Запозичення в японській мові або Ґайрайґо (, «запозичене слово») — лексика японської мови, запозичена з інших мов та відтворена власною транскрипцію. Як правило, до ґайрайґо не включають слова давнього китайського походження (漢語, канґо), та включають лексику, запозичену в сучасні часи переважно з англійської, португальської, нідерландської мов і сучасних китайських діалектів (стандартної китайської, кантонської). Слова ґайрайґо в основному написані складовою абеткою катакана, але іноді записані китайськими ієрогліфами (кандзі), це явище відоме як атедзі. У японській мові є багато запозичених слів із китайської, що становить значну частину сучасної лексики. Ці слова були запозичені в давні часи і записані кандзі. Сучасні китайські запозичені слова, як правило, вважаються ґайрайґо і пишуться катаканою, або іноді пишуться кандзі (або з більш звичним словом як глянцем основного тексту та передбачуваною катаканою як фуріґаною або навпаки); вимова сучасних китайських запозичених слів загалом відрізняється від відповідної звичайної вимови ієрогліфів японської мови.

Мови оригіналу

Японська мова має довгу історію запозичень з іноземних мов. Це відбувається з кінця IV століття нашої ери. Деякі стародавні ґайрайґо все ще використовуються в наш час, але є також багато типів слів ґайрайґо, які були запозичені нещодавно.

Більшість, але не всі, сучасні ґайрайґо походять від англійської мови, особливо в епоху після Другої світової війни (після 1945 року). Слова взяті з англійської мови для понять, яких немає в японській мові, а також з інших причин, таких як перевага англійських термінів або модність — багато ґайрайґо мають власне японські синоніми.

У минулому більше ґайрайґо надходило з інших мов, крім англійської. Перший період запозичень стався наприкінці IV століття нашої ери, коли було прийнято величезну кількість китайських ієрогліфів. Цей період можна вважати одним із найвизначніших в історії ґайрайґо, оскільки це був початок формування системи письма з використанням кандзі.

Першими не азіатськими країнами, які мали широкі контакти з Японією, були Португалія та Нідерланди в XVI—XVII століттях, і в японській мові є кілька запозичених слів з португальської та нідерландської мов, багато з яких використовуються досі. Взаємодія між Японією та Португалією тривала з пізнього середньовіччя до раннього періоду Едо (1549—1638). Прикладом запозичених слів з португальської є rasha, що означає товсту вовняну тканину, яка була незамінною в той період, але не часто використовується в наш час. В період Едо (1603—1853) почали впливати на японську мову слова з голландської, такі як glas, gas і alcohol. Крім того, в епоху Едо з'явилося багато медичних слів, таких як Gaze (що означає марля) і neuroses, що прийшли з німецької мови, а багато художніх слів, таких як rouge і dessin, походять з французької. Більшість ґайрайґо з XIX століття прийшли з англійської мови.

В період Мейдзі (кінець XIX — початок XX століття) Японія також мала широкі контакти з Німеччиною та отримала багато запозичених слів з німецької мови, зокрема для західної медицини, якої японці навчилися від німців. Яскраві приклади включають アルバイト арубайто («неповний робочий день» чи «підробіток», часто скорочено до байто) від німецького Arbeit («робота») та enerugī («енергія») від німецького Energie. У цей час японці також отримали кілька запозичених слів із французької мови.

Нині є деякі запозичення із сучасних китайської та корейської мов, зокрема для назв їжі, і процес запозичення триває, оскільки в Японії стають популярними й інші нові продукти; стандартні приклади включають 烏龍茶 ӯрон-чя («улун») і キムチ кімучі («кімчі») відповідно, тоді як більш спеціалізовані приклади включають ホイコーロー Хойко̄ро̄ («двічі приготована свинина», ) з китайської мови та ビビンバ бібімба («пібімпап» ) з корейської. Китайські слова часто представлені китайськими ієрогліфами, але з вимовою, записаною катаканою, щоб вказати на незвичайну вимову, тоді як корейські слова, які більше не використовують китайські ієрогліфи (ханча), представлені тільки катаканою. Інколи існує двозначність у вимові цих запозичень, зокрема в звучанні, як-от то (ト) проти до (ド).

