Олександро Перейра ( 7 липня 1987, Сан-Бернарду-ду-Кампу) — бразильський професійний боєць змішаних єдиноборств і колишній кікбоксер. Колишній чемпіон UFC у середній вазі та чинний чемпіон UFC у напівважкій вазі.
У кікбоксингу — колишній чемпіон Glory в середній і напівважкій вазі. Також брав участь у промоушенах It's Showtime та SUPERKOMBAT Fighting Championship. Займає 2 рядок офіційного рейтингу UFC серед найкращих бійців незалежно від вагової категорії ().
Біографія Алекс Перейра народився 7 липня 1987 року в бідній бразильській родині. Він коріннями сягає індійського племені патаксо. Життя в бразильських нетрях, відомих також як фавели, швидко привело хлопчика до того, щоб він у 12 років кинув школу і влаштувався на роботу в магазин шин. Там під впливом оточення Перейра почав пиячити, ставши молодим алкоголіком. Щоб кинути згубну звичку, Алекс почав займатися кікбоксингом.
Кар'єра у кікбоксингу Пізніше Перейра був позбавлений титулу в середній вазі.
Під час трансляції Glory 15: Istanbul було оголошено, що Перейра братиме участь у турнірі Glory 17: Los Angeles — Last Man Standing у середній вазі в Інглвуді, Каліфорнія, США, 21 червня 2014 року. Він програв майбутньому чемпіону Артему Левіну рішенням суддів у 1/4 фіналу та вибув із турніру.
Перейра мав провести реванш за вакантний пояс титулу WGP у середній вазі із Сезаром Алмейдою під час WGP Kickboxing 25. Він переміг рішенням суддів. Захистив титул WGP KB нокаутом у 2 раунді Maycon Silva на WGP KB 40.
У наступних п'яти боях Перейра програв лише Артуру Кишенку. Під час цієї серії Перейра двічі переміг майбутнього чемпіона UFC у середній вазі Ісраеля Адесанью: один раз одноголосним рішенням суддів та один — нокаутом зустрічним лівим хуком.
Перейра виборов титул Glory у середній вазі, коли переміг Саймона Маркуса на Glory 46: China одноголосним рішенням суддів.
Glory Light Heavyweight Championship
Перейра зустрівся з Юсрі Белгаруї на турнірах Glory 40 та Glory 49 Superfight Series, а потім у 2018 році в Нью-Йорку на Glory 55 у матчі за титул чемпіона в середній вазі. Тоді він нокаутував Белгаруї на 2:29 хв. першого раунду. Для Перейри це була 28 перемога в кар'єрі та шоста на Glory.
У листопаді 2018 року Перейра заявив, що продовжить кар'єру в ММА після закінчення контракту із Glory у квітні 2019 року. Алекс Перейра все ж таки повторно підписав контракт із Glory з можливістю битися також у змішаних єдиноборствах.
Успішно захистивши 4 рази титул Glory у середній вазі (проти Юсрі Белгаруї, Саймона Маркуса та Джейсона Вілніса), Перейра піднявся для бою з Донегі Абеною за тимчасовий титул Glory у напівважкій вазі на Glory 68. Алекс Перейра виграв бій нокаутом у третьому раунді та став першим дворазовим чемпіоном в історії Glory.
Після перемоги у чемпіонаті у напівважкій вазі Алекс Перейра вирішив захистити титул у середній вазі проти Ертугрула Байрака на Glory Collision 2 21 грудня 2019 р. Цей бій він виграв нокаутом наприкінці першого раунду.
Перейра мав кинути виклик Артему Вахітову за титул Glory у напівважкій вазі на Glory 77. Тоді він виграв бій спірним роздільним рішенням суддів і став першим бійцем в історії GLORY, який утримав одночасно два пояси.
Перейра провів матч-реванш із Артемом Вахітовим на Glory 78: Rotterdam у першому захисті титулу. Тоді Алекс програв рішенням більшості суддів. Він був віднятий на одне очко в 4-му раунді через повторний клінч. Багато хто розцінив як спірне рішення.
Рання кар'єра
Кар'єра у змішаних єдиноборствах 8 березня 2014 року Алекс Перейра виступив на турнірі Glory 14: Zagreb — Contender Tournament у середній вазі в Загребі, Хорватія, перемігши Дастіна Джейкобі нокаутом у першому раунді в півфіналі і Саака Парпаряна рішенням більшості суддів у фіналі.
Перейра дебютував у професійних змішаних єдиноборствах у 2015 році, програвши бій сабмішеном. Згодом здобув дві перемоги поспіль і оголосив, що підписав контракт на бій з Дієго Енріке да Сілва у бразильському випуску серії Contender Series Дани Уайта 10 серпня 2018 р. Але бій не відбувся, бо Glory не дозволив Перейрі брати участь у змаганнях.
