Хворо́баХвороба / Хороба // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 119—128. ISBN 978-966-02-5048-2., або захво́рювання, неду́га (заст. бо́лість, хоро́ба) — специфічний аномальний стан, який негативно впливає на структуру або функцію всього організму або його частини і не пов'язаний безпосередньо з будь-якою зовнішньою травмою. Хворобу часто називають медичним станом, пов'язаним з певними ознаками та симптомами. Хвороба може бути спричинена зовнішніми факторами, такими як патогени, або внутрішніми дисфункціями. Наприклад, внутрішні дисфункції імунної системи можуть спричинити різноманітні захворювання, включаючи різні форми імунодефіциту, гіперчутливості, алергії та автоімунних розладів.
У людей термін хвороба часто використовується в більш широкому сенсі для позначення будь-якого стану, який викликає біль, , страждання, соціальні проблеми або смерть ураженої особи, або подібні проблеми для тих, хто контактує з особою. У цьому ширшому розумінні цей термін іноді включає травми, інвалідність, розлади, синдроми, інфекції, ізольовані симптоми, девіантну поведінку та нетипові структури та функції, тоді як в інших контекстах і для інших цілей елементи цього списку можна вважати різними категоріями. Хвороби можуть впливати на людей не лише фізично, а й психічно, оскільки зараження хворобою та життя з нею може змінити погляди ураженої людини на життя.
Смерть внаслідок хвороби називається . Існує чотири основних типи захворювань: інфекційні захворювання, захворювання, пов'язані з неправильним харчуванням, спадкові захворювання (включаючи як генетичні, так і негенетичні спадкові захворювання) і фізіологічні захворювання. Захворювання також можна класифікувати іншими способами, наприклад, інфекційні та неінфекційні захворювання. Найбільш смертоносними захворюваннями серед людей є ішемічна хвороба серця (перешкода кровотоку), за якою йдуть цереброваскулярні хвороби та . У розвинутих країнах захворюваннями, які спричиняють найбільше недуг, є нервово-психічні стани, такі як депресія та тривога.
Дослідження хвороби називається патологією, яка включає вивчення етіології або причини.
Термінологія
Поняття У багатьох випадках такі терміни, як хвороба, розлад, захворюваність, недуга та захворювання використовуються як синоніми; однак є ситуації, коли конкретні терміни вважаються кращими для використання .
Хвороба Термін хвороба в широкому сенсі означає будь-який стан, який порушує нормальне функціонування організму. З цієї причини хвороби пов'язують з порушенням нормальних гомеостатичних процесів організму . Зазвичай цей термін використовується для позначення конкретно інфекційних захворювань, які є клінічно вираженими захворюваннями, що є результатом присутності патогенних мікробних агентів, включаючи віруси, бактерії, грибки, найпростіші, багатоклітинні організми та аберантні білки, відомі як пріони. Інфекція або колонізація, яка не спричиняє та не призводить до клінічно вираженого порушення нормального функціонування, наприклад, наявність звичайних бактерій та дріжджових грибків у кишечнику або , не вважається хворобою. Навпаки, інфекція, яка протікає безсимптомно протягом інкубаційного періоду, але очікується, що симптоми з'являться пізніше, зазвичай вважається хворобою. Неінфекційні захворювання — всі інші захворювання, включаючи більшість форм злоякісних новоутворень, хвороби серця та генетичні захворювання. Набута хвороба Набута хвороба — це хвороба, яка виникла в певний момент протягом життя, на відміну від хвороби, яка вже була наявна при народженні, тобто вродженої хвороби. Набута звучить так, ніби це може означати «підхоплену через зараження», але насправді це просто означає придбану через деякий час після народження хворобу. Також може здатися, що це може означати вторинне захворювання, але набута хвороба може бути первинним захворюванням. Гостре захворювання Гостре захворювання — короткочасне (гостре) захворювання; термін іноді також означає характер захворювання Хронічний стан або хронічне захворювання Хронічне захворювання — захворювання, яке зберігається протягом тривалого часу, часто протягом принаймні шести місяців, але може також включати захворювання, які, як