Тринітит, також відомий як атоміт або скло Аламогордо — склоподібний матеріал, що залишився в пустелі після випробування атомної бомби Трініті 16 липня 1945 біля Аламогордо, Нью-Мексико.
Вперше він був академічно описаний в American Mineralogist у 1948 році.
Різновиди Існує дві форми тринітитового скла з різними показниками заломлення. Скло з нижчим індексом складається переважно з діоксиду кремнію, а варіант із вищим індексом містить змішані компоненти. Червоний тринітит існує в обох варіантах і додатково містить скло, багате міддю, залізом і свинцем, а також металеві глобули. Чорний колір тринітиту є наслідком того, що він багатий на залізо.
У дослідженні, опублікованому в 2021 році, було виявлено, що зразок червоного тринітиту містить раніше невідкритий складний квазікристал, найстаріший відомий штучний квазікристал з групою симетрії у формі ікосаедра. Він складається із заліза, кремнію, міді та кальцію. Структура квазікристала демонструє п'ятикратну обертальну симетрію. Дослідження квазікристалів проводили геолог Лука Бінді з Флорентійського університету та Пол Стейнхардт, після того, як він припустив, що червоний тринітит, ймовірно, містить квазікристали, оскільки вони часто містять елементи, які рідко поєднуються. Структура має формулу . Одне зерно розміром 10 мкм було виявлено після десяти місяців роботи з вивчення шести невеликих зразків червоного тринітиту.
Наукове значення Тринітит розглядають як важливий матеріал для ядерної криміналістики, оскільки його вивчення дає змогу отримувати відомості про склад ядерного пристрою, розподіл радіонуклідів і умови формування продуктів вибуху. Сучасні дослідження тринітиту також включають гамма-спектроскопічні вимірювання залишкової радіоактивності та порівняння з матеріалами з інших місць ядерних випробувань.
Примітки