«Борг честі» () — роман в жанрі технотрилера, написаний Томом Кленсі та випущений 17 серпня 1994 року. Пряме продовження роману «Сума всіх страхів».
Джек Раян стає радником з національної безпеки, а дзайбацу (таємна організація японських промисловців) захоплює контроль над урядом своєї країни та починає війну зі Сполученими Штатами. Книга дебютувала під номером один у списку бестселерів «The New York Times». Пізніше було відзначено, що роман містить елементи сюжету, схожі на обставини терактів 11 вересня 2001 року та викрадення рейсу 93 United Airlines.
Сюжет Японський промисловець Райзо Ямата протягом багатьох років хотів повернути своїй країні імперську велич; частково це була помста за смерть його сім'ї під час вторгнення американських військ на острів Сайпан під час Другої світової війни. Можливість реалізувати це бажання відкрилася, коли автомобільна аварія в США, спричинена несправними бензобаками японського виробництва, призвела до смерті шести американців. Інцидент призвів до швидкого ухвалення закону, який дозволив би США віддзеркалювати торгові практики країн, з яких вони імпортують товари, але цим самим відрізаючи американські експортні ринки, від яких залежала японська економіка. Зіткнувшись з загрозою економічної кризи, правляча Японією каста дзайбацу на чолі з Яматою вирішує вжити економічних і військових дій проти Сполучених Штатів. Разом із таємною підтримкою з боку Китаю та Індії вони планують скоротити присутність США в Тихому океані та відновити сферу спільного процвітання Великої Східної Азії, маючи далекоглядні плани навіть на захоплення Східного Сибіру.
Після того як японський прем'єр-міністр Могатару Кога йде у відставку через економічну ситуацію, дзайбацу призначає наступником маріонетку Ямати, агресивного націоналіста та критика США, Хіроші Ґото. Тим часом Японія таємно розробляє стратегічну ядерну зброю. Носіями для ядерних зарядів мали слугувати кілька міжконтинентальних балістичних ракет проєкту SS-19, придбаних разом з документацією у колишнього Радянського Союзу, які Японія спорядила ядерними боєголовками та розгорнула на пускових позиціях.
Японія розпочинає першу фазу свого нападу, відправляючи підрозділи Сил самооборони окупувати Маріанські острови, зокрема Сайпан і Гуам. Через раптовість та неочікуваність нападу, та внаслідок зниження боєготовності через закінчення Холодної війни, вторгнення проходить без втрат. Крім того, під час спільних військових навчань японські кораблі нібито випадково запустили торпеди по Тихоокеанському флоту США, знищивши два підводні човни та пошкодивши два авіаносці. Холодна війна закінчилась, відбувається активне роззброєння, американські війська скорочені до мінімуму; ця японська атака вражає найважливіші американські військові ресурси в Тихому океані, без яких відбити напад майже неможливо.
Друга фаза японського наступу мала паралізувати США зсередини, це була економічна атака. Для її початку Японія спровокувала крах фондового ринку США, підкупивши програміста, який був консультантом біржової фірми, щоб вставити логічну бомбу в систему документування торгових операцій на американській біржі, в результаті втрачаються мільйони записів про біржові операції найнапруженішого дня торгів. Водночас підісланий вбивця нападає на президента Федерального резервного банку, щоб не дати тому зупинити кризу на її старті. Відразу ж японський уряд закликає до мирних переговорів, пропонуючи, здавалося б, вільні вибори на окупованих Маріанських островах, щоб закріпити свої завоювання.
Тим часом президент США Роджер Дарлінг звільняє Джека Раяна з державної служби, призначивши його радником з національної безпеки. Незважаючи на Раянову типову зосередженість на військових питаннях, він радить президенту спочатку зосередитися на економічній кризі, розуміючи, що крах на біржах може зруйнувати економіку. Раян пропонує антикризовий план «швидкого відкіту», коли всі транзакції, що відбулись після активації опівдні malware в системі торгів будуть ігноруватися, а вся торгова інформація відкочується до своїх показників станом на 12:00. План спрацьовує, фондовий ринок США успішно відновлюється, і група американських інвестиційних банків починає масштабне економічне розвантаження японських інвестиційних продуктів, фактично зводячи нанівець будь-які досягнення, досягнуті фінансовою атакою дзайбацу.
