Е́льблонг () — місто на правах повіту на півночі Польщі. Найстарше місто у Вармінсько-Мазурському воєводстві (засноване в 1237 році, міські права в 1246 році) та місто розташоване найнижче у Польщі — у дельті річки Ельблонг. З 1975 до 1998 року столиця Ельблонзького воєводства. Портове і курортне місто. В місті проживає значна громада українців.
Ельблонг — великий центр важкої промисловості (турбіни, гвинти, обладнання для суден), харчової промисловості (пивоварний завод групи «Живець»), а також туристики (Ельблонзький канал і відомі системи суднопідіймачів).
Історія
Місто є найстаршим у воєводстві, закладено Германом фон Балком - комтуром ордену шпиталю св. Марії з Єрусалиму 1237 р.. Заселено переселенцями з Любека. Було головною резиденцією тевтонців, яку 1309 р. перенесли до Мальборка.
Рукопис пам'ятки «Польська правда» було знайдено 1868 року в Ельблонґу (звідси ще одна назва пам'ятки — Ельблонзька книга), де він зберігався у міському архіві до ІІ-ї світової війни (1939—1945 рр.). Під час війни його було втрачено.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Парки
Парк «Бажантарня» (колишній Фоґельзанґ); Парк «Порохівня»; Парк ім. Міхала Кайки; Парк «Планти»; Парк «Модрини» — надзвичайно цінний парк на місці старої садиби фабриканта з віковими та екзотичними деревами; Гора Хороброго; Гусяча гора.
Музеї Археологічно-історичний музей в Ельблонгу (колекція матеріалів готів, естів (балтів), результати розкопок факторії Трусо, побут Жуляв, історія Ельблонга, ельблонзьке декоративне мистецтво: кераміка, скло, меблі та загибель німецького Ельблонга 1945 р.) - розміщується на території колишнього замку.
Театри Театр ім Севрука
Спорт ФК «Олімпія»
Пам'ятки
Фрагмент колишнього підзамча (зерносховище хрестоносців), потім кляштор бригідок, гуманістична гімназія, суч. Історико-археологічний музей Ельблонга . Збереглися найстаріші підземелля. При вході до музею знаходиться фрагмент готичної мармурової колони з ельблонзького замку; Готичний житловий будинок з 13-14 ст. з замкового комплексу, який було перебудовано в часи бароко і в 19 ст. поруч з південного боку рештки готичного підземелля та кам’яні частини з замку хрестоносців ; Господарчий будинок хрестоносців на підзамчу 14 ст, пізніше бровар та солодовня. Поруч оборонна стіна 14 ст. ; Острів Зерносховищ з рештками рову середньовічного Ельблонга та, імовірно, рештками насипів бастіону 17 ст. між вулицями Тартачною і Купецькою . Рови острова Зерносховищ дуже перспективне місце дослідження на предмет артефактів пов’язаних з середньовічним Ельблонгом; Залишки Ковальского бастіону на вул. Поштовій (в товщі землі). Бастіон займав велику площу, майже усього плацу Слов’янського. Розкопано рештки каземату для гармат. Наразі бастіон законсервований; Залишки одного з бастіонів 17 ст. у парку Планти ; Вулиця Ковальська – місце де виявлено найстарший рів та вал 13 ст., пізнішу цегляну оборонну стіну першої лінії міських стін Ельблонга, а також релікти Ковальської брами міста . Стіна розміщувалася на кам’яному фундаменті шириною 80 см. Вона проходила вздовж сучасної вулиці Примуже. Високий розвідний міст ; Низький розвідний міст; Костел св. Миколая (13-15 ст.) з сакристією, в якій перебував Микола Коперник ; Ратуша старого міста (Стоїть на фундаментах старої ельблонзької ратуші 16 ст.) ; Будівля ради міста, колишня реальна гімназія фон Плауена (1910-1912 рр.) та скульптура Ахілла поблизу неї; Костел Різдва Богородиці (Маріацький) та кляштор домініканців (13-16 ст. сучасна галерія El) . Одна з перших мурованих церков на прусських землях. Його пресбітеріум є однією з найстаріших цегляних будівель держави хрестоносців. Окрім самого костелу включає південне крило галереї кляштора з 1320-1330 рр., перекритого тридільним готичним склепінням. Тут наявні численні поховальні плити з епітафіями. До комплексу входять також руїни кляшторного будинку 13-14 ст. з підземеллями перекритими склепіннями. Зовнішній мур кляшторного будинку – обвідна північна стіна галереї з епітафіями купців, головним чином англійського походження. Також зберігся кляшторний мур з брамою з боку вул. Кусьнерської та Водної з 15 ст. та фрагментом з 19 ст. Плити з епітафіями, сильно