Деякі сучасні китайські запозичення відбулися протягом XVII та XVIII століть завдяки торгівлі та проживанню китайців у Нагасакі, а також новітній хвилі буддистських ченців, школі Обаку, чиї слова походять від мов провінції Фуцзянь. На пізніші корейські запозичення вплинула як близькість, так і значне корейське населення в Японії з початку XX століття.

У 1889 році в японських словниках було вказано 85 ґайрайґо нідерландського походження та 72 ґайрайґо англійського походження. З 1911 по 1924 рік 51 % ґайрайґо, перелічених у словниках, були англійського походження, нині це число складає від 80 % до 90 % ґайрайґо.

Були також деякі запозичення із санскриту, особливо для релігійних термінів. Ці слова, як правило, є транслітераціями, які були несвідомо запозичені з китайської мови.

Дублети

У деяких випадках дублети або етимологічно споріднені слова з різних мов можуть бути запозичені та іноді використовуватися як синоніми, а іноді окремо.

Найпоширенішим прикладом є カップ каппу («чашка (з ручкою), кухоль») від англійського cup проти більш раннього コップ коппу («чашка (без ручки), стакан») від нідерландського kop або португальського copo. Подібним прикладом є グラス ґурасу («склянка (посуд для напоїв)») від англійського glass проти більш раннього ガラス ґарасу («скло (матеріал)») від нідерландського glas; таким чином фраза ґарасу но ґурасу (ガラスのグラス, «скляна склянка») не є зайвим уточненням, а означає посудину для пиття, спеціально виготовлену зі скла (наприклад, на відміну від пластику). Більш технічний приклад — ソルビトール сорубіто̄ру (англійське sorbitol) проти ソルビット сорубітто (німецьке Sorbit), що використовуються як синоніми.

Васей-канґо

Окрім запозичень, які прийняли як значення, так і вимову, в японській мові також є великий набір нових слів, створених за допомогою існуючих китайських морфем для вираження іноземного терміна. Вони відомі як , «китайські слова, створені в Японії». Цей процес подібний до створення «класичних складних слів» в європейських мовах на основі поєднання коренів із різних мов (зазвичай, з латини та давньогрецької). Багато з них були створені в період Мейдзі, і вони дуже поширені в медичній термінології. Вони не вважаються ґайрайґо, оскільки саме іноземне слово не було запозичене, а іноді використовуються і переклад, і запозичення.

Написання

У письмовій японській мові ґайрайґо зазвичай пишуть катаканою. Старіші запозичені слова також часто пишуться за допомогою атедзі (кандзі, що використовуються тільки фонетично або для значення) або хіраґани, наприклад, табако з португальської мови, що означає «тютюн» або «сигарета», можна написати タバコ (катакана), たばこ хіраґана), або 煙草 (кандзі для «димової трави», але все ще вимовляється табако — приклад атедзі на основі значення), при цьому зміни значення немає. Іншим поширеним старішим прикладом є темпура, яка зазвичай пишеться змішаними кандзі / кана (мадзеґакі) як 天ぷら, але також пишеться як てんぷら, テンプラ, 天麩羅 (рідкісні кандзі) або 天婦羅 (звичайні кандзі) — тут це вимова записане атедзі, де символи використовуються лише для їх звучання.

Кілька ґайрайґо іноді пишуться з одним символом кандзі (вибраним за значенням або новоствореним); отже, вони вважаються кунйомі, а не атедзі, оскільки окремі символи використовуються для значення, а не для звуку, і часто пишуться як катакана. Прикладом є пēджі (頁、ページ, «сторінка»).

Фальшиві друзі перекладача та васей-ейґо

Існує багато причин плутанини в ґайрайґо: (1) ґайрайґо часто скорочується, (2) їхнє значення може змінюватися (в японській мові або в мові оригіналу після запозичення), (3) багато слів не запозичені, а скоріше вигадано японською мовою (васей-ейґо, «англійські слова, створені в Японії») і (4) не всі ґайрайґо походять з англійської мови.

