Загальна інформація
Передумови Після повалення режиму Януковича, росіяни здійснили анексію двох українських адміністративних одиниць — Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також (до грудня 2014 року) частини півдня Херсонської області.
Голосування в ООН 27 березня 2014 року скликали засідання Генеральної Асамблеї ООН (резолюція ГА ООН 68/262) для розгляду питання збройної окупації Росією території України. За: 100, проти: 11 ()
19 грудня 2016 відбулося голосування за резолюцію ГА ООН 71/205. За: 70, проти: 26 ()
На момент початку російської агресії, РФ була членом ОДКБ, у який також входить Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан. а також Сербія (з 2013 року) та Афганістан (протягом 2013-2021 років) як спостерігачі. РФ також була частиною Митного союзу, до якого входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан. Туніс (з 2015 року) та Сирія (з 2011 року) висловлювали наміри долучитися до союзу.
Перед повномасштабним вторгненням, РФ була значним торговельним партнером для наступних країн:
Білорусь — 35% експорту та 28% імпорту (2021) Вірменія — 28% експорту та 37% імпорту (2021) Казахстан — 12% експорту та 42% імпорту (2021)
Після початку повномасштабного вторгнення 20 лютого 2024 року британський аналітичний центр The Royal United Services Institute for Defence and Security Studies (RUSI) опублікував свій новий звіт щодо невоєнних загроз з боку Росії. Попри повномасштабну війну, яку Росія веде проти України, Кремль не зупиняється у спробах дестабілізації внутрішньої ситуації в країнах Заходу, підриву підтримки України та намагається послабити позиції країн-партнерів України в країнах Африки та Близького Сходу. Якщо від початку повномасштабного вторгнення використання Росією неконвенційних воєнних загроз щодо країн Заходу зменшилося через руйнування попередніх звʼязків та підходів, то на початок третього року повномасштабної війни Москва змогла напрацювати нові методи боротьби. Вони нині становлять серйозну загрозу країнам НАТО. Російські спецслужби активно прагнуть розширити свої можливості в кількох сферах, які становлять стратегічні загрози для членів НАТО. ГРУ реструктуризує систему управління вербуванням і підготовкою спецпризначенців та перебудовує апарат своїх агентів, щоб мати змогу інфільтровувати їх до європейських країн. Росія активно вдається до дій, які вже отримали визначення «росколоніалізм» — ГРУ взяло на себе функції групи «Вагнера» і агресивно розширює свої партнерські зв’язки в Африці з чітким наміром витіснити західні партнерства. Імідж та звʼязки глави Чечні Рамзана Кадирова використовуються для створення широкої мережі впливу серед чеченського і мусульманського населення в Європі та на Близькому Сході.
Наприкінці лютого у Москві відбулася міжпалестинська зустріч, на яку РФ запросила всі палестинські організації, включаючи ХАМАС та «Ісламський джихад».
Згідно з інформацією, оприлюдненою у WSJ 3 березня 2024 року, керівництво РФ скористалося масовою втечею росіян від мобілізації, щоб відправити своїх шпигунів до Європи. Росія агресивно відновила шпигунську війну із Заходом, повідомило Financial Times з посиланням на коментарі західних чиновників та офіцерів.
У липні 2024 року ряд представників деяких європейських та американських університетів підписали відкритий лист, у якому закликали не запрошувати Україну до Північноатлантичного альянсу через те, що в результаті таких дій може розпочатися «війна між НАТО і РФ».
