Сума всіх страхів або Всі страхи світу — політичний трилер авторства Тома Кленсі, що вийшов 14 серпня 1991 року, як продовження роману «Пряма та очевидна загроза» (1989).

Головний герой роману — Джек Раян, заступник директора Центрального Розвідувального Управління, намагається зупинити кризу на Близькому Сході, в цей час палестинські та східнонімецькі терористи хочуть втягнути Сполучені Штати та Радянський Союз у ядерну війну. Роман дебютував під номером один у списку бестселерів «Нью-Йорк таймс» 1991 року.

Кіноадаптація, з Беном Аффлеком у ролі молодшого аналітика ЦРУ, вийшла на екрани 31 травня 2002 року.

Сюжет У перший день війни Судного дня 1973 року Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) готується завдати тактичного ядерного удару, щоб запобігти поразці. Необхідність у нанесенні удару зникає, але ізраїльська ядерна бомба «Mark 12» через збіг обставин лишається на штурмовику A-4 Skyhawk, яким керує капітан Мутті Задін, цей літак згодом був збитий над Сирією поблизу Кафр-Шамса. Ядерна бомба під час авіакатастрофи падає та проникає глибоко в ґрунт на полі друзького фермера. Через вісімнадцять років капітан ізраїльської поліції Задін (випадково брат збитого пілота) навертається до фундаменталістської секти хасидського юдаїзму після кризи в особистому житті. Поліція очікує насильницької демонстрації палестинців біля Храмової гори, але демонстранти несподівано виходять на мирну акцію протесту, Задін наказує поліції все одно застосувати проти протестувальників сльозогінний газ і гумові кулі. Потім капітан Задін, не справившись з емоціями, вбиває лідера демонстрації, вистріливши в нього в упор. Цей інцидент має величезний наслідок, бо змінює правила гри, і ускладнює становище Ізраїля. Сполученим Штатам важко дипломатично захищати Ізраїль, але вони знають, що не можуть відмовитися від своєї підтримки без ризику дестабілізації Близького Сходу.

Слідуючи пораді заступника директора Центрального розвідувального управління Джека Раяна, радник з питань національної безпеки Чарльз Олден пропонує план прискорення мирного процесу шляхом перетворення Єрусалима на незалежне місто-державу, схоже на Ватикан. Ним керуватиме комітет в складі єврейського, мусульманського, римо-католицького і східно-православного релігійних лідерів, місто охоронятиметься незалежним контингентом швейцарської гвардії. Як вдячність Ізраїлю за те що прийняв цю пропозицію, армія США постачає ЦАХАЛу складніше обладнання та погоджується побудувати тренувальну базу в пустелі Негев, якою керуватимуть спеціалісти армії США з танкової війни та відновлений 10-й кавалерійський полк. На загальний подив, план Раяна спрацьовує, значною мірою завдяки зустрічам Раяна з офіційними особами в Ізраїлі та Саудівській Аравії та мовчазній згоді президента-реформатора Андрія Нармонова в демократизованому Радянському Союзі. Після врегулювання базових релігійних розбіжностей угрупованням на Близькому Сході стає набагато легше залагоджувати свої суперечки.

Радник Білого Дому із закордонних справ, Елізабет Елліот, тримає образу на Раяна та Олдена та починає інтриги проти них. Спочатку вона атакує Олдена, радника з національної безпеки, скориставшись сексуальним скандалом, пов'язаним із позашлюбною дитиною Олдена; стрес сприяє смерті Олдена в результаті інсульту. Одночасно вона починає сексуальні стосунки з овдовілим президентом Дж. Робертом Фаулером і маніпулює ним, щоб він публічно замовчував роль Раяна в мирному врегулюванні, приписуючи собі цю заслугу. Після того Елліот проводить наклепницьку кампанію, звинувачуючи Раяна у позашлюбному зв'язку та народженні дитини від молодої вдови. Друзі Джека, співробітники ЦРУ Джон Кларк і Домінго Чавес, переконують дружину Раяна Кеті, що звинувачення неправдиві. Передбачуваною коханкою Джека нібито є Керол Ціммер, вдова Бака Ціммера, якого було вбито під час попередньої місії Раяна та Кларка з порятунку Чавеса та його товаришів в Колумбії. Раян пізніше вирішує піти з ЦРУ, але не раніше, ніж він організує таємну операцію з розкриття корупційних угод між японськими та мексиканськими урядовцями.

