Бори́с Ві́кторович І́вченко (29 січня 1941, Запоріжжя — 28 червня 1990, Київ) — український кінорежисер і актор. Син українського кінорежисера Віктора Івченка.
Життєпис Борис Івченко народився 29 січня 1941 року в Запоріжжі, у родині кінорежисера та сценариста, Народного артиста УРСР Віктора Івченка та його першої дружини, акторки Ольги Ножкіної.
У 1966 році закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого.
У 1966–1990 роках — режисер Київської кіностудії імені О. П. Довженка.
Помер 28 червня 1990 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 6).
Пам'ять На державному рівні 16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні 2021 року «28 січня - 80 років із дня народження Бориса Івченка (1941-1990), кінорежисера, актора;»
Інше 2011: До 60-річчя режисера студія «КТМ» зняла 30-хвилинний фільм «Любі мої… Хороші. Борис Івченко» (режисер Сергій Іушин, продюсер Сергій Затула)Журнал 'Кіно-Театр': «У роботі був делікатним і до безумства скромним» (Записала Лілія Бондарчук, лютий, 2011).
Фільмографія
Режисер
Антракт (1966) Втікач з «Янтарного» (1968, другий режисер) Анничка (1968, Приз «Золота Башта Байона» II Міжнародного кінофестивалю у Камбоджі, 1969) Олеся (1971) Пропала грамота () Коли людина посміхнулась (1973) Марина (1974) Пам'ять землі (1976) Під сузір'ям Близнюків (1979) Два дні у грудні (1981) Завтрашній хліб (1980, т/ф), Зоряне відрядження (1982) Раптовий викид (1983) Небилиці про Івана (1990)
Актор НП. Надзвичайна подія (1958), епізод Фортеця на колесах (1960) Кров людська — не водиця (1960) Дмитро Горицвіт (1961) Анничка (1968) Вавилон XX (1979)
Примітки
Посилання
Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.64. Івченко Борис . KINO-КОЛО, Енциклопедія