Голосування в ООН 2 березня 2022 року була проголосована резолюція ГА ООН ES-11/2. За: 141, проти: 5 ()
7 квітня 2022 року була проголосована резолюція Генеральної Асамблеї ООН ES-11/3. За: 93, проти: 24 ()
12 жовтня 2022 року була проголосована резолюція ГА ООН ES-11/4. За: 143, проти: 5 ()
14 листопада 2022 року була проголосована резолюція ГА ООН A/ES-11/L.6. За: 94, проти: 13 ()
23 лютого 2023 року була проголосована резолюція ГА ООН A/ES-11/L.7. За: 141, проти: 7 ()
15 листопада 2023 року була проголосована резолюція ГА ООН A/C.3/78/L.42.https://www.un.org/en/ga/third/78/docs/voting_sheets/L.42.pdfhttps://digitallibrary.un.org/record/4030715?ln=en За: 78, проти: 15 ()
11 липня 2024 року була проголосована резолюція ГА ООН щодо ядерної безпеки. За: 99, проти: 9 ()
18 грудня 2024 року була проголосована резолюція ГА ООН про порушення прав людини в окупованому Криму. За: 81, проти: 14 ()
24 лютого 2025 року була проголосована резолюція ГА ООН «Просування всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні». За: 93, проти: 18 ()
Того ж дня була проголосована резолюція ГА ООН щодо третьої річниці російської війни. За: 89, проти: 8 ()
3 грудня 2025 року була проголосована резолюція ГА ООН щодо повернення українських дітей Росією. За: 91, проти: 12 ()
11 грудня 2025 року була проголосована резолюція ГА ООН стосовно Чорнобильської катастрофи. За: 97, проти: 7 ()
24 лютого 2026 року була проголосована резолюція ГА ООН A/ES-11/L.17. За: 107, проти: 12 ()
Всього за 15 голосувань з Російською Федерацією проти українських резолюцій голосували: Білорусь та Північна Корея по 15 разів, Нікарагуа 14 разів, Еритрея 11 разів, Малі 10 разів, Куба та Сирія (часів правління Башара аль-Асада) по 9 разів, Судан та Бурунді по 8 разів, Іран та Нігер (при владі з 2023 року військова хунта) по 7 разів, КНР та Зімбабве по 6 разів, Буркіна-Фасо (при владі з 2022 року військова хунта) 5 разів, Центральноафриканська Республіка (при владі з 2018 року військова хунта) 4 рази, Болівія 3 рази, Вірменія, Ефіопія, Казахстан, США (часів правління Дональда Трампа) та Узбекистан по 2 рази, Алжир, В'єтнам, Габон, Гаїті, Екваторіальна Гвінея, Індія, Ізраїль, Камбоджа, Коморські Острови, Киргизстан, Лаос, Маршаллові Острови, Республіка Конго, Палау, Південний Судан, Південно-Африканська Республіка, Сербія, Таджикистан, Філіппіни, Уганда та Угорщина (під час правління Віктора Орбана)по 1 разу.
Інше 7 грудня 2023 року стало відомо, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запускає першу в світі відкриту базу даних іноземних компонентів у російській зброї.
Участь РФ у міжнародних військових навчаннях
2022 У вересні 2022 року РФ провела військові навчання «Схід-2022», у яких також взяли участь представники інших країн — Китаю, Індії (50 військових), Білорусі (250 військових), Таджикистану та Монголії.
2023 У липні 2023 року Росія та КНР проводили спільні військово-морські навчання «Північ/Взаємодія – 2023» у Японському морі.
2024 У березні 2024 року, у спільних навчаннях під назвою «Морський пояс безпеки - 2024» РФ спільно з Іраном і КНР провели навчання за участі військових кораблів в Оманській затоці та Аравійському морі. 21 вересня 2024 року У Тихому океані біля Владивостоку РФ відбулися спільні військові навчання Росії та Китаю на бойових кораблях «Бейбу/Взаємодія — 2024». 18-26 вересня 2024 року відбулися військові навчання із військовими Лаосу. У листопаді РФ вперше долучилася до військових навчань у Яванському морі разом з Індонезією.
2025 У березні 2025 року Китай, Росія та Іран проведуть спільні навчання в Оманській затоці Навчання під назвою Security Nexus-2025 відбуватимуться біля іранського узбережжя.
У квітні 2025 року Індія та Росія провели навчання флотів у Бенгальській затоці. Протягом трьох днів моряки двох країн відпрацювали тактичне маневрування у складі спільних груп, удосконалювали практичні навички боротьби з безпілотними літальними апаратами (БпЛА) та безекіпажними катерами умовного супротивника.
