Пасивний стан — це граматичний стан, який зустрічається в багатьох мовахSiewierska, Anna (1984). The Passive: A Comparative Linguistic Analysis. London: Croom Helm.. У звороті з пасивним станом підмет виражає тему або пацієнс головного дієслова — тобто особу або предмет, який зазнає певної дії або стан якого змінюється — на відміну від активного стану, у якому підмет виконує роль агенса. Наприклад, у пасивному реченні «Дерево повалене» підмет (дерево) позначає пацієнс, а не агенс дії, тоді як речення «Хтось повалив дерево» і «Дерево впало» є активними.
Зазвичай у пасивних реченнях те, що зазвичай виражається додатком (або іноді іншим актантом) дієслова, нині виражається підметом, а те, що зазвичай виражається присудком, або просто відкидається, або позначається якимось додатком у звороті (). Таким чином, перетворення активного стану дієслова на пасивний є процесом зменшення валентності (позбавлення перехідності), оскільки він синтаксично перетворює перехідне значення на Kroeger, Paul (2005). Analyzing Grammar: An Introduction. Cambridge University Press. ISBN 978-0521816229.. Це не завжди так; наприклад, у японській мові конструкція з пасивним станом не обов'язково зменшує валентність.
У багатьох мовах є і активний, і пасивний стан; їх наявність забезпечує більшу гнучкість у побудові речень, оскільки синтаксичну роль підмета може виконувати як семантичний агенс, так і пацієнсSaeed, John (1997). Semantics. Oxford: Blackwell. ISBN 978-0-631-20035-2.. Використання пасивного стану дає мовцеві змогу упорядковувати відрізки дискурсу, поміщаючи в позицію підмета інші фігури, крім агенса. Це дає змогу пацієнс, реципієнта або іншу семантичну роль; крім того, це корисно, коли темою поточної дискусії семантичний пацієнс. Пасивний стан може також використовуватися з метою уникнути вказівки на агенс дії.
Позначення пасивного стану У різних мовах пасивний стан позначається різними граматичними формами.
У деяких мовах пасивний стан позначається дієвідмінюванням дієслова, тобто певними формами дієслова. Такими мовами є грецька, латинська та скандинавські мови, зокрема шведська. СтанЛатинськаШведськаЗначенняПасивнийVīnum ā servō portātur.Vinet bärs av tjänaren.Вино приноситься офіціантом.АктивнийServus vīnum portat.Tjänaren bär vinet.Офіціант приносить вино. Схожа схема діє у норвезькій (нюношк) та ісландській мовах, але пасив у них використовується рідше. Пасивні форми в нюношку можуть вживатися лише з , у шведській і данській такої вимоги немає. У нюношку використовується å verte або å bli + дієприкметник минулого часу для пасивного стану, у шведській та данській мовах використовується суфікс пасивного стану -s, а в ісландській — að verða або að vera + дієприкметник минулого часу або суфікс -st для (middle voice).
У латинській мові агенс пасивного речення, якщо він вказаний, виражається іменником в аблативі, у цьому випадку servō (орудний відмінок servus). У різних мовах використовуються різні способи вираження агенсу в пасивних реченнях. Наприклад, у шведській мові агенс може виражатися за допомогою прийменникового звороту з прийменником av (еквівалент англійського by). КоріньПасивний станЗначенняpataypinatayубитийnakawninakawвкраденийgarasginarasпідрізаний В інших мовах, зокрема англійській, пасивний стан виражається за допомогою допоміжного дієслова.
Пасивний стан в англійській мові В англійській, як і в деяких інших мовах, використовується пасив (не плутати з перифразом). У ній для позначення пасивного стану використовується не словозміна безпосередньо дієслова, а форма минулого часу дієслова плюс допоміжне дієслово be або get (у їх називають ).
The money was donated to the school. — Гроші були передані школі (букв.: були пожертвувані). The vase got broken during the fight. — Ваза розбилася під час бійки (букв.: стала розбитою). All men are created equal. — Усі люди створені рівними (букв.: є створеними). Якщо агенс згадується, він зазвичай з'являється в прийменниковому звороті, який вводиться прийменником by.
