Тома Жоллі (; 1 лютого 1982, м. Руан, Франція) — французький актор, театральний та оперний режисер.
Художній керівник «La Piccola Familia», театральної компанії, яку він заснував у Руані 2006 року, керівник національного драматичного центру «Le Quai d'Angers» (з січня 2020 по листопад 2022 років). У вересні 2022-го був призначений художнім керівником церемоній літніх Олімпійських ігор 2024 року у Парижі.
Життєпис
Ранні роки Народився у родині друкаря та медсестри. Акторську діяльність почав у 1993 році в Руані, коли приєднався до дитячої театральної трупи під керівництвом Наталі Баррабе. Згодом вступив до середньої школи Жанни д'Арк у клас «Театр» і працював під керівництвом акторів Театру де Рів«Thomas Jolly. Lumineuse apparition», Libération, 3 décembre 2014.
1999 року, поряд зі ступенем театрознавства в університеті Кан-Нормандія, створив університетську театральну трупу та грав на кількох фестивалях у регіоні. 2001 року в Кані приєднався до професійної підготовки акторів-стажерів в ACTEA (La Cité Théâtre) під керівництвом Олів'є Лопеса" ACTEA de La Cité Théâtre «, згодом, 2003-го вступив до Національної школи національного театру Бретані у Ренні, школу під керівництвом Станісласа Норді, де працює, зокрема, під керівництвом Жана-Франсуа Сівадьє, Клода Режі, Юбера Кола, Робера Кантарелли, Ж.-К. Саїса та Антона Кузнєцова„Thomas Jolly“, Théâtre contemporain.net, 17 mars 2014„Thomas Jolly“ , Théâtre National de Strasbourg, consulté le 28 mai 2019.
Перші кроки Паралельно із навчанням, поставив дві вистави: „Маріана“ 2004 року — адаптація „Листів португальської черниці“, та „Фотографія“ 2005-го в рамках семінару „карт-бланш“ школи TNB. Як актор 2005-го зіграв у „Splendid's“ Жана Жене у постановці Седріка Гурмелона, а 2006-го, під керівництвом Станісласа Норді зіграв в „Арахісі“ Фаусто Паравідіно.
Після повернення до Нормандії наприкінці 2006 року, зібрав кількох молодих акторів та заснував „La Piccola Familia“. У січні 2007-го вийшла прем'єра вистави „Арлекін, вихований коханням“ за п'єсою П'єра Карла де Шамблен Маріво, де виступив режисером та виконавцем титульної ролі Арлекіна. Прем'єру зіграли на національній сцені „Тризуб“ у Шербур-Октевілі. Друга постановка, „Тоа“ за п'єсою Саші Гітрі, була створена у „Trident“, у січні 2009 року. Того ж року вистава отримала приз глядацьких симпатій „Odéon“ у рамках фестивалю молодих компаній Impatience» 10 choses à savoir sur Thomas Jolly ", L'Obs, 12 juillet 2018.
З 2010 року став до постановки всієї трилогії про Генріха VI Вільяма Шекспіра. Розділив твір на два великі цикли. Частина перша об'єднувала всю першу частину «Генріха VI» та перші 3 дії другої частини, й вийшла у січні 2012 року у Trident-Scène nationale у Шербур-Октевілі. Друга частина, до якої увійшли дві останні дії другої частини «Генріха VI» та всю його третя частиня, було створено у два етапи: епізод 3 вийшов у листопаді 2013 у Національному театрі Бретані, епізод 4 — в рамках 68-го Авіньйонського фестивалю. 21 липня 2014 року в La Fabrica вистава була представлена вперше повністю. Ця робота принесла йому Премію Мольєра за режисуру 2015 року"Thomas Jolly: «Hollywood a tout repompé sur Shakespeare» , Aparté, 5 octobre 2014«Beaucoup de bruit pour rien», Les Inrockuptibles, 6 janvier 2016«Richard III, le fabuleux opéra rock de Thomas Jolly», Le Figaro, 6 octobre 2015«Thomas Jolly vient présenter son spectacle „Richard III“ de Shakespeare», On n'est pas couché, France 2, 20 février 2016.
2014 року поставив російську версію «Арлекіна, вихованого коханням» Маріво з акторами «Гоголь-центру» у Москві" Thomas Jolly sur le site de l'Opéra de Paris «, consulté le 15 août 2021. У жовтні того ж року став асоційованим художником у Національному театрі Бретані в Ренні»"Richard III" au théâtre de l'Odéon: Thomas Jolly mêle (un peu trop) les genres", Télérama, 9 janvier 2016.
Театральна та оперна режисура Продовженням «Генріха VI», 2015 році випускає «Річарда III» на сцені театру «Одеон». Заявляв про бажання протягом доби, 24 години безперервно, зіграти поспіль всього «Генріха VI» та «Річарда III»Thomas Jolly, le monstre de théâtre (Le Progrès de Lyon, 12 février 2019). 2016-го став асоційованим артистом Національного театру Страсбурга.