Через правила японської вимови та її фонологію, засновану на морах, для вимови багатьох слів потрібен значний час. Наприклад, односкладове слово в такій мові, як англійська (brake, «гальмо»), часто стає кількома складами при вимові японською (у цьому випадку бурēкі, ブレーキ, що становить чотири мори). Таким чином, японська мова містить багато скорочених слів, і існує сильна тенденція до скорочення слів. Це також трапляється зі словами ґайрайґо. Наприклад, remote control, «дистанційне керування», при перекладі японською мовою перетворюється на рімо̄то конторо̄ру (リモートコントロール), але потім це було спрощено до рімокон (リモコン). Для іншого прикладу, транскрибованим словом для department store, «універмаг», є депа̄томенто сутоа (デパートメントストア), але відтоді його скорочено до депа̄то (デパート). Є поширеними обрізані словосполучення, такі як ва̄пуро (ワープロ) для word processor, «текстовий процесор». Караоке (カラオケ), поєднання японського слова кара «порожній» і урізаної форми, оке, англійського запозиченого слова orchestra, «оркестр», (від о̄кесутора オーケストラ), є урізаним сполученням, яке увійшло в англійську мову. Японська мова зазвичай бере першу частину іноземного слова, але в деяких випадках замість неї використовується другий склад; примітні приклади з англійської включають хо̄му (ホーム, від (train station) plat-form, «платформа (вокзалу)») і нерушяцу (ネルシャツ, від flan-nel shirt, «фланелева сорочка»).

Деякі японці не знають про походження слів у своїй мові, і можуть вважати, що всі слова ґайрайґо прийшли з англійської мови. Наприклад, японці можуть використовувати такі слова, як те̄ма (テーマ, від німецької Thema, «тема») англійською мовою або рімокон, не розуміючи, що скорочення «remote control» до rimokon відбулося в Японії.

Подібним чином ґайрайґо хоча в деяких випадках полегшує вивчення японської мови для іноземних студентів, також може викликати проблеми через незалежну лексико-семантичну зміну. Наприклад, англійське stove, «піч», від якого походить суто̄бу (ストーブ), має кілька значень. Американці часто використовують це слово для позначення приладу для приготування їжі, і тому дивуються, коли японці сприймають це слово у значені обігрівач (наприклад, дров'яна піч). Японський термін для кухонної плити є іншим ґайрайґо, ренджі (レンジ), від англійського range, «діапазон»; газова плита — гасуренджі (ガスレンジ).

Крім того, в японській мові слова поєднуються способами, які є незвичайними в європейських мовах. Наприклад, left over, — це бейсбольний термін для удару, який проходить над головою лівого захисника («над лівим»), а не для залишків їжи, збережених на потім («залишок»). Це термін, який виглядає як запозичення, але насправді є васей-ейґо.

Студентам, які володіють японською мовою, іноді важко розрізнити ґайрайґо, ґісейґо (ономатопея, звуконаслідування) та ґітайґо (ідеофонія, відтворення звуків природи; як-от «зиґзаґ» — джіґудзаґу, ジグザグ), які також пишуться катаканою.

Васей-ейґо створює більше труднощів для японців і тих, хто вивчає японську мову, оскільки такі слова, щойно ввійшли в лексикон, поєднуються, щоб утворити будь-яку кількість потенційно заплутаних комбінацій. Наприклад, запозичені слова chance, pink, erotic, over, down, up, in, my та boom увійшли до лексикону васей-ейґо, поєднуючись із японськими та іншими англійськими запозиченими словами для створення будь-якої кількості сполучних слів і фраз. «up», або аппу (вгору), поєднується з іншими словами, щоб передати підвищення, наприклад 成績アップ сейсекі аппу (підвищення результатів) і ライフアップ райфу аппу (покращення якості життя). «My» (мій), або май, також регулярно з'являється в рекламі будь-яких товарів. Від туалетного паперу «My Fanny» до електричних ручних дрилів «My Hand», май служить поширеним рекламним інструментом. Сумно відомий бренд напоїв Calpis протягом короткого часу продавав продукт під назвою май пісу або «моя сеча».