Маршалл Герфф Епплвайт-молодший (; , Спер, Техас, США – ), також відомий як До, серед інших імен — американський релігійний лідер, засновник релігійного руху Небесні врата (часто описується як культ) й організатор у 1997 році наймасовішого самогубства у США.

В молодості Епплвайт навчався в кількох університетах і служив в армії США. До звільнення через емоційні потрясіння з Університету св. Томаса у Х'юстоні, штат Техас, у 1970 році займався педагогічною кар'єрою. Смерть батька через рік викликала важку депресію. У 1972 році Епплвайт тісно подружилася з медсестрою Бонні Неттлз; разом вони довго обговорювали містику та дійшли висновку, що їх покликали як божественних посланців. Вони деякий час керували книгарнею та навчальним центром, а потім у 1973 році почали подорожувати США для поширення своїх поглядів. Тоді у них з'явився один навернений. У серпні 1974 року Епплвайта заарештовано у Гарлінгені, за те, що не повернув орендовану машину, і був екстрадований до штату Міссурі й ув'язнений на шість місяців. У в'язниці він продовжив розвиток своєї теології.

Після звільнення Епплвайт і Неттлз подорожували Каліфорнією й Орегоном, де змогли залучити до себе відданих послідовників. Вони переконали, що їх відвідають іншопланетяни, які нададуть їм нові тіла. Спочатку лідер заявив, що він і його послідовники фізично піднімуться на космічний корабель, де їхні тіла будуть трансформовані, але пізніше переконав, що їхні тіла були вмістилищами їхніх душ, які пізніше помістять у нові тіла. Ці ідеї були висловлені мовою, взятою з християнської есхатології, руху нью-ейдж й американської масової культури.

Наприкінці 1970-х років Небесні врата отримали приплив коштів, які використали для оплати житла й інших витрат. У 1985 році Неттлз померла, залишивши Епплвайта збентеженим і кинувши виклик його поглядам на фізичне внебовзяття. На початку 1990-х років група зробила додаткові кроки для оприлюднення своєї теології. У 1996 році вони дізналися про наближення комети Гейла — Боппа та чутки про супровідний космічний корабель, і підсумували, що це судно візьме їхні душі на борт для подорожі на іншу планету. Вірячи, що їхні душі піднімуться на космічний корабель й отримають нові тіла, учасники групи вчинили масове самогубство в орендованому особняку. Після виявлення тіл почався медійний цирк. Коментатори та науковці обговорювали, як Епплвайт переконав людей виконувати його накази, включно з самогубством. Серед пояснень готовності послідовників покінчити життя самогубством — його вправність маніпулювати або віра у наратив, який він створив.

Молодість й освіта Народився у Спері, штат Техас, 17 травня 1931 року у сім'ї пресвітеріанського священника Маршалла Герфа Епплвайта-старшого (1901—1971) та його дружині Луїзи (уроджена Вінфілд; 1901—1988). У нього було троє суродженців. Епплвайт став дуже релігійним у дитинстві.

Епплвайт навчався у школі у Корпус-Крісті й Остінському коледжі. У коледжі проявляв активність у кількох студентських організаціях і був помірковано релігійним. У 1952 році здобув ступінь бакалавра філософії, а потім вступив до пресвітеріанської семінарії, де вивчав теологію, щоб стати священником. Приблизно у той час він одружився з Енн Пірс, і пізніше у них народилося двоє дітей, Марк і Лейн. На початку навчання у семінарії Епплвайт вирішив залишити її, надавши перевагу музичній кар'єрі: влаштувався музичним керівником пресвітеріанської церкви у Північній Кароліні. Він був співаком-баритоном і насолоджувався спіричуелами та музикою Генделя.

У 1954 році Епплвайт призвали в Армію США. Служив в Австрії та Нью-Мексико як член армійського корпусу зв'язку. Він залишив військову службу у 1956 році та вступив до Університету Колорадо, де здобув ступінь магістра музики та зосередився на музичному театрі.

