Адміністративний поділ нацистської Німеччини у 1934—1945 роках був заснований на ґау () — одиницях територіального поділу.

Ґау було сформовано в 1926 році як обласні округи нацистської партії у веймарській Німеччині на основі територіальних змін після Першої світової війни Die NS-Gaue , Deutsches Historisches Museum, accessed: 25 June 2008. Система ґау була створена в 1934 році як частина процесу Gleichschaltung (Гляйхшальтунг), замінивши де-юре систему земель (держав) і прусських провінцій, які не мали адміністративного значення після Закону про дозвіл 1933 року та були зведені до рудиментарних органів. Кожне ґау очолював голова адміністрації — ґауляйтер, високопоставлений чиновник нацистської партії з майже автократичними повноваженнями.

У 1934 році Німеччина складалася з 32 ґау, зрештою досягнувши піку в 42 ґау з областями, окупованими з 1938 до початку 1939 років (Австрія, Судети, Мемельланд) і завойованими під час Другої світової війни, включеними до наявних ґау або організованими як райхсґау — особливий тип ґау, де ґауляйтер також обіймав посаду райхштатгальтераThe Organization of the Nazi Party & State The Nizkor Project, accessed: 25 June 2008. Система Ґау була розпущена 8 травня 1945 року після капітуляції нацистської Німеччини.

Етимологія Ґау — це застарілий германський термін на позначення області в країні, часто колишньої або фактичної провінції, який використовувався в середньовіччі як приблизно відповідний англійському графству. Термін відродила нацистська партія в 1920-х роках як назву обласних парторганізацій у веймарській Німеччині, що здебільшого збігалися межами з округами і землями.

Ґау, райхсґау і землі За часів нацизму ґау існували паралельно з німецькими державами, землями та прусськими провінціями. Формально адміністративний поділ веймарської Німеччини залишився таким, як і був. Зрештою від плану скасування земель відмовилися, оскільки Гітлер ухилився від структурних реформ, так званої райхсреформи, побоюючись, що це засмутить місцевих партійних керівників. Із тієї ж причини протягом увесь той час межі ґау всередині Німеччини залишалися незмінними. Ґау було розширено лише за рахунок додавання окупованих територій після 1938 року Gau (NSDAP) — Kontinuität der Gaugliederung nach 1933 , Historisches Lexikon Bayerns, accessed: 25 June 2008. Хоча система земель існувала далі, реальна влада на місцевому рівні належала ґауляйтерам, а не президентам-міністрам німецьких земель. Ґауляйтерів безпосередньо призначав Гітлер і вони були підзвітні лише йому. На практиці втручання згори було рідкісним, а їхня влада майже абсолютною.

