Cowboy Carter (; також відомий як Act II: Cowboy Carter) — восьмий студійний альбом американської співачки та авторки пісень Бейонсе, випущений 29 березня 2024 року на і Columbia Records. Альбом є другою частиною проєкту трилогії Бейонсе після Renaissance (2022). Бейонсе створила «Cowboy Carter» з метою висвітлення забутого внеску чорношкірих першовідкривачів в американську музичну та культурну історію.

Здебільшого названий кантрі альбомом, Cowboy Carter поєднує різноманітні музичні жанри, такі як поп, хіп-хоп, треп, психоделічний фанк, блюз, соул, рок, рок-н-рол, опера, «ірландський» джиг і фолк тощо. За концепцією альбом виглядає як радіомовлення вигаданої станції під назвою «KNTRY Radio Texas», де співачки Доллі Партон, Лінда Мартелл і Віллі Нельсон виступають у ролі ді-джеїв. У піснях альбому звучать менш відомі кантрі-виконавці, такі як , , Тієра Кеннеді, , та Віллі Джонс. Музика створена за допомогою низки акустичних інструментів, на яких грають такі музиканти, як Стіві Вандер, Пол Маккартні, Найл Роджерс, Джон Батіст, Гарі Кларк молодший і .

Альбом побив кілька стрімінгових рекордів і дебютував на першому місці у кількох країнах світу. Сингл «» став першою кантрі-піснею чорношкірої жінки, яка очолила чарти Billboard Hot 100 і Hot Country Songs.

«Cowboy Carter» отримав загальне визнання після релізу; критики вважали, що жанрові експерименти альбому, великий об'єм та еклектичні посилання сприяли грандіозному переосмисленню та кантрі через призму її чорношкірого коріння. Альбом також розпалив дискусії про місце темношкірих музикантів у кантрі-музиці, збільшив аудиторію чорношкірих кантрі-виконавців і кантрі-радіо загалом, а також підвищив популярність одягу та культури вестерн.

Передісторія та розвиток

Бейонсе народилася та виросла в Х'юстоні серед ковбойської спадщини міста та музики кантрі та . Вона слухала кантрі-музику з раннього дитинства, зокрема завдяки дідусеві по батьковій лінії; її сім'я щороку відвідувала Houston Livestock Show and Rodeo у вестерн одязі. Вона виступала на Родео чотири рази між 2001 і 2007 роками, і продовжувала оспівувати свою країну і південне коріння протягом усієї своєї кар'єри.

Перший помітний зв'язок Бейонсе з кантрі-музикою відбувся в 2007 році, коли вона виконала версію свого хіта «», у стилі блюграс, з кантрі-дуетом Sugarland на церемонії вручення американської музичної премії American Music Awards. Вперше вона випустила оригінальну кантрі-пісню у 2016 році: трек «» у своєму шостому студійному альбомі Lemonade. Бейонсе разом з гуртом Chicks (які раніше зробили кавер на пісню) виконали цей трек на 50-й щорічній церемонії вручення премії 2 листопада 2016 року. Виступ отримав схвальні відгуки критиків і забезпечив найвищу в історії кількість глядачів премії the ; однак він також викликав негативну реакцію з боку деяких шанувальників кантрі-музики, які критикували присутність Бейонсе і стверджували, що вона не належить до цього жанру. The видалили всі рекламні пости про виступ Бейонсе, що було розцінено як піддавання тиску в спробі запобігти негативній реакції на організацію.

Цей досвід привів до створення «Cowboy Carter». Бейонсе розповіла, як їй чітко дали зрозуміти, що вона небажана в музичному просторі кантрі, але замість того, щоб дозволити критиці витіснити її з жанру, це змусило її подолати обмеження, накладені на неї. Вона заглибилася в історію кантрі-музики та вестерн культури та дослідила її афро-американське коріння. Вона вивчала «наш багатий музичний архів» і вчилася у педагогів, які давно виступали за перевиховання чорношкірих коренів кантрі-музики. Вона також читала, що історично половина ковбоїв були чорношкірими. «Зрозумівши, звідки походить слово „ковбой“, я зрозуміла, як багато історій про чорношкірих, темношкірих і корінних ковбоїв не вистачає в американській історії», — сказала вона. Це стало джерелом натхнення для її колекції одягу «Ivy Park Rodeo» 2021 року. Після цього дослідження Бейонсе вирішила, що хоче відновити та кантрі-музику з погляду темношкірих, за словами сценічного дизайнера . Співавторка сказала, що Бейонсе не мала наміру створювати типовий кантрі альбом, а натомість хотіла дослідити коріння своєї сім'ї за допомогою музики. Бейонсе задумала альбом як переосмислення того, «що таке кантрі та американа, і хто може до них належати», з метою зруйнувати загальноприйняті хибні норми про американську культуру та віддати шану першовідкривачам темношкірої музики.