Тим часом невелика група терористів Народного фронту звільнення Палестини (НФВП), розлючених невдачею їхнього джихаду проти Ізраїлю, натрапляє на втрачену ізраїльську бомбу та використовує її для створення власної зброї, використовуючи плутоній з знайденої бомби, як розщеплюваний матеріал для нової бомби. Терористи заручаються допомогою східнонімецького фізика-ядерника Манфреда Фромма, незадоволеного об'єднанням Німеччини та кінцем Холодної війни, який погоджується на змову, бажаючи помститися за возз'єднання його колишньої комуністичної країни і капіталістичної демократичної держави. Завдяки досвіду Фромма терористи покращують зброю, перетворюючи її на сучасну термоядерну зброю прискореного поділу. План терористів полягає в тому, щоб підірвати бомбу на матчі Суперкубку в Денвері, одночасно влаштувавши напад під фальшивим прапором на військові сили США в Берліні з боку східних німців, переодягнених у радянських солдатів. Цією провокацією терористи намагаються розпочати ядерну війну між США та Радянським Союзом. Вони сподіваються, що війна знищить обидві наддержави та покарає Радянський Союз за «зраду світового соціалізму», а палестинці сподіваються, що напад зруйнує ізраїльсько-палестинську мирну угоду та припинить допомогу Ізраїлю з сторони США.

Вважаючи, що робота над бомбою завершена, палестинці вбивають Фромма. Однак Фромм не сказав їм, що тритій для бустера ще потрібно фільтрувати перед використанням, щоб видалити накопичений гелій-3. Палестинці збирають бомбу для використання, але коли її підривають, забруднений матеріал спричиняє лише вибух з низькою потужністю, в десятки разів слабкіше від запланованої. Навіть з низькою потужністю бомба все одно руйнує стадіон де проводився матч Суперкубку, убивши майже всіх хто перебував там, включаючи міністра оборони, держсекретаря та командувача NORAD. Ядерний вибух фіксують системи спостереження обох держав,— США та СРСР, та спричиняють підвищення боєготовності. Після відповідних атак у Берліні, Сполучені Штати ненадовго встановлюють статус боєготовності DEFCON-1, оскільки Фаулер і Елліот вважають, що СРСР готується до ядерної війни. Кризи вдалося запобігти Раяну, який вчасно дізнався про національне походження плутонію бомби, отримав доступ до гарячої лінії та, використовуючи особисте знайомство, переконав президента Радянського Союзу зупинити військові дії та розпочати відвід військ.

Коли терористів захоплює та допитує Кларк у Мехіко, вони звинувачують іранського аятоллу в організації та фінансуванні терористичної атаки. Президент Фаулер наказує знищити резиденцію аятолли у іранському місті Кум ядерним ударом. Раян відвертає напад, завдяки дотриманню правила двох гравців. Терористів доставляють до офісу ФБР у Баззард-Пойнт, де Раян їх допитує. Під час допиту Раян неправдиво стверджує, що Кум був знищений, обманом змушуючи Каті відкрити, що Іран не був причетний, і що їхній обман мав на меті дискредитувати Сполучені Штати; тим самим зруйнувавши мирний процес і дозволивши продовжити кампанію проти Ізраїлю. Елліот госпіталізують після того, як вона пережила нервовий зрив, тоді як Фаулер покидає посаду, і його змінює його віце-президент Роджер Дерлінг (мається на увазі, що Фаулера було усунено з посади через двадцять п'яту поправку до Конституції, але пізніший роман пояснює, що Фаулер пішов у відставку з ганьбою, тоді як Елліот була примусово усунена).

Терористів страчує шляхом обезголовлення в Ер-Ріяді командир сил спеціального призначення Саудівської Аравії за допомогою старовинного меча, що належить саудівській королівській родині. Пізніше меч підносять Раяну в подарунок. У сиквелах цей дар (у поєднанні з його морським піхотинцем) надихає секретну службу присвоїти Раяну кодову назву «Мечник».

