KT-1 Woongbi () — південнокорейський дозвуковий одномоторний турбогвинтовий навчально-бойовий літак, спільно розроблений «Агентством оборонного розвитку (ADD)» та «Корейською аерокосмічною компанією (KAI)» для ПС Південної Кореї. Це перший літак, повністю розроблений і побудований у Південній Кореї. Серійне виробництво було розпочато KAI, заснованою у 1999 році під керівництвом уряду Південної Кореї за участю трьох корейських конгломератів: Samsung, Hyundai та Daewoo.

Крім Південної Кореї, літак експлуатується ПС Індонезії, Перу, Сенегалу та Туреччини.

Історія Походження Походження KT-1 пов'язане з програмою KTX, яка була запущена у 1988 році на замовлення ПС Республіки Корея. Програма, спрямована на розробку навчально-тренувального літака вітчизняної розробки, була спільним проєктом виробника літаків Korea Aerospace Industries (KAI) та урядового органу Агентство з оборонного розвитку (ADD). Останній був відповідальний за керівництво проєктом, тоді як перший виконував детальну розробку та основну частину виробничої діяльності.Doyle, Andrew. "State body to lead South Korean helicopter effort." Flight International, 13 August 2002.

Було побудовано дев'ять прототипів, перший з яких був завершений у червні 1991 року. У 1995 році літак був офіційно названий 'Woongbi'. У 1998 році було оголошено, що було виконано останній випробувальний політ.

Подальший розвиток У 2002 році KAI оголосила про розробку покращеної та озброєної версії базового навчального літака KT-1. Цей варіант, позначений як KO-1, призначався для використання у ролях передового повітряного спостереження та боротьби з повстанськими формуваннями. Розробка проводилася у співпраці з ADD і була розпочата у відповідь на існуючу потребу ПС Республіки Корея у 20-40 літаках."KAI arms trainer for new role." Flight International, 5 March 2002. За словами представника KAI, KO-1 ідеально підходить для операцій з припинення незаконного обігу наркотиків, і компанія пропонувала цей варіант країнам Латинської Америки.Sobie, Brendan. "KAI offers upgraded versions of KT-1 in bid to extend production." Flight International, 25 April 2006.

8 березня 2006 року представник KAI оголосив, що компанія має намір експортувати понад 150 покращених версій KT-1 у різні країни Центральної Америки та Південно-Східної Азії. У 2005 році KAI почала просувати KT-1 як елемент інтегрованого навчального пакету, поєднуючи його з новим реактивним навчальним літаком KAI T-50 Golden Eagle."Italian challenge." Flight International, 28 June 2005. Компанія також заявила, що співпраця з американською аерокосмічною компанією Lockheed Martin має підвищити довіру до її навчальних платформ.

Конструкція

KT-1 може бути оснащений як аналоговою, так і скляною кабіною. Деякі варіанти оснащені додатковими авіонічними та системними компонентами, такими як сумісна з приладами нічного бачення (NVG) кабіна, прозорий дисплей (HUD), багатофункціональні дисплеї (MFD), системи навігації GPS/інерціальної навігації, бортовий комп'ютер, система генерації кисню, кліматична система з паровим циклом і сумісні з HOTAS (рука на газі і ручці управління) елементи управління. Авіоніка постачається різними іноземними компаніями, включаючи Elbit, Flight Vision та Thales.Warwick, Graham. "KT-1 deal bolsters CMC's upgrade market position." Flight International, 4 February 2003."Asian Aerospace 2004 - KAI picks ISIS." Flight International, 2 March 2004.

Для легких ударних місій літак може нести різні види зброї, включаючи гармати, бомби, ракети та керовані ракети, залежно від вимог замовника. Інше обладнання може включати зовнішні паливні баки, центрально встановлений інфрачервоний (FLIRA) сенсор та лазерний далекомір.Doyle, Andrew. "Avionics deal arms KT-1 for export." Flight International, 28 January 2003.

