Юрій Олександрович Пєсков (, місто Ростов-на-Дону, тепер Російська Федерація — , Ростовська область, Російська Федерація) — радянський державний діяч, генеральний директор виробничого об'єднання «Ростсільмаш» Ростовської області. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 10—11-го скликань. Доктор технічних наук, професор (1991). Дійсний член Російської інженерної академії (1991), член Міжнародної інженерної академії (1992). Герой Соціалістичної Праці (10.08.1986).
Життєпис Народився в родині робітника. У 1951 році закінчив семирічну школу (нині ліцей № 11) в Ростові-на-Дону. У 1951—1954 роках — учень Ростовської спецшколи Військово-повітряних сил (ВПС) № 10. З 1954 по 1955 рік навчався у військово-авіаційній школі льотчиків в місті Уральську. Після отримання важкої травми при виконанні стрибка з парашутом звільнений із збройних сил.
У 1955—1962 роках — учень токаря, токар, монтажник, майстер, механік складального цеху радіаторного заводу імені Ченцова в місті Ростові-на-Дону.
Член КПРС з 1961 року.
У 1962 році закінчив вечірнє відділення Ростовський інститут сільськогосподарського машинобудування.
У 1962—1966 роках — заступник головного механіка, в 1966—1970 роках — заступник начальника виробничого відділу із складальних цехів, перший заступник начальника і начальник виробництва, в 1970—1973 роках — заступник генерального директора заводу «Ростсільмаш» із виробництва.
У лютому 1973 — жовтні 1978 року — головний інженер заводу (виробничого об'єднання) «Ростсільмаш» міста Ростова-на-Дону.
У жовтні 1978 — квітні 1996 року — генеральний директор виробничого об'єднання із зернозбиральних комбайнів «Ростсільмаш» міста Ростова-на-Дону.
Одночасно в 1983—1984 роках — заступник міністра тракторного та сільськогосподарського машинобудування СРСР.
З квітня 1996 року — на пенсії. Був почесним президентом ВАТ «Ростсільмаш» та радником генерального директора. Проживав у селі Новомаргаритове Азовського району Ростовської області.
У липні 2020 року на будинок Юрія Пєскова було скоєно напад, внаслідок чого загинула його сестра, а сам він отримав численні ножові поранення.
Помер 31 грудня 2020 року. Був похований на Алеї слави Північного цвинтаря міста Ростова-на-Дону.
Нагороди і відзнаки Герой Соціалістичної Праці (10.08.1986) два ордени Леніна (11.02.1981, 10.08.1986) орден Жовтневої Революції (16.03.1976) орден «Знак Пошани» (5.04.1971) орден «За заслуги перед Вітчизною» ІІІ ст. (Російська Федерація) (11.11.1994) орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Російська Федерація) (17.08.2017) орден Дружби (Російська Федерація) (25.09.1999) орден Отамана Платова (Російська Федерація) (2017) медалі Лауреат Державної премії Російської Федерації у галузі науки і техніки (1995) — за створення конструкції, організацію випуску та впровадження у сільськогосподарське виробництво самохідних зернозбиральних комбайнів «Дон-1500» Лауреат премії Петра Столипіна в номінації «За багаторічну працю з розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування» Почесний громадянин Ростовської області (27.10.2011) Почесний громадянин міста Ростова-на-Дону (1996) Почесний громадянин міста Біла Калитва Ростовської області (2016) «Почесний ростсільмашівець» (1996) Подяка президента Російської Федерації (3.12.1996) Подяка глави адміністрації (губернатора) Ростовської області (2007)
Примітки
Джерела Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 11, 1990. Песков Юрий Александрович