пошкоджені, зустрічаються і в стінах костелу; Торгова брама (1319-1420 рр.) . Єдина пам’ятка по оборонних мурах міста; Рештки забудови старого міста. Уклад вулиць старого міста, імовірно, відповідає першому, який склався ще з 1246 р. Типова для балтійських міст "гребнева" система. Головна вулиця Старий ринок; Кам'яниця-бровар на вул. Святого Духа, 3 з фасадом 1647 р. ; Кам’яниця близько 1583 р. побудована членом Англійської східної компанії Alexandr Niesbeth, вул. Ковальська, 10; Єдина кам'яниця Ельблонга з готичним фасадом, вул. св. Духа, 13 ; Каплиця Серця Ісусового на вул. Замкова (перше місце регулярних греко-католицьких богослужінь); Королівський будинок (місце перебування Владислава IV, Карла Густава, Фредеріка Великого), вул. Старий Ринок, 54 ; Будинки по вул. Старий Ринок, 55-56. Основа будинків 14 ст., фасад пізньо-ренесансний – кінець 16 ст.; Місце найстаршої корчми під Христофором, вул. Старий ринок, 57-59 ; Кам'яниця з бароковим фасадом д.п. 18 ст., вул. Старий ринок, 65 ; Млин хрестоносців у Базантарні ; Танк Т-34-85 ; Костел та шпиталь св. Духа близько 1300 р. Комплекс складається з костелу, шпитального будинку та готичного муру, який оточував подвір’я. Пам'ятник Пекарчику ; Костел блаженної Дороти 1705-1759 рр. (перенесений з Качинос на Жулявах), вул. Равська ; Стара греко-католицька церква народження Іоанна Хрестителя (колишня протестантська каплиця на цвинтарі костелу св. Анни) . Наразі передана протестантам Ельблонга; Будинок молитовні менонітів, вул. Гарбари 12 ; Кам'яниця з фасадом близько 1598 р. В ній перебували польський король Сигізмунд ІІІ та шведський Густав Адольф. Розташована на вул. Вигілійна, 3 ; Храм менонітів, острів зерносховищ (сучасний польсько-католицький костел); Костел св. Павла на Заваді (поч. 20 ст. – неоготика) ; Костел св. Войцеха з прикостельним кладовищем ; Костел св. Трійці на Заторжу (вул. Келецька) 1838 р. Перенесений з с. Нова Церква на Жулявах; Будинок Скарбового ужонду ; Кладовище радянських солдат та цивільне кладовище на Агриколі ; Ресторан "Мисливський"; Пам’ятник жертвам Ельблонзької справи ; Костельна стежка – фрагмент проходу, який вів від шпиталя св. Духа до костелу домініканців св. Марії ; Рештки німецького пам’ятника на Гусячій горі (кол. гора Людендорфа) ; Вілла Едварда Богстеде-Колькмана (архітектор Otto Depmeyer) – перенесена з вул. 12 лютого на вул. Варшавську на острові Зерносховищ; Червона вілла (архітектор Otto Depmeyer) на острові Зерносховищ; Колишня гімназія св. Яна, наразі гімназія №5 на вул. Агриколя, 1929 р. ; Колишні піхотні кошари, вул. Саперів. 1912 р. ; Будинок в стилі класицизму по вул. Вапенній, 16 ; Комплекс інженерних шкіл 1929-1930 рр. вул. Коменського 39 ; Комплекс економічних училищ, поч. 20 ст., вул. Бема 50 ; Комплекс вілл на краю Ельблонзької височини по вул. Бема ; Бароковий палац Gross Wesseln по вул. Ченстоховська, 9 ; Будинок Західного банку (бувшої філії Рейхсбанка), вул. 1 травня, 16 ; Будинок окружного суду, 1912-1914 рр., площа Конституції, 1; Костел св. Юрія 14 ст., зовнішній мур – 15 ст., вул. Бема ; Забудова 1920-х-1930-х рр. згідно ідеї міста-сада, вул. Піонерська, Кайки, Фалата ; Будинок комплексу економічної школи, вул. Крулевецька, 128 ; Зразки прибуткових будинків 19-поч. ХХ ст. по вул. Крулевецька, Кренгельна, Затишшя. Стиль модерн та еклектика ; Забудова колишньої тютюнової фабрики «Loesser & Wolff», вул. Крулевецька ; Зразки прибуткових будинків 19-поч. ХХ ст. по вул. Грюнвальдська навпроти залізничного та автовокзалу ; Костел Божого Тіла, 1405 р., вул. Божого Тіла ; Духовна семінарія Ельблонзької єпархії, вул. Божого Тіла ; Фабрика та вілла Адольфа Нойфельдта по вул. Затишшя ; Вілла Фридриха Баумгарта (18 ст.), вул. Сточнева; Верф Фердинанда Шихау, вул. Сточнева ; Скульптура Тесея перед готелем Арбітр ; Фрагмент парку з старими деревами дуба та бука та двір, вул. Bolesława Chrobrego, 10 ; Міський палацик з 1800 р. по вул. Першого Травня. 48 ; Будинки фабрики локомотивів 1872 р. на вулиці Грюнвальдській ; Місце неіснуючого єврейського цвинтаря з меморіальною дошкоюCmentarz żydowski w Elblągu; Смотрова вежа в парку Моджеве – залишок по парковій садибі Зесего.
