китайської національної революції (Синьхайська революція) 1911 року.
Іккі Кіта був залучений до справи Китайської національної революції 1911 року, він став членом китайської революційної організації «Тунменхуй» (Об'єднаної ліги), очолюваної Сун Цзяоренем. Іккі Кіта їздив до цінського Китаю, щоб допомогти революціонерам у поваленні влади династії Цін.
Однак Іккі Кіта також цікавився японськими ультраправими організаціями. Так японська ультранаціоналістичне товариство «Товариство чорного дракона» яка була заснована в 1901 році, і пан Іккі Кіта був направлений цією організацією як спеціальний член, який писав для них з Китаю та надсилав звіти про поточну ситуацію під час Синьхайська революція 1911 року.
До свого повернення до Японської імперії в січні 1920 року Іккі Кіта дуже розчарувався в Китайській революції та стратегіях які були запропоновані її очільниками для змін в Китаї. Іккі Кіта приєднався до пана Шумей Окави та інших, щоб сформувати «Товариство тих, хто ще залишився» це була японська ультранаціоналістична та паназіатську організацію, і Іккі Кіта присвятив свій час письменництву та політичній активності в цій організації. Поступово він став провідним теоретиком й філософом правого руху в Японській імперії перед початком Другої світової війни.
На шляху реорганізації Японської імперії Остання велика книга яку написав Іккі Кіта і яка була пов'язана з політикою стала . Ця книга вперше була написана в місті Шанхай, Китайська Республіка, але її заборонили в 1919 році, ця книга була опублікована в «Kaizōsha», яка була видавцем журналу «Kaizō», в 1923 році цей журнал був цензурований урядом Японської імперії. Спільною темою першої та останніх політичних робіт Іккі Кіта було поняття національної політики КокутайRather, he criticized conflicts between advocates of kokutai and advocates of Western ideas for they did not understand social change and evolution of Japan, and he thought Japan had been a democracy (minsyukoku) led by the Emperor, which was not directly imported from the Western, since the Meiji Restoration, which was a movement to be liberated from servitude to the Shogun and the Daimyo. In the introduction he also wrote “Japanese nationals surely need to understand the justice of the nation and human rights of equality”., за допомогою якої Японська імперія повинна була подолати майбутню національну кризу в економіці та (або) міжнародних відносин, та очолити об’єднану та вільну Азію та об’єднає культуру світ через японізовані та універсалізовані азійські думки, щоб підготуватися до появи єдиної наддержави, яка була б неминучою для майбутнього світового миру. Таким чином, роботи Іккі Кіта містили аспекти, пов’язані з доктриною «паназіатства».
Відповідно до політичної програми Іккі Кіта, державний переворот в Японській імперії був би необхідним для запровадження режиму надзвичайного стану в Японській імперії, на основі прямого правління могутнього лідера. Завдяки повазі якою імператор Японської імперії користувався в японському суспільстві,His main purpose of this coup was to clarify the meaning and the principle of the Emperor, who is the representative of the people. Іккі Кіта визначив суверена (імператора) як ідеальну особу для призупинення дії конституції Японської імперії, та організації ради, створеної імператором, і радикальної реорганізації кабінету міністрів й парламенту Японської імперії, члени якого мали б бути обрані народом, щоб бути вільним від будь-якого «злочинного впливу», що зробило б ясним справжнє значення реставрації Мейдзі. Нова «Дієта з національної реорганізації» повинна була внести зміни до конституції Японської імперії, відповідно до проєкту змін, імператор накладе обмеження на особисте багатство, приватну власність і активи компаній, а також заснує національні організації, які безпосередньо та спільно керуватимуться урядом Японської імперії, як-от японські державні залізниці. Також за проєктом змін, передбачалось проведення земельної реформи, відповідно до неї; вся міська земля буде передана в комунальну власність. Нова (реорганізована) держава (імперія) скасовує систему перів казоку, палату перів і всі податки, крім основних, гарантуючи чоловікам виборче право, свободу, право на власність, право на освіту, трудові права та права людини. Зберігаючи інститут «імператора Японської імперії» як представника народу, привілейовані еліти будуть витісненіThey were the Meiji oligarchy, Zaibatsu (Concerns), Gunbatsu (Military Factions), landlords, the Oriental Development Company and so on., а японські військові будуть додатково посилені, щоб зміцнити Японську імперію та дати їй змогу звільнити Азію від західного імперіалізму.James L. McClain, Japan: A Modern History p 438