Без агенсу: The document was signed. — Документ був підписаний.
З агенсом: The document was signed by Mr. Tan. — Документ був підписаний містером Таном.
Підмет пасивного стану зазвичай відповідає прямому додатку відповідної формули активного стану (як у наведених вище прикладах), але англійська мова також допускає пасивні конструкції, у яких підмет відповідає непрямому додатку або прийменниковому доповненню:
We were given tickets. — букв.: Ми були тими, кому дано квітки (підмет we відповідає непрямому додатку give). Tim was operated on yesterday. — букв.: Вчора Тім був тим, кого прооперували (підмет Tim відповідає доповненню з прийменником on). У реченнях другого типу прийменник зберігається. Це називається прийменниковим пасивом або псевдопасивом (хоча останній термін може вживатися і в інших значеннях).
Домінуючим в англійській мові є активний стан. Багато коментаторів (зокрема Джордж Орвелл в есе «», а також і Елвін Вайт у стилістичному довіднику The Elements of Style), закликали мінімізувати використання пасивного стану, але серед них майже завжди виникало нерозуміння щодо того, що це, власне, такеhttps://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0271530913000980?via%3Dihub. Попри ці заклики, пасивний стан відіграє важливу роль, і практично всі письменники ним користуються (зокрема Орвелл, Странк і Вайт). Існує загальна згода, що пасивний стан корисний, коли потрібно змістити увагу з виконавця дії на її об'єкт.
У словнику англійської мови наведено посилання на три статистичні дослідження пасивних та активних речень у різних періодичних виданнях:Найбільша частотність пасивних конструкцій становила 13 відсотків. Оруелл у «Політиці та англійській мові» вживає більше 20 відсотків. Вочевидь, він вважав цю конструкцію корисною, попри свою пораду за можливості уникати її.
Визначення поняття «пасив» У лінгвістиці термін «пасив» застосовується до широкого кола граматичних структур, тому лінгвістам важко визначити цей термін так, щоб він мав сенс у всіх людських мовах. Згідно з канонічним визначенням, пасив у європейських мовах має такі властивості:
Підмет не є агенсом. Відбувається зміна порядку слів або, якщо мові властива іменна морфологія, — форми іменника у реченні. Існує специфічна дієслівна морфологія — певна форма дієслова є вказівкою на пасивний стан. У неєвропейських мовах виникає проблема з визначенням пасивного стану. Багато конструкцій у них мають принаймні одну спільну рису з канонічним європейським пасивом, але не всі. Хоча здається виправданим називати ці конструкції пасивними, порівнюючи їх із пасивними конструкціями європейських мов, загалом пасиви у різних мовах світу не мають жодної спільної риси.
сформулював чотири критерії для визначення того, чи є конструкція пасивною:
Він застосовується до перехідних зворотів і утворює похідну неперехідну форму. Об'єкт, який є пацієнсом або додатком перехідного дієслова в базовому представленні (позначається як O у лінгвістичній термінології), стає головним аргументом звороту (позначається як S, оскільки головний аргумент є суб'єктом неперехідного дієслова). Агенс у базовому представленні (позначається як A) стає chômeur — вторинним іменником, який не є головною «дійовою особою». Він позначається непрямим відмінком або стає частиною тощо. Його можна опустити, але завжди є можливість включити. Існує явне звороту.
Діксон визнає, що в цій класифікації не враховані певні конструкції, які деякі лінгвісти вважають пасивними.
Протиставний пасив У деяких мовах, зокрема в мовах Південно-Східної Азії, пасивний стан іноді є ознакою того, що дія або подія була неприємною або небажаноюhttps://anekawarnapendidikan.files.wordpress.com/2014/04/analyzing-grammar-by-paul-r-kroeger.pdf. З погляду синтаксичної структури таким пасив — він називається протиставний (заперечний) — працює як звичайний пасив, тобто в ролі підмета виступає тема або інструмент. Крім того, така конструкція вказує на небажаність певного впливу або передбачає, що хтось зазнав небажаного впливу.