«Cowboy Carter» створювався понад п'ять років. Бейонсе почала писати альбом у 2019 році, та продовжила під час пандемії COVID-19, за її словами це був найбільш творчий період. Альбом є другою частиною («Act II») проєкту трилогії, яку Бейонсе записала в цей період. Перший акт, Renaissance (2022), — це, перш за все, хаус і диско запис, який висвітлює та вшановлює темношкірих прабатьків танцювальної музики, що дає підстави вважати, що кожен альбом трилогії матиме на меті дослідити темношкіре коріння різних музичних жанрів. Спочатку планувалося, що «Cowboy Carter» мав вийти до епохи Ренесанс, але Бейонсе змінила порядок через пандемію.

У період між 2020 і 2024 роками Доллі Партон неодноразово говорила, що хотіла б, аби Бейонсе виконала кавер на її пісню «Jolene». Вперше вона сказала, що "ніхто ніколи не мав дійсно великого хіта на ["Jolene"]" в інтерв'ю виданню 5 грудня 2020 року. Вона сказала, що навіть попри те, що "пісня була записана по всьому світу понад 400 різними мовами, багатьма різними гуртами, вона завжди сподівалася, що хтось колись це зробить, хтось на кшталт Бейонсе. 10 березня 2022 року, відповідаючи на запитання Тревора Ноа в шоу The Daily Show про її заяву 2020 року, вона сказала: "Я б дуже хотіла почути «Jolene» у виконанні, схоже на те, як Вітні виконала мою «I Will Always Love You», щоб хтось взяв мої маленькі пісні і перетворив їх у щось більш потужне. Це був би надзвичайний день у моєму житті, якби вона коли-небудь виконала «Jolene». 8 березня 2024 року в інтерв'ю , присвяченому відкриттю сезону 2024 року в Доллівуді, Партон сказала: «Я думаю, що вона записала „Jolene“, і я думаю, що ця пісня, ймовірно, увійде до її кантрі альбому, і я дуже рада цьому…».

Склад Радість створення музики полягає у відсутності правил. Чим більше я бачу, як розвивається світ, тим більше я відчуваю глибший зв'язок з непорочність. Завдяки штучному інтелекту, цифровим фільтрам і програмуванню мені захотілося повернутися до справжніх інструментів тому я використовувала дуже старі. Я не хотіла, щоб деякі інструменти, такі як струнні, особливо гітари та органи були ідеально налаштовані. Я залишила деякі пісні «сирими» і схилялася до фолку. Всі звуки були органічними та людськими, повсякденні речі, такі як вітер, клацання та навіть голос птахів та курей, звуки природи. — Бейонсе про «Cowboy Carter»Для альбому Бейонсе записала близько 100 пісень. Кожна пісня є власною переосмисленою версією . Серед них (2017), (1980), The Hateful Eight (2015), Space Cowboys (2000), The Harder They Fall (2021), Killers of the Flower Moon (2023), Thelma & Louise (1991) і O Brother, Where Art Thou? (2000).

Альбом «Cowboy Carter» зазвичай описується як кантрі та вестерн і поєднує різні жанри, такі як блюз, соул, рок, ритм-енд-блюз, , фолк, блюграсс, оперу, , фламенко, , фадо, , реп, поп, хаус і . Альбом має вигляд трансляції вигаданої техаської радіостанції, де кантрі-співаки Доллі Партон, і Віллі Нельсон виступають у ролі радіо ді-джеїв. В альбомі беруть участь нові кантрі-виконавці , , Тієра Кеннеді, , та Віллі Джонс, а також такі музиканти, як Стіві Вандер, Найл Роджерс, Рей та Джон Батіст. Альбом є циклічним, з фінальною нотою, яка плавно переходить у початок першого треку у такій же манері, як "Поминки по Фіннегану " Джеймса Джойса (1939), за словами Шейна О'Ніла The Washington Post. В альбомі використано низку акустичних інструментів, на яких грають музиканти, зокрема Стіві Вандер на губній гармошці, Пол Маккартні та Найл Роджерс на гітарі та на банджо.