Кар'єра Після закінчення навчання в Колорадо Епплвайт переїхав до Нью-Йорка, щоб почати професійну кар'єру співака. Спроба виявилась невдалою. Потім викладав в Університеті Алабами. Епплвайт втратив посаду після сексуальних стосунків зі студентом; його релігійна освіта, ймовірно, не підтримувала одностатеві стосунки, і згодом він був розчарований своїми сексуальними бажаннями. Він почав жити окремо від дружини, коли вона дізналася про роман у 1965 році, за три роки вони розлучилися. Коли Епплвайт розповів батькам про свою гомосексуальність, батько відмовився від нього.

У 1965 році Епплвайт переїхав до Х'юстона, де влаштувався на кафедру музики в Університеті Сент-Томас. Студенти відзначали його ораторські здібності та стильний одяг. Він здобув місцеву популярність як співак, очолюючи хор єпископальної церкви та виступаючи з Х'юстонською Гранд Оперою. У Х'юстоні Епплвайт деякий час був відкритим геєм, але також мав стосунки з молодою жінкою, яка покинула його під тиском своєї родини; він був дуже засмучений таким вчинком. У 1970 році він звільнився з університету через депресію й інші емоційні проблеми. Роберт Балч і Девід Тейлор, соціологи, які досліджували групу Епплвайта, припускають, що звільнення викликано іншим романом Епплвайта зі студентом. Пізніше президент університету згадував, що Епплвайт часто був психічно неврівноваженим і дезорганізованим весь період роботи.

У 1971 році Епплвайт ненадовго переїхав до Нью-Мексико, де керував успішним магазином делікатесів. Проте вирішив повернутися до Техасу того ж року. Приблизно в той час помер його батько. Ця втрата сильно емоційно вплинула на нього, спричинивши глибоку депресію. Він накопичував борги і щоб позбутися їх позичав гроші у друзів.

Знайомство з Неттлз і перші подорожі У 1972 році Епплвайт познайомилася з медсестрою Бонні Неттлз, яка цікавилася теософією та біблійними пророцтвами. Вони швидко стали близькими друзями; пізніше він згадував, що йому здавалося, що він знав її протягом тривалого часу, і зробив висновок, що зустрічалися в минулому житті. Неттлз сказала Епплвайту, що їхню зустріч їй передбачили іншопланетяни, переконавши його, що він має божественне завдання. На той час він почав досліджувати альтернативи традиційній християнській доктрині, включно з астрологією.

Незабаром Епплвайт почав жити з Неттлз. Попри спільне життя, стосунки не мали сексуального характеру, що відповідало його давньому бажанню мати глибокі та люблячі, але платонічні стосунки. Неттлз була одружена і мала чотирьох дітей. Після зближення з Епплвайтом її чоловік розлучився з нею, і вона втратила опіку над дітьми. Епплвайт також назавжди перервав контакти зі своєю родиною. Він бачив у Неттлз споріднену душу, і деякі його знайомі пізніше згадували, що вона справила на нього сильний вплив. Рейн писав, що Неттлз «була відповідальною за зміцнення його маревних переконань», але психіатр Роберт Джей Ліфтон припускав, що вплив Неттлз допоміг йому уникнути подальшого погіршення психічного стану.

Епплвайт і Неттлз відкрили книжковий магазин Християнський центр мистецтв, у якому продавалися книги з різноманітних духовних традицій. Вони також започаткували власну справу Know Place — курси з теософії та містицизму. Через деякий час пара все закрила. У лютому 1973 року Епплвайт і Неттлз вирішили навчити інших своїх вірувань і проїхалися західною частиною США. Ліфтон описує подорож як «неспокійну, інтенсивну, часто заплутану, перипатетичну духовну подорож». Вони мали небагато грошей і час від часу здавали кров або працювали на випадкових роботах. Часом пара харчувалася лише булочками, часто ночувала у кемпінгах, іноді не платила за житло. Одна з х'юстонських подруг листувався з ними та прийняла вчення. Вони відвідали її у травні 1974 року, і вона стала їхньою першою новонаверненою.

