Пе́мба (; al-Jazīra al-khadrāʔ; ) — один з островів архіпелагу Занзібар у Індійському океані біля східно-африканського узбережжя, входить до складу напівавтономії Занзібар Об'єднаної Республіки Танзанія.
Географія Острів розташований в Індійському океані, поблизу східноафриканського узбережжям Суахілі, за 50 км на північ від острова Унгуджа (Занзібар), між 4°50' і 5°30' півд. широти, і відокремлений від материка протокою Пемба.
Пемба є кораловим островом, довжиною у 67 км, шириною в 22 км. Площа острова становить 984 км², висота — до 119 м.
На Пембі досить родючі ґрунти, які сприяють вирощуванню сільськогосподарських культур, на узбережжі — мангрові зарості.
Найбільші поселення — Вете, Чаке-Чаке (головне місто острову), Мкоані.
Клімат На Пембрі тропічний клімат, дещо м'якший, ніж у материковій Танзанії та на острові Унгуджа. Середньорічна кількість опадів становить 1364 мм на рік. Найбільшість опадів припадає на період з квітня по травень (у сезон дощів), а менший: з листопада по грудень. Найсухіші місяці: січень та лютий, а посушливий сезон триває з червня по жовтень.
Історія Пемба здавна відома східним мореплавцям під назвою Ал-Джазіра Ал-Кадра (араб. Al Jazeera Al Khadra — «Зелений острів»)
Доля Пемби історично пов'язана з островом Унгуджа (Занзібаром) — це стосується, в першу чергу, формування етнічної спільноти суахілі з нащадків персів-шіразі́ та арабів.
Також на острові збереглися руїни середньовічних поселень, датовані, на думку вчених, XIV ст. (на захід від столиці Чаке-Чаке на півострові Ras Mkumbuu т. зв. руїни Ндаґоні / Ndagoni).
До археологічних пам'яток Пемби також належать руїни Мкама-Ндуме (Mkama Ndume) на південь від аеропорту, біля с. Пуджіні (Pujini), що датуються XV ст. і являють одні з перших фортифікаційних споруд на східноафриканському узбережжі.
Після тимчасового правління португальців (XVI-XVII) Пемба підпадає під владу спочатку султанату Оман (Маскат), надалі — султанату Занзібар.
Маловідомим є факт, що 26 квітня 1964 року при об'єднанні Танганьїки та Занзібару відповідну угоду про утворення Об'єднаної Республіки Танзанія укладали представники не двох указаних сторін, а трьох — третьою була Республіка Пемба, яка наприкінці 1963 року, разом з Занзібаром, отримала незалежність від Великої Британії.
Зараз, входячи до автономної території Занзібар, Пемба поділена на два райони — Південний та Північний.
Населення Основне населення острова — суахілі (ширазі), також є арабська община, представники ін. народів банту — переселенці з континенту тощо. Понад 95% населення Пемби є мусульманами.
Адміністративний поділ Острів Пемба розділений на 2 регіони: № Регіон (мкоа) Суахілі Англ. Адм. центр Площа,км² Населення,осіб (2012) Щільність,осіб/км² 1 Пемба Північна Kaskazini Pemba Pemba North Вете 574 211 732 368,87 2 Пемба Південна Kusini Pemba Pemba South Мкоані 332 195 116 587,70 Острів Пемба Pemba Pemba Island Чаке-Чаке 906 406 848 449,06
У свою чергу, кожен регіон має по 2 округи. Тобто, всього 4 округи : Мічевені (Micheweni) - північ Пемби Північної (103 816 осіб, 2012), Вете (Wete) - південь Пемби Північної (107 916 осіб, 2012), Чака-Чака (Chake Chake) - північ Пемби Південної (97 249 осіб, 2012), Мкоані (Mkoani) - південь Пемби Південної (97 867 осіб, 2012).
Економіка Безперечним фактом є більша родючість, по відношенню з Унгуджою, місцевих ґрунтів (що навіть знайшло відображення в арабській назві Пемби). За таких умов селяни Пемби вирощують добрі врожаї рису, бобових, кассави, бананів, кокосів тощо. Проте чи не основною сільгоспкультурою лишається і дотепер гвоздикове дерево (їх на о-ві не менше 3 млн шт.).
На Пембі розвинуте рибальство. Завширшки 20 км протока Пемба, що відділяє Пембу від материка, вважається однією з найкращих у відношенні рибних багатств.
З недавнього часу на Пембі активно розвивається міжнародний туризм. Гостей острову приваблюють прозорі води, незаймані пляжі й чудові корали з щедрим підводним світом обабіч Пемби.
Цікаві факти За Середньовіччя до Пемби рідко навідувались мореплавці, бо острів мав погану славу — ходили чутки про місцевих могутніх чаклунів і знахарів, що нині вдало обігрують місцеві жителі.
У XVII ст. португальці занесли на Пембу традицію проведення боїв биків — традиція залишається популярною дотепер.
У сер. ХХ ст. Пемба була найбільшим експортером у світі гвоздики, але внаслідок денаціоналізації галузі наприкінці століття, втратила цей статус, лишаючись, проте, і надалі одним із найбільших виробників цих прянощів.
На честь острова названо астероїд 1429 Пемба.
Світлини
Примітки
Джерела та посилання , Том 8., К., 1982, стор. 231 Короткий фільм на www.youtube.com про медичні проблеми на о-ві Пемба