Потім військові Сполучених Штатів починають контратаку на японські війська, використовуючи всі ресурси, які вони мають. Розуміючи, що сильною стороною японських військових є 10 сучасних літаків системи радіолокаційного стеження «AWACS» E-767, американці намагаються передусім знищити їх. Спочатку співробітники ЦРУ Джон Кларк і Домінго Чавес засліпили японських пілотів одного з E-767 під час приземлення за допомогою системи світлового шоку Dazzler, що призвело до авіакатастрофи. Потім ВПС США продовжують атакувати решту японської системи дальнього радіолокаційного стеження. Знищення цього найсучаснішого елемента японської ППО дозволить максимально ефективно залучити літаки побудовані з використанням технології «Стелс», вони будуть фактично невидимі для застарілих радарів. Бомбардувальники В-2 знищать приховані шахти МБР. А атака малопомітних винищувачів F-22 ще більш пошкоджує протиповітряну оборону Японії. Армійська група спеціальних операцій десантується в Японію для підтримки непомітно введених вертольотів «Comanche». Один з цих вертольотів використовується для атаки на ще один літак «AWACS» ракетами «повітря-повітря», а кілька інших використовують ракети «Hellfire», щоб убити змовників з дзайбацу Ямати. Тим часом адмірал Роббі Джексон звільняє Маріанські острови з невеликими втратами, використовуючи комбінацію крилатих ракет Tomahawk і повітряних атак з авіаносця, щоб серйозно пошкодити японську авіацію та ППО, дислоковані на островах, що змусить японського командувача відвести свої війська.
Переграний і загнаний у кут військовою та економічною відповіддю Сполучених Штатів, Ґото йде у відставку, передаючи владу своєму попереднику, екс-прем'єру Кога, якого раніше врятували Кларк і Чавес від бойовиків Ямати. Ямата та його змовники, що залишилися в живих, заарештовані за державну зраду, і новий японський уряд погоджується на пропозицію США щодо «status quo ante» (відновлення стану який був до початку конфлікту).
Упродовж усієї книги президент Дарлінг стикається з ще однією політичною кризою: віце-президент Ед Кілті змушений піти у відставку після того, як його звинувачують у зґвалтуванні. Коли криза закінчилася, президент Дарлінг призначає Раяна віце-президентом, відзначивши його заслуги у розв'язанні кризи та бажаючи використати як політичний капітал на майбутніх виборах. Однак озлоблений японський пілот Japan Air Lines, який тяжко сприйняв загибель свого сина та брата під час конфлікту, прилітає на Боїнгу 747 прямо до Вашингтону під час спеціальної спільної сесії Конгресу і скеровує свій літак на будівлю Капітолія США. Президент, а також майже весь Конгрес, Верховний суд і багато інших членів федерального уряду були вбиті під час нападу. Раян, який складає присягу віце-президента після затвердження конгресом, ледь уникає вибуху. До нього переходять повноваження президента Сполучених Штатів, він складає присягу президента перед окружним суддею в екстрених умовах, у студії CNN у Вашингтоні.