Історія експлуатації

Повітряні сили Республіки Корея (ROKAF) є основним замовником цього типу літаків. У 2000 році перший KT-1 Woongbi був переданий ПС Республіки Корея; спочатку поставки планувалося розпочати на два роки раніше.Doyle, Andrew. "KAI Aims High." Flight International, 9 October 2001. До кінця того року було доставлено вісім літаків; повідомлялося, що на той момент був досягнутий темп виробництва два літаки на місяць."KAI closes on Indonesian KT-1 trainer order." Flight International, 14 November 2000. До листопада 2003 року складальна лінія була готова до припинення після завершення замовлення для ПС Республіки Корея; однак KAI планувала відновити виробництво протягом двох-трьох років на основі подальших замовлень.Sobie, Brendan and Nicholas Ionides. "United ambition." Flight International, 4 November 2003.Sobie, Brendan. "KAI aims to drum up KO-1 orders to prolong KT-1 line." Flight International, 4 November 2003. Однак у тому ж місяці було отримано додаткове замовлення від ПС Республіки Корея на 20 літаків."Korean Air Show - Air force gives cautious approval to buy K0-1s." Flight International, 11 November 2003. Більшість літаків у складі ПС Республіки Корея можуть бути озброєні гарматними контейнерами і ракетами, які використовуються для навчання збройним діям."KAI targets region for new trainer exports." Flight International, 26 February 2002.

Одним із перших експортних замовників KT-1 стала Індонезія. На початку 2001 року Індонезія обміняла 8 транспортних літаків CASA/IPTN CN-235 на 12 навчальних літаків KT-1."Seoul: No barter deal for T-50 jet trainer." spacewar.com, 21 April 2011."KT-1 trainer deal is a first for South Korea." Flight International, 6 March 2001. 25 квітня 2003 року перший KT-1 був доставлений до Індонезії, що стало першою корейською експортною поставкою літаків; на той момент KAI заявила, що веде переговори про додаткове замовлення на 13 навчальних літаків.Sobie, Brendan. "South Korea exports first military aircraft." Flight International, 6 May 2003. На початку 2011 року з'явилися повідомлення про те, що Індонезія зацікавлена у подальших закупівлях, але південнокорейські офіційні особи спростували інформацію про укладення будь-яких нових бартерних угод. У листопаді 2018 року було замовлено ще три літаки KT-1B для ПС Індонезії.

Крім використання як навчального літака, Повітряні сили Індонезії оснастили свою аеробатичну групу «Юпітер» літаками KT-1. 15 березня 2015 року під час тренувального польоту перед Міжнародною виставкою авіації та оборони Лангкаві сталося серйозне зіткнення в повітрі. Первинні повідомлення стверджували, що всі чотири пілоти вижили.Horswell, Ian. "Planes collide and crash in practice for Langkawi International Maritime and Aerospace Exhibition, Malaysia." News Corp Australia Network, 16 March 2015.

У червні 2007 року Південна Корея та Туреччина успішно уклали контракт на суму 500 мільярдів вон на поставку 40 (+15) літаків KT-1; ця угода включала технології модульної броні танка K2 Black Panther, які Туреччина сподівалася використати у своєму майбутньому вітчизняному основному бойовому танку Altay. Sung-ki, Jung. "S. Korea Signs Trainer Deal With Turkey." Korea Times, 8 June 2007. Останній із цих літаків, позначений як KT-1T і спільно вироблений двома країнами, був поставлений наприкінці 2012 року."Turkey set to complete Korea trainer plane program." Hurriyet Daily News, 17 September 2012. У квітні 2015 року було оголошено, що Туреччина придбає ще 15 літаків KT-1T як тимчасову міру до завершення розробки свого навчального літака TAI Hürkuş.Bekdil, Burak Ege. "Turkey Confirms Trainer Deal with South Korea." Defense News, 12 April 2015.Bekdil, Burak. "Turkey looks to speed up trainer aircraft initiatives." Hurriyet Daily News, 7 April 2015.