Ґау, засновані 1934 року Українська назваНімецька назваШтаб-квартираЗаснованоПриміткиБаденBadenКарлсруе1934Сформовано із земель Баден; в 1940-45 ґау включав колишні землі французького департаментів Нижній Рейн і Верхній Рейн та змінив назву на Баден-ЕльзасБайройтBayreuthБайройт1934Сформовано із східної частини земель Баварія, в оригіналі названої Баварською Остмаркою (Bayrische Ostmark), перейменовано на ґау Байройт у 1942; з 1938 року включала також частини Чехословаччини Кельн-АхенKöln-AachenКельн1934Сформовано із північно-центральної частини земель прусської провінції РейнДюссельдорфDüsseldorfДюссельдорф1934Сформовано із північної половини земель прусської провінції РейнСхідна ПруссіяOstpreußenКенігсберг1934Сформовано із земель Східної Пруссії; з 1939 включав також території, анексовані у ПольщіСхідний ГанноверOst-HannoverЛюнебург1934Сформовано із земель північної, центральної і східної частини Прусського ГанноверуВиборчий ГессенKurhessenКассель1934Сформовано із північної половини земель прусської провінції Гессен-НассауЕссенEssenЕссен1934Сформовано із земель північної частки прусської провінції РейнФранконіяFrankenНюрнберг1934Сформовано із земель центральної частини БаваріїВеликий БерлінGroß-BerlinБерлін1934Сформовано із земель прусської провінції Великий БерлінГалле-МерзебургHalle-MerseburgГалле1934Сформовано із земель південної половини прусської СаксоніїГамбургHamburgГамбург1934Сформовано із земель ГамбургуГессен-НассауHessen-NassauФранкфурт-на-Майні1934Сформовано із земель Народної республіки Гессе і південної половини прусської провінції Гессен-НассауКобленц-ТрірKoblenz-TrierКобленц1934Сформовано із земель південної половини прусської провінції Рейн; перейменовано на ґау Мозельланд у 1942, після приєднання колишньої незалежної держави ЛюксембургМагдебург-АнгальтMagdeburg-AnhaltДессау1934Сформовано із земель Вільної Держави Ангальт і північної половини прусської СаксоніїМайн-ФранконіяMainfrankenВюрцбург1934Сформовано із земель північно-західної частини БаваріїБранденбурзька маркаMark BrandenburgБерлін1934Сформовано із земель прусської провінції БранденбургМекленбургMecklenburgШверін1934Сформовано із земель Вільної Держави Мекленбург-ШверінМюнхен-Верхня БаваріяMünchen-OberbayernМюнхен1934Сформовано із земель південно-східної частини БаваріїПомераніяPommernЩецин1934Сформовано із земель прусської провінції ПомераніяСаар-ПфальцSaarpfalzНойштадт-ан-дер-Вайнштрассе1934Сформовано із земель баварського Пфальцу і прусського Саару; перейменовано на ґау Вестмарк у 1940 після приєднання частини ЛотарингіїСаксоніяSachsenДрезден1934Сформовано із земель СаксоніїШлезвіг-ГольштейнSchleswig-HolsteinКіль1934Сформовано із земель прусської провінції Шлезвіг-Гольштейн, Вільного міста Любек і території, що належала Вільній Державі ОльденбургСілезіяSchlesienВроцлав1934Сформовано із земель прусської провінції Верхня Сілезія (разом з анексованою частиною Польщі, починаючи з 1939) і провінції Нижня Сілезія. 1938 року провінція також була об'єднана в один ґау; 1941 року обидві провінції і ґау були розділені на дві частиниПівденний Ганновер-БрауншвейгSüdhannover-BraunschweigГанновер1934Сформовано із земель Вільної Держави Брауншвейг і південної та західної частини провінції ГанноверШвабіяSchwabenАугсбург1934Сформовано із земель південно-західної частини БаваріїТюрінгіяThüringenВеймар1934Сформовано із земель Тюрингії і прилеглої території прусської СаксоніїВезер-ЕмсWeser-EmsОльденбург1934Сформовано із земель Вільної Держави Ольденбург (за винятком зовнішніх неприлеглих території), земель Вільного міста Бремен і дальньої західної частини прусського ГанноверуВестфалія-ПівнічWestfalen-NordМюнстер1934Сформовано із земель Вільної держави Ліппе, Вільної держави Шаумбург-Ліппе і північної половини прусської провінції ВестфаліяВестфалія-ПівденьWestfalen-SüdДортмунд1934Сформовано із земель південної половини прусської провінції ВестфаліяВюртемберг-ГогенцоллернWürttemberg-HohenzollernШтутгарт1934Сформовано із земель Вільної народної держави Вюртемберг і прусської провінції Гогенцоллерн