очікується, триватимуть протягом усього природного життя людини. Вроджений розлад або вроджене захворювання Вроджений розлад — розлад, який присутній при народженні. Часто є генетичним захворюванням або розладом і може передаватися у спадок. Може також бути наслідком перинатальної інфекції, отриманої від матері, наприклад, ВІЛ/СНІД. Генетичні хвороби Генетичні хвороби або розлади викликані однією або кількома генетичними мутаціями. Часто передаються у спадок, але деякі мутації є випадковими та de novo. Спадкові захворювання Спадкові захворювання — тип генетичної хвороби, спричиненої генетичними мутаціями, які є спадковими (і можуть передаватись у родинах) Ятрогенна хвороба Ятрогенна хвороба (або стан) викликана медичним втручанням, або як побічний ефект лікування, або як непередбачений результат. Ідіопатичне захворювання Ідіопатичне захворювання має невідому причину або джерело. З розвитком медичної науки деякі захворювання з абсолютно невідомими причинами були пояснені, тому вони втратили свій ідіопатичний статус. Наприклад, коли були виявлені мікроби, стало зрозуміло, що вони є причиною інфекції, але конкретні мікроби та хвороби не були пов'язані між собою. В іншому прикладі відомо, що автоімунітет є причиною деяких форм цукрового діабету 1 типу, хоча конкретні молекулярні шляхи, за допомогою яких він діє, ще не зрозумілі. Також відомо, що певні фактори пов'язані з певними захворюваннями; однак асоціація не обов'язково означає причинно-наслідковий зв'язок. Наприклад, третій фактор може спричиняти як хворобу, так і пов'язані з нею явища. Невиліковна хвороба Хвороба, яку неможливо вилікувати. Невиліковні хвороби не обов'язково є , і іноді симптоми хвороби можна настільки пом'якшити, що хвороба практично не впливає на якість життя. Первинне захворювання Первинне захворювання — це захворювання, яке є першопричиною, на відміну від вторинного захворювання, яке є або ускладненням, викликаним первинним захворюванням. Наприклад, застуда є первинним захворюванням, а нежить є можливим вторинним захворюванням або наслідком. Лікар повинен визначити, яке первинне захворювання, застуда або бактеріальна інфекція, викликає у пацієнта вторинну нежить, коли приймає рішення про призначення антибіотиків. Вторинне захворювання Вторинне захворювання — це захворювання, яке є наслідком або ускладненням попереднього захворювання, що є причиною, яке називають первинним захворюванням або просто основною причиною (першопричиною). Наприклад, бактеріальна інфекція може бути первинною, коли здорова людина піддається впливу бактерій і заражається, або вона може бути вторинною відносно первинної причини, яка робить організм вразливим до інфекції. Наприклад, первинна вірусна інфекція, яка послаблює імунну систему, може призвести до вторинної бактеріальної інфекції. Подібним чином первинний опік, який створює відкриту рану, може стати точкою входу для бактерій і призвести до вторинної бактеріальної інфекції. Термінальна хвороба Термінальна хвороба — хвороба, яка, як очікується, неминуче призведе до смерті. Раніше СНІД вважався термінальною хворобою; зараз СНІД невиліковний, але за допомогою ліків його можна тримати під контролем необмежений час. Захворювання Терміни захворювання і недуга зазвичай використовуються як синоніми хвороби; однак термін «хвороба» іноді використовується для позначення конкретного досвіду пацієнта щодо його хвороби. У цій моделі людина може мати захворювання, не будучи хворою (мати об'єктивно визначений, але медичний стан, такий як , або мати клінічно очевидні порушення фізичного стану, але не відчувати хвороби чи стресу), почуватися недобре, але не бути хворим (наприклад, коли людина сприймає звичайний досвід як медичний стан або медикалізує ситуацію в своєму житті, не пов'язану з хворобою, наприклад, людина, яка почувається погано через збентеження, і яка інтерпретує ці почуття як хворобу, а не як нормальні емоції). Симптоми хвороби часто є не прямим результатом інфекції, а сукупністю — організму, яка допомагає очистити інфекцію та сприяти одужанню. Такі аспекти хвороби можуть включати млявість, депресію, втрату апетиту, сонливість, та нездатність зосередитися.
