Олександрівка - село в Україні, у Добровеличківській селищній громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 518 осіб. Колишній центр Олександрівської сільської ради.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Олександрівську сільради Новоархангельського району до складу Добровеличківського району.Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
Історія
Заснування (Панщина) Виникнення сучасної Олександрівки пов’язане з ліквідацією Запорізької Січі у 1775 році за наказом імператриці Катерини II. Після цього козацькі землі були роздані дворянству.
Село розташовувалося на Чорному шляху - головній дорозі з Криму до Речі Посполитої.
З 1752 до 1764 року по річці Кагарлик проходила межа двох адміністративних одиниць . На північ від річки - Нова Сербія, на південь - Новоросійська губернія. Таким чином на землях Олександрівки колись проходила адміністративна межа .
Перші землевласники та поселення У 1784 році ділянку на північ від річки Кагарлик отримав Федір Полянка . Перше поселення було названо Федорівка , і знаходилось на північ від центру сьогоднішньої Олександрівки .
Слобода Йолкіна (Водяна балка) знаходилась південніше і належала майору Петру Йолкіну.
Близько 1810 року Уляна Полянка , дочка Федора виходить заміж за Григорія Варун-Секрета, який згодом після смерті колишнього власника почав володіти ділянкою , та поселенням , яке на ній розташовувалось.
Приблизно 1816 році: Федорівку було перейменовано на Варунівку Григорій Варун-Секрет заснував Ульянівку та Новогригорівку , які знаходились на північ від Федорівки ( сьогодні цю частину села називають хутором)
До 1918 року ці 3 поселення належали роду Варун-Секрет. Останнім власником був Сергій Варун-Секрет .
Адміністративна належність
Бугогардівська паланка (Запорізька Січ) 1734-1775
Нова Сербія 1752-1764
Єлисаветинська провінція (Новоросійська губернія) 1764-1784
Ольвіопольський повіт (Катеринославське намісництво) 1784-1795
Ольвіопольський повіт (Вознесенське намісництво) 1795-1796
Ольвіопольський повіт (Новоросійська губернія) 1796-1802
Ольвіопольський повіт (Миколаївська губернія) 1802-1803
Ольвіопольський повіт (Херсонська губернія) 1803-1828
Бобринецький повіт (Херсонська губернія) 1828-1865
Єлисаветградський повіт (Херсонська губернія) 1865-1920
Первомайський повіт (Одеська губернія) 1920-1923
Першомайська округа (Одеська губернія) 1923-1925
Першомайська округа 1925-1930
Уманська округа (Одеська губернія) 1930-1939
Кіровоградська область (з 1939 року) З 1784 по 1923 рік Олександрівка належала до Вікторштадської волості . З 1923 по 1965 рік належала до Новоархангельского району . З 1965 по 2020 рік належала до Добровеличківського району . З 2020 року належить до Новоукраїнського району .
Релігійні установи До 1910 року мешканці сповідувались та реєструвались в Святодухівській церкві у містечку Вікторштадт
У 1910 році в Олександрівці збудовано церкву Святої Варвари . Була органом реєстрації цивільного стану лише до 1918 року . Була знищена під час Другої світової війни. Походження назви Назва «Олександрівка» найвірогідніше пов’язана з Олександром Варун-Секретом - колись власником села.
Попередні назви села Олександрівка : Федорівка - перша назва , використовувалася до 1816 року Варунівка - друга назва села , яка використовується й досі .
Об’єднання населених пунктів Після Другої світової війни в ході укрупнення населенних пунктів та ліквідації неперспективних сіл Новогригорівка , Йолкіна та Улянівка були ліквідовані та ввійшли до складу села Олександрівка . Адміністративні зміни XX-XXI ст. 05.02.1965 - Олександрівська сільрада була передана з Новоархангельского до складу Добровеличківського району . 2020 - в рамках централізації Добровеличківський район було ліквідовано , а території увійшли до складу Новоукраїнського району .
Голодомор В роки голодомору 1932-1933 років за офіційними данними загинуло 16 осіб . Реальне число загиблих значно більше .
Соціально-економічний розвиток (радянський період) Колгосп ім.Леніна було засновано в 1927 році . За ним закріплялося : 4440 га угідь 4215 га орної землі
Інфраструктура: школа будинок культури бібліотека ясла
медпункт
Освітні заклади
В селі було побудовано земську школу в 1905 році , яка функціонувала до 1975 року .
Теперішня будівля школи введена в експлуатацію в жовтні 1975 року . Максимальна спроможність школи 180 дітей .
посилання на сторінку школи : Олександрівська філія Липнязького ліцею ім.Юрія Обжеляна
Друга світова війна В період 1941-1945 років було мобілізовано 246 осіб , 134 з них загинуло . В їх честь було встановлено гранітний обеліск біля будинку культури .
В бою за угорське село Мокренце відзначився уродженець села Богодарівки В. П. Бондар - йому удостоєно звання Герой Радянського Союзу. Російсько-українська війна З початку російсько-української війни загинуло 5 осіб .
Чабанов Сергій Вадимович 23.09.1992 - 27.03.2022 Курнат Анатолій Вікторович 02.01.1978 - 07.03.2023 Бобров Артем Олександрович 02.03.2001 - 27.04.2024 Тупаков Віталій Олександрович 23.06.1993 - 12.07.2024
Чецький Олександр Миколайович 07.08.1969 - 10.02.2025
В 2025 році в честь загиблих однесельчан було встановлено Алею слави перед будинком культури.
Географія Через село протікає річка Кагарлик, яка є лівою притокою річки Синюха . Входить в Південнобузький басейн . У селі налічується шість ставків, чотири з яких перебувають в належному стані та придатні для риболовлі й зрошення земель. Площа села становить 4.4км² .
В селі є 4 вулиці :
вул.Шкільна вул.Садова вул.Вербова вул.Шевченка
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 469 осіб, з яких 209 чоловіків та 260 жінок.
Згідно за переписом 2001 року населення становить 518 осіб.