30 липня 2025 року стало відомо що ВМС Китаю та Росії у серпні проведуть в акваторії Японського моря поблизу Владивостока спільні щорічні навчання «Морська взаємодія-2025», а також спільне морське патрулювання у Тихому океані. Наприкінці серпня 2025 року росіянами було заявлено що дизель-електричні підводні човни ВМФ Росії та ВМС Народно-визвольної армії Китаю вперше спільно патрулювали в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. У вересні 2025 до навчань «Запад-2025» у яких брали участь РФ та Білорусь — долучилася Індія.
Найбільші експортні партнери РФ
Країни які здійснюють підтримку російському вторгненню Після початку російського повномасштабного вторгнення більшість країн світу підтримала Україну у голосуваннях ООН, близько 100 країн надіслали гуманітарну допомогу, а близько 50 — військову. Однак ряд країн та режимів надавав або надає пряму збройну підтримку Російській Федерації.
У серпні 2025 року Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) провів дослідження, присвячене зростаючій співпраці між Китаєм, Росією, Іраном та Північною Кореєю, що отримала назву «вісь CRINK». У межах цього дослідження фахівці центру визначили зростаючу роль цих чотирьох країн, які здійснюють спільні дії як проти України, так і проти країн Заходу, зокрема США та Європи.
Це неформальна коаліція, яка, хоча й не є офіційним альянсом, демонструє посилене стратегічне партнерство, спрямоване на протистояння західному домінуванню та створення багатополярного світового порядку.
Основними рушійними силами цього зближення є спільна опозиція до лідерства США в міжнародних справах, прагнення до економічної автономії та відмова від західних санкцій. Зокрема, Росія, зазнаючи тиску з боку міжнародної спільноти через війну в Україні, зміцнила свої економічні зв’язки з Китаєм, який став найбільшим торговим партнером Москви.
Білорусь Лукашенко, будучи обраним на президентських виборах Білорусі 1994 року, вступив у конфлікт з парламентом у 1996 році і узурпував всю владу, у листопаді того ж року замінивши обраний парламент на відібраних ним представників, та численними законами і актами після цього.
Впродовж його правління влада оголошувала переможний для себе результат на всіх без винятку виборах, що час від часу спричиняло погіршення відносин із демократичними державами (передусім чергу США та ЄС) та санкційний тиск і мітинги опозиції, найбільшими з них були: протести проти підписання Союзного договору з Росією у 1996—1997 роках, проти фальсифікації виборів 2006 та 2010 років, проти політичних репресій у 2011 році та протести в Білорусі 2020-2021 років, які стали найчисленнішими та найжорстокіше придушеними. Також відомо про протести проти російського вторгнення в перші дні.
Після жорстокого придушення народних протестів у 2020—2021 роках в Україні збільшилася діаспора опозиційно налаштованих білорусів, які під час вторгнення сформували Полк імені Кастуся Калиновського.
Розпочавши широкомасштабну війну проти України 24 лютого, РФ для безпосереднього вторгнення на правобережжя Київщини — Бучу, Ірпінь, Гостомель, Іванків, Чорнобильську АЕС — використала територію Білорусі. Режим Олександра Лукашенка з перших днів вторгнення поширював російську пропаганду, а представник РБ підтримував позицію РФ з питань, повʼязаних з Україною у голосуваннях ООН. У березні 2024 року білоруський диктатор привітав Путіна з черговим переобранням на псевдовиборах.
Постачання зброї та військова підтримка
Білорусь була помічена у постачанні зброї та боєприпасів із своїх складів, білоруські підприємства співпрацюють із російським ВПК, проводячи ремонти та модернізації російської військової техніки. Станом на 13 жовтня 2025 року відомо про щонайменше загиблих 314 білорусів, які воювали на боці Росії.
Іран Впродовж 2000-х та 2010-х Іран та Російська Федерація поступово збільшували співпрацю у військовій сфері, Ірану був замовником ряду озброєнь російського виробництва, у тому числі авіації.