Іккі Кіта стверджував право Японської імперії як «міжнародного пролетаріату» на завоювання (окупацію) Сибіру Далекого Сходу та АвстраліїHe thought this was analogous to domestic class conflict Vladimir Lenin actually had done in Russia, which was rationalized., народам якої за його проєктом повинні бути надані такі ж права, що і японцямHe believed that this would be a model of racial equality and that the only one who could govern unity between the culture of the East and that of the West was the Empire of Japan., оскільки соціальні проблеми в Японській імперії ніколи не будуть вирішені, якщо проблеми міжнародної торгівлі не буде вирішено. Це було названо «реставрацією Сьова».James L. McClain, Japan: A Modern History p 437
У своїй історичній перспективі політична програма яку підготував Іккі Кіта була спрямована на створення в Японській імперії державного соціалізму, який би був орієнтований за своєю державною системою на «соціалізм зверху»He stressed that a coup is not for conservative autocracy, it is the direct expression of the general will, and that the general will should be expressed by the fusion of the Emperor and the people, not the authorities. як інструменту об’єднання та зміцнення японського суспільства. Закордонні дії Японської імперії мали на меті зосередитися на досягненні незалежності британської Індії та підтримці Республіки Китай, щоб зупинити подальший поділ Китаю, на зразок того як була поділена Африка, і ця політика повинна була відбуватися в ім’я «єдності Азії».He also mentioned there was anti-Japanese sentiment in China and argued Japan needed to deprive the UK of Hong Kong and build a naval base there instead of Qingdao, which had so many people that Shandong coolies were exported. Іншою метою його програми було створення великої Японської імперії, до складу якої повинна була входити Корея, Тайвань, Сахалін, Маньчжурію, Далекий Схід Росії та Австралію.
Про зовнішню політику Іккі Кіта написав «петицію» про зовнішню політику Японської імперії після Мукденського інциденту на території Манджурії. Іккі Кіта рішуче виступав проти війни проти США, яка була популярною думкою в той час, він пояснював це тим що Британська імперія приєднається до цієї війни, а японський флот не зуміє перемогти їх. Він також думав, що Китайська Республіка і Радянський Союз приєднаються до цієї війни на стороні США. Його пропозиція полягала в тому, що Японська імперія повинна укласти військовий союз з Францією і боротися з Радянським Союзом. Він вважав, що союз із Францією стримає Британську імперію, і що Японська імперія та Франція поділяють антиросійські настрої, оскільки Радянський союз не сплатив великі борги які залишились ще з часів існування Російської імперія, яка була винна їх Франції.
Критичний прийом Пан Уолтер Скайа зазначає, що в «Про Кокутай і чистий соціалізм» Іккі Кіта відкидав синтоїстський погляд японських ультраправих націоналістів, таких як пан Ходзумі Яцука, про те, що Японська імперія була етнічно однорідною, так званою «родинною державою», що походить від імператорської лінії від богині сонця Аматерасу, наголошуючи на тому що в Японській імперії присутні етнічні не японці з давніх часів. Іккі Кіта стверджував, що поряд з інкорпорацією китайців, корейців і росіян як громадян (підданих) Японської імперії в період правління імператора Мейдзі, будь-яка особа повинна мати можливість натуралізуватися як громадянин (підданий) Японської імперії незалежно від раси, з тими ж правами та обов’язками, що є в етнічних японців. За словами Іккі Кіта інакше Японська імперія не могла надалі розширюватися на територіях, які були населені не японцями, без необхідності «звільняти їх від своїх зобов’язань або... вигнати їх з імперії.» Walter Skya, Japan's Holy War: the Ideology of Radical Shinto Ultranationalism pp.123–125 Одним із його релігійних натхненників була японізована сутра Лотоса.