Розлад — це функціональна аномалія або порушення, яке може проявлятися (або не проявлятися) певними ознаками та симптомами. Медичні розлади можна розділити на психічні розлади, , генетичні розлади, та . Термін розлад часто вважається більш нейтральним і менш стигматизуючим, ніж терміни хвороба або захворювання, і тому є кращою термінологією за деяких обставин. У застосуванні до сфери психічного здоров'я термін психічний розлад використовується як спосіб визнання складної взаємодії біологічних, соціальних і психологічних факторів у психіатричних станах; однак термін розлад також використовується в багатьох інших галузях медицини, насамперед для визначення фізичних розладів, які не спричинені інфекційними організмами, наприклад, метаболічних розладів. Медичний стан або стан здоров'я Медичний стан або стан здоров'я — це широке поняття, яке включає всі захворювання, , розлади або непатологічні стани, які зазвичай отримують медичне лікування, наприклад, вагітність або пологи. Хоча термін медичний стан зазвичай включає психічні захворювання, у деяких контекстах цей термін використовується спеціально для позначення будь-якої хвороби, травми чи захворювання, за винятком психічних захворювань. Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів (), широко використовуваний посібник з психіатрії, який визначає всі психічні розлади, використовує термін загальний медичний стан для позначення всіх хвороб, захворювань і травм, за винятком психічних розладів. Таке використання також часто зустрічається в літературі, присвяченій психіатрії. Деякі поліси медичного страхування також визначають медичний стан як будь-яку хворобу, травму або захворювання, за винятком психіатричних захворювань . Оскільки цей термін є більш нейтральним, ніж такі терміни, як хвороба, люди з проблемами здоров'я, які вони не вважають згубними, іноді віддають перевагу терміну медичний стан. Однак, наголошуючи на медичній природі захворювання, цей термін іноді відкидається, наприклад, прихильниками руху за права людей з аутизмом. Термін медичний стан також є синонімом , і в цьому випадку він описує поточний стан окремого пацієнта з медичної точки зору. Таке вживання з'являється, наприклад, у висловлюваннях, які описують пацієнта як такого, що перебуває у критичному стані.
Хворобливість, морбідність (, ) — хворобливий стан, інвалідність або погіршення здоров'я з будь-якої причини. Термін може вказувати на існування будь-якої форми захворювання або на те, наскільки стан здоров'я впливає на пацієнта. Серед тяжкохворих пацієнтів рівень хворобливості часто вимірюють за допомогою . Коморбідність або супутня хвороба — одночасна наявність двох або більше захворювань, наприклад, таких як шизофренія та зловживання психоактивними речовинами. В епідеміології та актуарній науці термін морбідність (також рівень захворюваності або частота захворюваності) може стосуватися або рівня захворюваності, поширеності захворювання чи стану здоров'я, або відсотка людей, які відчувають певний стан протягом певного періоду часу (наприклад, 20 % людей захворіють на грип через рік). Ця міра захворювання протиставляється рівню смертності від захворювання, який є часткою людей, які помирають протягом певного інтервалу часу. Показники захворюваності використовуються в актуарних професіях, таких як медичне страхування, страхування життя та страхування довгострокового догляду, для визначення страхових внесків, що стягуються з клієнтів. Показники захворюваності допомагають страховим компаніям передбачити ймовірність того, що застрахований заразиться чи розвине будь-яке із зазначених захворювань. Патоз або патологія