Під час подорожей Епплвайт і Неттлз розмірковували про життя Франциска Ассізького та читали Олену Блаватську, Р. Д. Леїнга та Річарда Баха. Вони тримали при собі версію Біблії короля Якова та вивчали кілька уривків з Нового Заповіту, зосереджуючись на вченнях про христологію, аскетизм й есхатологію. Епплвайт також читав наукову фантастику, зокрема твори Роберта Гайнлайна й Артура Кларка. До червня 1974 року переконання Епплвайта та Неттлз сформувалися в основну схему. Вони дійшли висновку, що вони обрані для виконання біблійних пророцтв і що мають дуже високий рівень розуму, який відсутній серед інших людей. Вони написали памфлет, у якому описали перевтілення Ісуса, який тепер живе у Техасі, що натякає на Епплвайта. Крім того, вони дійшли висновку, що вони були двома свідками з Об'явлення Івана Богослова, і час від часу відвідували церкви чи інші духовні групи, щоб говорити так про себе, часто називаючи себе «Двоє» або «НЛО-Двоє». Пара вірила, що їх уб'ють, потім вони повернуться до життя та потраплять на космічний корабель. Ця подія, яку вони назвали «Поданням», мала підтвердити їхні твердження. Проте ідеї погано сприймали.

Арешт і проповіді У серпні 1974 року Епплвайта заарештовано у Гарлінгені за не повернення автомобіля у прокат у Міссурі. Його доставили у сент-луїську в'язницю, у якій провів шість місяців. Епплвайт стверджував, що отримав «божественну вказівку» утримувати автомобіль. За ґратами він розмірковував на богословські теми, згодом відмовився від окультних на користь іншопланетян й еволюції.

Після звільнення Епплвайт разом з Неттлз зайнявся встановленням зв'язку з іншопланетянами та пошуком однодумців. Вони публікували оголошення про зустрічі та набирали послідовників, яких назвали «екіпажем». На заходах вони удавали з себе істот з іншої планети, які шукають учасників для експерименту. Усі згодні у підсумку досягнуть найвищого рівня еволюції. Неттлз й Епплвайт називали себе «Гіні» та «Піг». Роль Епплвайта — «викладач лабораторії» й основний лектор, а Неттлз час від часу уточнювала зауваження чи виправлення. Обидва рідко спілкувалися особисто з присутніми, лише брали номери телефонів, за якими можна було з ними зв'язатися. Спочатку організація мала назву «Церква обітниці безшлюбності анонімних сексоголіків», але незабаром стала відомою як «Індивідуальна метаморфоза людини».

Епплвайт вірив в гіпотезу про давніх астронавтів, яка стверджувала, що іншопланетяни відвідували людство в минулому, поселили людей на Землю і повернулися, щоб забрати кілька обраних. Частини цього вчення мають подібність до реформатської християнської концепції обрання, ймовірно, через пресвітеріанське виховання Епплвайта.

Епплвайт і Неттлз надіслали оголошення групам у Каліфорнії, й отримали запрошення виступити перед прихильниками нью-ейдж у квітні 1975 року. На цій зустрічі вони переконали близько половини з 50 присутніх стати їхніми послідовниками. Вони звернули увагу на кампуси та виступили в коледжі Канада у серпні. На зустрічі в Орегоні у вересні 1975 року вони досягли подальших успіхів у наверненні — близько 30 людей покинули свої домівки, щоб слідувати за парою, це привернуло увагу ЗМІ. Подію висвітлювали негативно, висміювали послідовників і лідерів, звинувачували у промиванні мізків. Балч і Тейлор стверджують, що Епплвайт і Неттлз не застосовували тактики тиску, зосереджуючись лише на відданих послідовниках.