У японській мові, наприклад, протиставний пасив (його також називають заперечним або непрямим пасивом) вказує на заперечний вплив. Непрямий або протиставний пасив має ту ж форму, що й «прямий» пасив. Але, на відміну від прямого пасиву, непрямий може використовуватися з неперехідними дієсловамиTsujimura, Natsuko (1996). An Introduction to Japanese Linguistics. Oxford: Blackwell. ISBN 978-0-631-19855-0.. У юпікській мові, яка належить до ескімосько-алеутської мовної сім'ї, є два різні суфікси, які можуть вказувати на пасивність, — -cir- і -ma-. Морфема -cir- має заперечувальне значення. Якщо агенс входить у пасивне речення з пасивним станом на -cir, іменник, як правило, стоїть в алативі (непрямому відмінку)https://archive.org/details/changingvalencyc00dixo.
Статичний і динамічний пасив У деяких мовах, зокрема в англійській, часто існує схожість між реченнями, що виражають дію або подію в пасивному стані, і реченнями, що виражають стан. Наприклад, фраза «Собаку нагодували» може мати два різних значення:
The dog is fed (twice a day). — букв.: Собака годується двічі на день. The dog is fed (so we can leave now). — Собака нагодований, тому ми можемо йти.
Додатки в дужках «зводять» ту саму послідовність слів до лише однієї з двох можливих граматичних функцій і пов'язаного з нею значення. У першому реченні поєднання допоміжного дієслова is та дієприкметника минулого часу fed є звичайним прикладом побудови пасивного стану в англійській мові. У другому реченні дієслово is можна інтерпретувати як звичайну , а дієприкметник минулого часу — як прикметник.
Речення другого типу деякі лінгвісти називають хибним пасивом: вони стверджують, що такі речення просто плутають із пасивним станом через їхню зовнішню схожість. Натомість інші лінгвісти вважають другий тип пасиву іншим його різновидом — так званим статичним пасивом (в англійській мові він може мати назву stative, statal, static або resultative), на відміну від динамічного або подієвого (dynamic, або eventive) пасиву, приклад якого наведено в першому реченні. У деяких мовах ці два різновиди пасиву виражають або можуть виражати ці різні значення.
Різницю між динамічним і статичним пасивами чіткіше видно в таких мовах, як німецька, де для їх позначення використовуються різні слова й конструкціїAnagnostopoulou, Elena (2003). «Participles and voice». In A. Alexiadou; M. Rathert; A. von Stechow (eds.). Perfect Explorations. Walter de Gruyter. pp. 1–36. ISBN 978-3-11-090235-8.. У німецькій мові статичний пасив позначається допоміжним дієсловом sein (нім. Zustandspassiv, рідше statisches Passiv, у німецькій називається також sein-Passiv або Sein-Passiv), тоді як werden позначає динамічний пасив (нім. Vorgangspassiv або Handlungspassiv, рідше dynamisches Passiv, у німецькій називається також werden-Passiv або Werden-Passiv або просто Passiv чи Passivum).
Англійське речення The lawn is mown (газон скошений) може мати два значення, як у наведеному вище прикладі The dog is fed:
Динамічний: The lawn is mown (once a week). — букв.: Газон коситься раз на день. Статичний: The lawn is mown (so they're probably not gone.). — букв.: Газон покошено, тож вони, схоже, не з'їхали. У німецькій мові для цих речень використовуються дві різні граматичні конструкції:
Динамічний: Der Rasen wird (einmal pro Woche) gemäht. Статичний: Der Rasen ist gemäht (also sind sie wahrscheinlich nicht verreist). Інші приклади та пояснення:
Динамічний: Der Rasen wird (gerade/oft) gemäht. — Газон косять прямо зараз/часто, букв.: Газон коситься прямо зараз/часто. Статичний: Der Rasen ist (schon) gemäht. — Газон [вже] покошено. Деякі німецькі дієслова, як-от (накривати, покривати), (наповнювати, заповнювати) і (відділати, відокремлювати), коли вони вживаються як , зазвичай утворюють лише статичний пасив.
Schnee bedeckt die Erde. — Сніг вкриває землю (активний стан). Die Erde ist mit Schnee bedeckt. — Земля вкрита снігом (статичний).