На фестивалі в Авіньйоні 2016 року представив дві нові роботи: «Пліт Медузи» зі студентами Страсбурзької школи драматичного мистецтва та «Небо, ніч і славний камінь» — виставу у формі щоденного серіалу. справжню хроніку Авіньйонського фестивалю з 1947 по… 2086. Водночас разом із автором Дам'єном Габріаком створили коротку програму «Les Chroniques du Festival d'Avignon», яка транслювалася на «France Télévisions» у липні 2016 року.
Свою першу оперу «Еліогабало» Франческо Каваллі поставив у вересні 2016-го в Паризькій опері«Thomas Jolly: l'audacieux metteur en scène au micro d'Olivier Bellamy», Radio Classique, 5 avril 2019. «Фантазія» Оффенбаха в Opéra-Comique вийшла 2017 року«Fantasio» sème la bonne humeur à l'Opéra Comique / «Télérama», 14 février 2017.
У липні 2018-го відкрив Авіньйонський фестиваль у головному дворику Папського палацу «оперною» постановкою «Тієст», римською трагедією Сенеки (сучасника Ісуса з Назарету), перекладеної з латинської мови Флоренс Дюпон, у якій сам зіграв роль Атрея (одного з «монстрів» Сенеки)«Avignon 2018: le „Thyeste“ furieux de Thomas Jolly», «Les Échos», 17 juillet 2018«Thyeste au théâtre: les comédiens racontent l'envers du décor», «France Culture», 17 juillet 2018"Damien Avice: «Thyeste, c'est un duel de cow-boys», «Relikto», 18 décembre 2019«Avignon. Un son et lumière dans la Cour d'honneur», «L'Humanité», 9 juillet 2018«Thyeste: le roi devenu monstre» , «Aliénor, chroniques culturelles de La Rochelle et alentours», 31 décembre 2018«L'Illusionniste „Thyeste“: Comment le théâtre de Thomas Jolly va conquérir le monde», «Vanity fair», 27 novembre 2018«Thyeste: Thomas Jolly réussit son examen de passage», «Le Figaro», 7 juillet 2018«Avignon: la violence de „Thyeste“ déchire les murs de la Cour d'honneur», «Le Monde», 7 juillet 2018«Avec „Thyeste“, Thomas Jolly nous plonge dans l'effroi», «Télérama», 7 juillet 2018. Робота була номінована на Премію Мольєра у двох номінаціях. Як відмічала «The Guardian»: вистава «наповнює страхітливу сцену Папського палацу […] декількома моментами делікатної витонченості»«Avignon festival review — shock, awe and 10 hours of Don DeLillo», «The Guardian», 11 juillet 2018.
Того ж 2018 року, для фестивалю «Les Emancipéés» разом із L. (Raphaële Lannadère) та музикантом BabX створили музичне шоу на честь співачки Барбари, в якому також зіграв як актор["Les Émancipéés 2018: l'ombre de Barbara plane sur le festival, avec Raphaële Lannadère", franceinfo, 24 mars 2018.
20 вересня 2019 року отримав призначення на посаду директора Національного драматичного центру «Le Quai d'Angers» з 1 січня 2020 року«Thomas Jolly au Quai d'Angers: les centres dramatiques rajeunissent», «Libération», 23 septembre 2019«Nomination de Thomas Jolly à la direction du Quai, centre dramatique national d'Angers», communiqué du Ministère de la culture, 20 septembre 2019.
Під час карантину у березні 2020 року, зіграв «Ромео і Джульєтту» на своєму балконі«Confinement: l'acteur et metteur en scène Thomas Jolly joue Roméo et Juliette sur son balcon» , «BFMTV», 25 mars 2020.
У червні 2022-го представив повну версію «Генріх VI + Річард III = IX» на набережній в Анже протягом 4 вихідних: перший без нічної перерви, наступні 3 — з нічною перервою з суботи на неділю. Тетралогія тривала 15,5 годин чистого театрального часу, або майже 24 години з антрактами«24 heures de théâtre: on a assisté à „Henry VI + Richard III“, la tétralogie de Shakespeare par Thomas Jolly», «france inter», 5 juin 2022«Henri VI» et «Richard III» joués à Angers en juin: pourquoi cette pièce est un événement?, «ouest france», 2 juin 2022.
Літні Олімпійські ігри 2024
У вересні 2022 року був призначений художнім керівником церемоній відкриття та закриття Олімпійських ігор у Парижі 2024 року у співпраці із Тьєррі Ребулем. За словами Тоні Естанге, президента Paris 2024, Жоллі є «сміливим вибором, який відповідає нашому баченню». Логістичний вибір відзначається інноваційною концепцією завдяки тому, що шоу відбувається за межами стадіону, на відстані понад шести кілометрів Сени. Тома Жоллі представляє художню інсценізацію, побудовану навколо 12 картин, яка прагне бути інклюзивною та репрезентувати Францію, заявляючи: «Найбільше я хочу, щоб ця церемонія включала всіх. Ми всі повинні відзначати цю різноманітність».