Міста-побратими Тернопіль (з 1992).
Відомі люди
Народились Войцех Бальчун ( 1970) — польський і український вищий керівник, голова правління ПАТ «Укрзалізниця». Тадеуш Домбровський ( 1978) — польський поет, есеїст, критик. Бруно Ергард Абегг (1803-1848) — прусський державний діяч.
Проживали Іван Яремин (1910—2007) - отець митрат, настоятель греко-католицької парафії в Пасленку та Ельблонгу. Діяч культурно-релігійного відродження українців депортованих в рамках злочинної операції Вісла 1947 р. на терени коло Ельблонга. Лев Горак - піонер української громади в Ельблонгу, перший голова, а потім багаторічний заступник голови відділу Українського суспільно-культурного товариства в місті.
Українці в Ельблонзі
Перші вихідці з теренів України могли перебувати в Ельблонгу з давніх часів. Зокрема, 1551 р. ректором ельблонзької гімназії став Микола Геласінус (Смешкович) зі Львова. Українці могли перебувати в місті і за часів Великої північної війни, коли 1710 р. війська Петра І виперли шведів з Ельблонгу та перебували тут до 1712 р. Російські війська, які підтримували Августа III, повторно окупували Ельблонг в 1733-1736 рр. і ще раз під час Семирічної війни (1756-1763 рр.) в 1758-1762 рр. Перші документальні свідчення присутності більшого числа українців у місті відносяться до періоду Другої Світової війни і пов'язані з перебуванням в’язнів українського походження у філіях концентраційного табору Штуттгоф. Спочатку їх утримували на так званій фабриці пензлів та щіток Ноймана на вулиці Грюнвальдській. Звідти їх перевели до бараків, що розміщувались на сучасній вулиці Fredry. З вересня 1944 р. в’язнів утримували також в бараках на вул. Freta, де знаходилися підтабори Штуттгофа, які обслуговували заклади Шихау (Lager XIII, XVII та XXI). Наразі від колишнього табору залишився лише льох, де зберігали овочі. А між вул. Фредри та залізничними коліями розміщено пам’ятний камінь. З того часу під Ельблонгом на території парку Проховня знаходиться невелике кладовище померлих у підтаборах Штуттгофа.
У місті розміщено танк-пам’ятник Т-34-85, який нагадує про рейд 8 танків капітана Геннадія Львовича Дяченка (українця за походженням), які навесні 1945 р. прорвалися у місто, що готувалося до оборони, та пройшли його наскрізь. До 2017 р. у місті існувала вулиця Diaczenki, яку було перейменовано на вул. Starowejska. Події війни залишили в Ельблонгу цвинтар солдатів радянської армії на Агриколі. У 1945 р. радянських солдатів також було поховано на колишньому протестантському цвинтарі на розі вул. Sadowa та Bema.
У 1947 р. в околицях Ельблонга були розселені українці–жертви злочинної акції Вісла. Українців не виселяли до самого Ельблонга. Вони з’являлися тут пізніше: шукали праці і почали оселювалися у місті. Українці-греко-католики відвідували римсько-католицькі храми, a православні - утворену в місті православну церкву св. Марії Магдалени. До останньої, зокрема, примкнули депортовані українці з Холмщини та Підляшшя. На жаль, через відсутність національно-патріотичної позиції в православній церкві Польщі та внаслідок сильних промосковських настроїв, нащадки православних українців асимілювалися.
1949 р. в Ельблонгу відбув тритижневий курс латинського обряду о. Іван Яремин, після чого був призначений вікарієм римсько-католицького пароха о. кан. Вацлава Гіпша в парафії св. Миколая в Ельблонгу. Також о. Іван Яремин став капеланом по Ельблонзьким шпиталям, зокрема, у міському шпиталю в Ельблонгу, де служив в римському обряді. В Ельблонгу Іван Яремин жив у будинку за адресою вул. Nitschmanna 5, кв. 6.