Персонажі
США
Уряд Сполучених Штатів Джек Раян: радник президента Дарлінга з національної безпеки. Раніше працював у ЦРУ. В кінці роману призначений віце-президентом Сполучених Штатів за успішне врегулювання кризи між Сполученими Штатами та Японією, Раян мав послужити в цій ролі менше року, до кінця терміну президента, із запевненням, що після завершення цього терміну він зможе назавжди піти у відставку з державної служби. Однак він стає президентом після того, як президент Дарлінг гине під час нападу на Капітолій Сполучених Штатів. Роджер Дарлінг: Президент Сполучених Штатів. Наступник Дж. Роберта Фаулера після його відставки в попередньому романі. Гине в кінці роману під час атаки пілота-камікадзе на Капітолій. Едвард Джонатан Кілті: віце-президент Сполучених Штатів, який пізніше йде у відставку після того, як публічно стало відомо, що він перебуває під розслідуванням ФБР за звинуваченням у сексуальних домаганнях та доведенні до самовбивства. Бослі «Базз» Фідлер: міністр фінансів. Приймає активну участь у подоланні фінансової кризи, гине під час нападу на Капітолій. Скотт Адлер: заступник держсекретаря, веде переговори з Японією щодо спроби повернути Маріанські острови дипломатичними засобами. Крістофер Кук: заступник помічника держсекретаря, який мимоволі передає секретну інформацію Японії, намагаючись вплинути на дипломатичні переговори між двома країнами. Ден Мюррей: заступник помічника директора Федерального бюро розслідувань і головний слідчий у кримінальній справі проти Кілті. Алан Трент: голова Спеціального комітету Палати представників з питань розвідки. Яскравий критик японців, він відіграє важливу роль у швидкому ухваленні Закону про реформу торгівлі, який згодом запустить війну між Сполученими Штатами та Японією.
Центральне розвідувальне управління Джон Кларк: Оперативний офіцер. Перебуває у відрядженні в Японії, де користується прикриттям кореспондента російського агентства «Інтерфакс». Домінго «Дінг» Чавес: Оперативний офіцер. Також працює під російським прикриттям у Японії разом з Кларком. Мері Пет Фолі: заступник директора ЦРУ (з операцій). Чет Номурі: офіцер японського походження, який працює під прикриттям в Японії. Під час пліткування з сусідами у бані дізнається інформацію про організаторів економічної атаки та війни.
Збройні сили США
Барт Манкузо: контр-адмірал і командувач підводними силами Тихоокеанського флоту. Роббі Джексон: контр-адмірал, який працював заступником Об'єднаному комітеті начальників штабів, пізніше командував оперативною групою 77 (CTF-77) під час повернення Маріанських островів. Контр-адмірал Майк Дубро: командир з'єднання авіаносців і в Індійському океані. Ці авіаносці зайняті стримуванням збройних сил та флоту Індії від вторгнення на Шрі-Ланку, тому не можуть допомогти у війні, що розгортається у Тихому океані. Рафаель «Бад» Санчес: командир авіаносної групи (CAG) на . Цей авіаносець не зважаючи на ушкодження, які сповільнюють його рух, таємно перекидається до зони бойових дій і літаки які з нього злітають завдають неочікуваного удару по японським ВПС. Лейтенант-командувач Воллі Мартін «Голландець» Клаггетт: командир , підводного човна типу «Огайо». Під його керівництвом підводний човен торпедує японського підводного човна та есмінець. Сенді Ріхтер: старший прапорщик і один з пілотів-випробувачів вертолітної програми армії США на гелікоптерах Comanche, яка пізніше стане центральною в плані повернення Маріанських островів. Капітан Дієго Чека: лідер загону рейнджерів армії Сполучених Штатів, які створюють базу вертольотів на вершині гори в Японії. Хуліо Вега: старший унтер-офіцер у загоні рейнджерів, десантованих у Японії.
Японія
Райзо Ямата: голова великого конгломерату в Японії та лідер дзайбацу. Він є основним архітектором війни між США та Японією. Він мотивований особистою помстою за самогубство його родини на скелі Банзай на Сайпані задля уникнення захоплення американськими військами під час Другої світової війни. Однак, він недооцінює як винахідливість США, так і готовність власної нації брати участь у ворожнечі, і врешті-решт його арештовують після невдалої спроби втекти до Китайської Народної Республіки. Хіроші Ґото: японський політик, агресивно налаштований щодо США. Контрольований Яматою, він стає прем'єр-міністром Японії, під його формальною владою відбуваються основні моменти війни між його країною та США.