6 листопада 2012 року KAI та Повітряні сили Перу підписали контракт на постачання 20 літаків KT-1P, включаючи десять навчальних і десять бойових версій, а також угоди про компенсаційні угоди та передачу технологій, на суму близько 208 мільйонів доларів США. KAI повинна була поставити перші чотири літаки до кінця 2014 року, тоді як інші повинні були бути зібрані локально компанією SEMAN, технічним крилом ПС Перу."Peru receives first Korean-made pilot trainer planes." UPI.com, 12 November 2014. Цей тип літаків поступово замінить застарілі Aermacchi MB-339 та Embraer EMB 312 Tucano. У квітні 2015 року перший локально вироблений KT-1P був переданий ПС Перу.Hoyle, Craig. "Peru accepts first locally-assembled KT-1P trainer." Flight International, 29 April 2015.

У листопаді 2018 року Іспанія запропонувала Адміністрації програми оборонних закупівель Південної Кореї (DAPA) бартерну угоду, включаючи KT-1 та інші корейські літаки, потенційно включаючи до 30 літаків, які Іспанія хотіла обміняти на до 6 транспортних літаків Airbus A400M Atlas. Якщо б угода відбулася, це була б перша експортна поставка KT-1 до країни Європейського Союзу."Korea, Spain to negotiate aircraft swap contract." Korea Herald, 12 November 2018. Однак тендер виграла швейцарська Pilatus з літаками PC-21.

Модифікації

KTX-1 — початковий прототип літака з різними варіантами двигунів. Побудовано 6 екземплярів.Taylor 1996, pp. 58-59. Перший прототип з турбогвинтовим двигуном KTX-1 здійснив політ у 1991 році. Перші два прототипи були оснащені турбогвинтовим двигуном Pratt & Whitney Canada PT6A-25A потужністю 550 к.с. KT-1 — базова навчальна модифікація для ПС Республіки Корея. Порівняно з прототипом KTX-1, KT-1 більший, важчий, має змінене хвостове оперення та потужніший двигун P&W Canada PT6A-62 (950 к.с.)."Directory: military aircraft." Flight Global, 25 May 2004. Retrieved: 24 July 2014.

KA-1 — легкий штурмовий літак. Унікальні особливості KA-1 включають в себе проекційний дисплей на лобовому склі, передню панель управління, багатофункціональні дисплеї та п'ять вузлів підвіски: два під кожним крилом і один під фюзеляжем. Вузли підвіски можуть бути оснащені пусковими установками ракет, контейнерами для гармат або ракетами AIM-9 Sidewinder. KT-1B — експортна версія для Індонезії. Основні відмінності полягають в авіоніці, частина якої або повністю відсутня, або замінена на комерційні аналоги. KT-1C — покращена, озброєна експортна версія, оснащена фронтальною інфрачервоною системою. KT-1C також може бути оснащений гарматним контейнером калібру 12,7 мм, засобами для постановки перешкод, навчальними ракетами, некерованими ракетами або бомбами. KT-1T — експортна версія для Туреччини. Побудовано 40 екземплярів. KT-1P — експортна тренувальна версія для Перу. Замовлено 20 літаків. KA-1P — озброєна експортна версія для Перу. KA-1S — озброєна експортна версія для Сенегалу. Оператори

Повітряні сили Індонезії отримали 17 KT-1B.

Повітряні сили Перу отримали 20 літаків (10 KT-1P та 10 KA-1P). Ці літаки знаходяться на службі в Escuadrón Aéreo 512, базованому в Піско. Повітряні сили Перу назвали KT-1P Torito (бичок) на честь North American NA-50, на якому літав герой перуанських ПС Хосе Кіньонес Гонсалес.

Повітряні сили Республіки Корея отримали 85 KT-1 та 20 KA-1.

Сенегал

Повітряні сили Сенегалу отримали 4 KA-1S.

Повітряні сили Туреччини отримали 40 KT-1T.

Тактико-технічні характеристики

Розробка KT-1 обійшлася в 1,047 мільярда вон, при цьому рівень локалізації склав 80,9% за комплектуючими і 60,4% від вартості літака в цілому.

Порівняння з аналогами