Просування та реліз Спочатку Бейонсе мала намір випустити «Cowboy Carter» як першу частину свого проєкту-трилогії, але пояснила, що «з пандемією у світі стало занадто багато суму», тому спочатку випустила альбом під назвою «Ренесанс», тому що «люди заслуговують на танці». Тоді ще безіменний альбом було вперше анонсовано 11 лютого 2024 року під час Super Bowl LVIII, коли Verizon Communications випустили рекламний ролик під назвою «Can't B Broken» (не може бути зламано), у якому Бейонсе намагалася «зламати Інтернет» за допомогою все більш дивовижних способів, таких як виступ на вершині Лас-Вегаської сфери, створення своєї версії за допомогою штучного інтелекту (ШІ), запуск колекції " BarBey " (поєднання Барбі та Бейонсе), оголошення своєї кандидатури на вигадану політичну посаду та політ у космос для виступу. Після того, як усі ідеї виявилися невдалими, Бейонсе завершила рекламний ролик словами: «Гаразд, вони готові. Вмикайте нову музику».

Після трансляції Бейонсе опублікувала в Instagram тизер-відео до Act II. Відео, зняте британською художницею та режисеркою , віддає шану Парижу, штат Техас (1984), згадує та містить трек Чака Беррі 1955 року «». Того ж дня на офіційному сайті співачки з'явилося повідомлення про її восьмий студійний альбом під умовною назвою Act II, реліз якого заплановано на 29 березня. Згодом два головних сингли альбому, «» і «», були одночасно доступні для цифрового завантаження та стрімінгу. 12 березня Бейонсе оголосила, що альбом буде називатися Cowboy Carter випустивши тизер-постер сідла з поясом. Разом з цим вона перелічила мерч альбому в обмеженій кількості компакт-диски із бонус-треком, футболки та вінілові платівки у червоному, білому, синьому та стандартному чорному кольорах.

19 березня 2024 року Бейонсе опублікувала обкладинку альбому в Instagram і повідомила, що в альбомі будуть «сюрпризи» та колаборації. 20 березня вона показала лімітовану ексклюзивну обкладинку з поясом із написом «act ii BEYINCÉ», посилаючись на сімейне прізвище її матері . Слоган та обкладинка альбому були спроектовані на різні музеї Нью-Йорка. Однією з них була несанкціонована проекція на Музей Соломона Р. Гуггенхайма, який люб'язно відреагував, опублікувавши картину Франца Марка 1910 року "Троє коней, що п'ють " із підписом «Це не Техас», натхненний синглом «Texas Hold 'Em». Бейонсе також опублікувала координати музею у своїй історії в Instagram.

Цей альбом створювався понад п'ять років. Приємно бачити, як музика може об'єднати стільки людей по всьому світу, а також підсилити голоси деяких людей, які присвятили велику частину свого життя вивченню нашої музичної історії. Критика, з якою я зіткнулася, коли вперше увійшла у цей жанр, змусила мене переступити через обмеження, які були на мене накладені. act ii — це результат виклику самій собі, і я не поспішала змішувати жанри разом, щоб створити цю роботу. Я сподіваюся, що ви зможете почути моє серце і душу, а також всю любов і пристрасть, яку я вклала у кожну деталь і кожен звук. Я зосередилася на цьому альбомі як на продовженні RENAISSANCE… Я сподіваюся, що ця музика — це досвід, створення ще однієї подорожі, де ви можете закрити очі, почати з самого початку і ніколи не зупинятися. Це не кантрі альбом. Це альбом «Бейонсе».

- Бейонсе в Instagram у березні 2024 року

27 березня Бейонсе опублікувала в Instagram графічне зображення трек-листа альбому, натхненне вінтажними плакатами епохи . На ньому були представлені колаборації з Доллі Партон і Віллі Нельсоном, а також кавер на пісню «Jolene» і «The Linda Martell Show». В останній пісні згадується Лінда Мартелл, перша чорношкіра жінка, яка досягла комерційного успіху в жанрі кантрі.

Диск доступний у чотирьох варіантах, кожен з яких має різну обкладинку із зображенням Бейонсе. Реліз відбувся в Японії 29 березня і вийде 12 квітня в Європі. Після виходу альбому шанувальники повідомили, що в їхніх попередньо замовлених вінілових платівках і дисках не вистачає багатьох треків, а деякі навіть вимагають відшкодування.

Обкладинка