Особисте життя Тома Жоллі відкритий гей, у шкільні роки його цькували за жіночність.
Творчість Театральний актор — «Splendid's» Жана Жене; реж. — «Арахіс і Генуя 01» ; реж. — «Арлекін, вихований коханням» П'єра Карла де Шамблен Маріво; реж. Тома Жоллі — Арлекін — «Тоа» за Саші Гітрі; реж. Тома Жоллі — «Басейн (без води)» Марка Рейвенхілла; реж. Тома Жоллі — «Гонка на Марсі» / «Свято смерті» — «Генріх VI» Вільяма Шекспіра (частина 1); реж. Тома Жоллі — «Зараза темряви» / «Зуб гадюки» 2013 — «Багряниця крові» / «Зима невдоволення» — «Генріх VI» Вільяма Шекспіра (частина 2); реж. Тома Жоллі — «Річард III» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Тома Жоллі — Річард III — «Усі діти хочуть бути схожими на дорослих» 2016 — «Небо, ніч і славний камінь» — «Тієст» Сенеки; реж. Тома Жоллі — Атрей, цар Мікен«Au Festival d'Avignon, Thomas Jolly fait la cour», «L'Express», 4 juillet 2018 2018 — «Сад тиші» музичне шоу співачки L; реж. Тома Жоллі — «Підсвічник» Альфреда де Мюссе; реж. Бруно Байє — Фортуніо — «Мітрідат» Жана Расіна; реж. Ерік Віньєр«„Mithridate“: Racine en un opéra funèbre», «Les Échos», 21 février 2021
Театральний режисер — «Арлекін, вихований коханням» за П'єра Карла де Шамблен Маріво — «Тоа» за Саші Гітрі — «Ніч з Равальцями» 2010 — «Басейн (без води)» за — «Генріх VI» за Вільяма Шекспіра (частина 1) 2012 — «Ми такі молоді, що все ще займаємося злочинністю» — «Каса» Демієна Габріака — «Генріх VI» за п'єсою Вільяма Шекспіра (частина 2)«Henry VI», carnages au bout de la nuit / «Libération», 22 juillet 2014 — «Річард III» за п'єсою Вільяма ШекспіраRichard III, une pièce très Jolly / Le Figaro, 6 janvier 2016 — «Пліт медузи» Георга КайзераLe Ciel, la nuit et la pierre glorieuse 2016 — «Небо, ніч і славний камінь», Хроніки Авіньйонського фестивалю з 1947 по... 2086 (Сад Чеккано, Авіньйонський фестиваль) 2016 — «Еліогабало» Франческо Каваллі (Опера Гарньє) — «Фантазія» Жака Оффенбаха (Національний театр комічної опери, Париж)Thomas Jolly: «Je n'ai rien trouvé de mieux que l'artisanal» / «Le Temps», 2 novembre 2017 — «Сад тиші» музичне шоу (Ванн) 2018 — «Тієст» за Сенеки (Папський палац, Авіньйонський фестиваль)«Thyeste, Avignon 2018» — «Підземний світ Макбета» на музику Паскаля Дюсапена (Королівський театр Ла Монне, Брюссель) — «Ніч мадам Люсьєн» (Le Quai, Анже)«Thomas Jolly pousse les feux de „La Nuit“», «Les Échos», 20 juillet 2020 — «Дракон» за п'єсою Євгенія Шварца (Le Quai, Анже) 2022 — «Старманія» мюзикл Мішеля Берже та Люка Пламондона — «Ромео і Джульєтта» Шарля Гуно (Опера Бастилія, Париж) — Церемонії відкриття та закриття Олімпійських ігор 2024 (Париж)
Фільмографія — «The Secret People»
ТВ-шоу 2016 — «Хроніки Авіньйонського фестивалю» (France 2) 2018 — «The Théâââtre, 19 упереджених ідей про театр» (France Télévisions та Culturebox)
Визнання 2009 — Фестиваль Impatience pour — Приз глядацьких симпатій за виставу «Тоа» 2013 — Премія Бомарше за найкращу виставу «Генріх VI» 2014 — Театральна премія Жан-Жака Готьє 2015 — . Режисерська премія за виставу «Генріх VI» 2015 — Премія Жан-Жака Готьє — SACD 2015 — Гран-прі Професійної асоціації критиків 2017 — Премія Бомарше — SACD / Режисура 2019, 12 березня — Кавалер ордена мистецтв і літератури 2019 — Номінації Премії Мольєра за виставу «Тієст»: акторка другого плану (Анні Мерсьє); візуальні ефекти 2023 — Премія «Мольєр» за візуальні та звукові ефекти за шоу «Starmania»
Примітки