Райхсґау, засновані у 1930-х роках Нові райхсґау були створені після аншлюсу Австрії та включення Судетської області за Мюнхенською угодою. Південні частини Чехословаччини, також отримані за Мюнхенською угодою, не були включені до райхсґау Судетської області, а включені до північного райхсґау анексованої Австрії. Українська назваНімецька назваШтаб-квартираЗаснованоПриміткиКаринтіяKärntenКлагенфурт-ам-Вертерзее1938Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Каринтія та Східний Тіроль, включена з 1941 року Верхня Крайна (нім. Oberkrain), СловеніяНижній ДунайNiederdonauКремс-ан-дер-Донау1938Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Нижньої Австрії і північного Бургенланду; з 1939 р. були включені частини південної Моравії. У 1943 році Гітлер відвідав Гау і сказав гауляйтеру Гуго Юрі, що найближчим часом столицею стане Брюнн (Брно)Bryant, C.C. (2007). Prague in black: Nazi rule and Czech nationalism, Harvard University Press, , p. 125ЗальцбургSalzburgЗальцбург1938Утворена з колишньої австрійської федеральної землі ЗальцбургШтиріяSteiermarkГрац1938Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Штирія та південної частини Бургенланду; з 1941 р. входила Нижня Штирія, СловеніяСудетенландSudetenlandЛіберець1938Утворена з переважно німецькомовних частин Чехословаччини, які були передані Німеччині після Мюнхенської угодиТіроль-ФорарльбергTirol-VorarlbergІнсбрук1938Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Форарльберг і північної частини ТірольВерхній ДунайOberdonauЛінц1938Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Верхньої Австрії та Ауссерланду, частини Штирії; з 1939 р. були включені частини південної БогеміїВіденьWienВідень1938Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Відень та прилеглих частин колишньої Нижньої Австрії

Райхсґау, засновані під час Другої світової війни З територій, анексованих у Польщі та вільного міста Данциг у 1939 році, було створено Райхсґау Вартеланд і Райхсґау Данціг-Західна Пруссія. Анексовані території довоєнної Польщі, які не входили до цих двох рейхсґау були включені до сусідніх Гау Східної Пруссії та Сілезії. Велике Герцогство Люксембург, а також Ельзас-Лотарингія, анексовані у довоєнної Франції в 1940 році, були приєднані до прикордонної південно-західної Ґау нацистської Німеччини. Українська назва Німецька назва Штаб-квартира Засновано Примітки Данциг — Західна Пруссія Danzig–Westpreußen Данціг 1939 Утворене у вільному місті Данціг і польському регіоні Поморського воєводства, які були окуповані Німеччиною в 1939 році, а також у німецькому губернаторстві Західна Пруссія, що діяло до 1939 року в межах тодішньої Східної Пруссії Вартеланд Wartheland Позен 1939 Утворилося в основному в польському регіоні Познанського воєводства та об'єднало території навколишніх воєводств після німецької окупації Польщі. Називався Reichsgau Posen до січня 1940 року, коли його перейменували на честь річки Warthe (Варта)

Аусландсґау Існувала також екстериторіальна організація Ґау під назвою «Auslandsorganisation» (Аусландсорганізаціон) для членів партії за кордоном. Його штаб-квартира була в Берліні. Цей Аусландсґау вважався 43-м ґау нацистської Німеччини.

Операційні зони Після повалення режиму Беніто Муссоліні італійський уряд таємно почав переговори з союзниками про перехід Італії на бік союзників. У відповідь німці окупували значну частину Італії, звільнили Муссоліні та знову поставили його маріонетковим правителем нової фашистської держави в тих частинах, які були окуповані німецькою армією. Хоча офіційно контроль над усіма територіями, які утримувала колишня фашистська Італія, великі частини на північному сході, розташовані між Швейцарією та Адріатикою, були реорганізовані як Операційні зони (Operationszonen). Вони були неофіційно анексовані Німеччиною та приєднані до сусіднього Ґау Рейху. Таких операційних зон було дві: Українська назва Оригінальна назва Штаб-квартира Засновано Примітки Операційна зона Адріатичного узбережжяOperationszone Adriatisches Küstenland (OZAK) Трієст 1943 Утворена з окупованих Італією територій югославської Словенії, півострова Істрія, Рієки (Фіуме), провінцій Фріулі та Горіція. Приєднана (не включена) до Рейхсґау Каринтії. Операційна зона Передгір'я АльпOperationszone Alpenvorland (OZAV) Бозен 1943 Утворена з колишнього Південного Тіролю, італійського Трентіно та прилеглих менших частин північно-східної Італії. Приєднана (не включена) до Райхсґау Тіроль-Форарльберг.