Персонажі

Уряд Сполучених Штатів

Джек Раян: заступник директора Центрального Розвідувального Управління. Він розробляє Ватиканський договір, який передбачає остаточне врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту. Він перевантажений роботою і недооцінений президентом Фаулером, який, однак, не може замінити Раяна через популярність останнього в Конгресі. Він також має глибоке суперництво з доктором Елізабет Елліот. В результаті у нього починає розвиватися алкоголізм і дедалі більше гіршає здоров'я. Пізніше вирішує піти з державної служби, щоб подолати проблему з алкоголем і проводити більше часу з родиною. Під час подій роману Раян дедалі більше хвилюється через зростаюче економічне домінування Японії, що стає темою наступного роману «Борг честі». Дж. Роберт Фаулер: президент Сполучених Штатів. Фаулер був представлений у попередньому романі «Пряма та очевидна загроза» як губернатор штату Огайо та кандидат у президенти який переміг чинного президента після того, як той навмисно скасував вибори. Фаулер зображений як колишній прокурор, який виступає проти смертної кари та підтримує широкі соціальні програми, хоча він викликає гнів доктора Елліот та багатьох прихильників, відмовляючись пом'якшити смертні вироки членам терористичної організації «Армія визволення Ольстера», зображеної у романі «Ігри патріотів». Секретна служба США його прозвала «Яструб». Він овдовів після того, як його дружина померла від розсіяного склерозу, і починає романтичні стосунки з доктором Елізабет Елліот. Він керується своїм публічним іміджем, і бере на себе заслугу програми Раяна. Після кризи, пов'язаної з вибухом у Денвері, під час якої його здатність приймати рішення швидко погіршала, його було усунено з посади, і його наступником став віцепрезидент Роджер Дерлінг. Згідно з аудіокоментарем у DVD-випуску екранізації, Кленсі сказав, що взяв за основу образа Фаулера кандидата в президенти від Демократичної партії 1988 року Майкла Дукакіса, стверджуючи, що ліві політики більш схильні використовувати ядерну зброю, ніж праві. Елізабет Елліот: головний радник президента Фаулера та його коханка. Колишньому професору політології в Беннінгтонському коледжі пообіцяли посаду радника з національної безпеки, але згодом їй відмовили за наполяганням напарника Фаулера Дарлінга. На початку книги вона нарешті досягає цієї посади, використовуючи сексуальний скандал проти доктора Чарльза Олдена, і ледь не руйнує план Раяна, затримуючи передачу нової радарної системи Ізраїлю, щоб змусити їх прийняти угоду. Тримаючи образу на Раяна з часу їхньої першої зустрічі (зображеної в попередньому романі «Пряма та очевидна загроза»), вона відмовляє в довірі до мирного плану на Близькому Сході, а пізніше запускає чутку, що він має коханку, ледь не зруйнувавши його шлюб. Під час ядерної кризи її поради погіршують ситуацію, і згодом їй вводять седативні препарати та відсторонюють від участі в прийнятті рішень. В секретній службі США отримала прізвисько «Гарпія». Арнольд «Арні» ван Дамм: керівник апарату президента Фаулера. Ван Дамм відомий своїм неофіційним стилем одягу та уважністю до інтриг. Хоча він особисто нерелігійний, він співпрацює з Раяном, щоб консультуватися з Ватиканом щодо його мирної угоди. Брент Телбот: державний секретар. Телбот — колишній професор політології Північно-Західного університету. Скотт Адлер: заступник державного секретаря. Г. Денніс Банкер: міністр оборони. Банкер — колишній капітан ВПС США часів війни у В'єтнамі, він здійснив сотню бойових вильотів на F-105 і отримав три «Почесних хреста» під час бомбардування Ханоя. Пізніше він здобув популярність, побудувавши великий бізнес-конгломерат у південній Каліфорнії та придбавши у власність спортклуб «Сан-Дієго Чарджерс», його пов'язує з президентом взаємна любов до американського футболу. Він загинув під час вибуху в Денвері. Джон Кларк: особистий водій і охоронець Раяна, колишній співробітник ЦРУ. Домінго «Дінг» Чавес: партнер Кларка, польовий оперативник ЦРУ. Працює охоронцем Раяна під час навчання в університеті Джорджа Мейсона. Ден Мюррей: заступник помічника директора Федерального бюро розслідувань.