22 жовтня 2020 року з'явилися новини, що Перейра підписав контракт із Legacy Fighting Alliance, а 20 листопада 2020 р. він дебютував у промоції проти Томаса Пауелла. Виграв бій у першому раунді, нокаутувавши суперника.
Ultimate Fighting Championship
3 вересня 2021 року Алекс Перейра підписав контракт з UFC.
12 березня 2022 р. Перейра на турнірі UFC Fight Night: Сантус vs. Анкалаєв зустрівся в бою з Бруну Сілвою. Алекс виграв бій одностайним рішенням суддів (30–27, 30–27, 30–27).
13 листопада 2022 р. в головному бою UFC 281 Перейра отримав титульний шанс проти чемпіона Ісраеля Адесаньї. Бразилець виграв бій технічним нокаутом у п'ятому раунді і втретє у чотирьох боях в UFC отримав бонус за «Виступ вечора».
8 квітня 2023 року на UFC 287 в Маямі Алекс Перейра мав матч-реванш проти Ісраеля Адесаньї, але був відправлений у нокаут у другому раунді.
11 листопада 2023 р. на UFC 295 Алекс Перейра у головному бою вечора нокаутував Іржі Прохазку у другому раунді та став чемпіоном у напівважкій вазі.
13 квітня 2024 р. в головній події ювілейного UFC 300 Перейра зустрівся з колишнім чемпіоном UFC у напівважкій вазі Джамаалом Хіллом. На четвертій хвилині першого раунду Алекс Перейра відправив Джамаала до нокдауну і добив ударами на землі, чим захистив титул чемпіона.
29 червня 2024 р. на турнірі UFC 303 Перейра знову зустрівся з Іржі Прохазкою та здобув перемогу у другому раунді технічним нокаутом, чим захистив титул чемпіона у напівважкій вазі. Спочатку головною подією турніру мав стати бій між Конором Макгрегором і Майклом Чендлером, але його скасували через травму ірландця. Очолити UFC 303 на короткому повідомленні погодилися Перейра та Прохазка.
Титули та досягнення
Ultimate Fighting Championship Власник премії «Виступ вечора» (п'ять разів) проти Андреаса Михайлидиса, Шона Стрікленда, Ісраеля Адесаньї тв Їржі Прохазки (2) Чемпіон UFC в середній вазі (один раз, колишній) Чемпіон UFC у напівважкій вазі (один раз, чинний) Два успішні захисти титулу проти Джамаала Хілла та Їржі Прохазки Виборов 2 чемпіонських титули у двох дивізіонах в історії UFC менш ніж за 736 днів Перший і єдиний боєць, що завойовував титул чемпіона UFC у середній і напівважкій вазі Четвертий за відсотком вагомих ударів в історії UFC (62,8 %) Одержав перемоги над п'ятьма колишніми чемпіонами UFC — Ісраелєм Адесаньєю, Шоном Стриклендом, Яном Блаховичем, Їржі Прохазкою (2) и Джамаалом Хиллом у перших 8 боях UFC Кікбоксинг Glory Чемпіон у напівважкій вазі 2021 рік Тимчасовий чемпіон у напівважкій вазі 2019 рік Чемпіон у середній вазі (п'ять захистів) 2017 рік Переможець турніру претендентів у середній вазі 2014 рік Кікбоксинг WGP Чемпіон з кікбоксингу 2015 року в середній вазі 2012 Чемпіонат WGP до 85 кг / 187 фунтів World Association of Kickboxing Organisations Чемпіон WAKO Pro Panamerican K-1 до 85 кг / 187 фунтів 2013 рік World Association of Kickboxing Organisations Срібна медаль 2013 р. на чемпіонаті світу WAKO в Гуаруже, Бразилія, К-1, до 91 кг Нагороди Нокаут року на CombatPress.com 2019 проти Джейсона Уилниса
Статистика у MMA
| Перемога |align=center|11-2 | Їржі Прохазка |TKO (удар ногою в голову і добивання) |UFC 303 | |align=center|2 |align=center|0:13 | Лас-Вегас, Невада, США
| Перемога |align=center|10-2 | Джамаал Хілл |KO (удари) |UFC 300 | |align=center|1 |align=center|3:14 | Лас-Вегас, Невада, США
| Перемога |align=center|9-2 | Їржі Прохазка |ТКО (удари) |UFC 295 | |align=center|2 |align=center|4:08 | Нью-Йорк, США
| Перемога |align=center|8-2 | Ян Блахович |Роздільне рішення |UFC 291 | |align=center|3 |align=center|5:00 | Солт-Лейк-Сіті, Юта, США
| Поразка |align=center|7-2 | Ісраель Адесанья |КО (удар) |UFC 287 | |align=center|2 |align=center|4:21 | Маямі, Флорида, США
| Перемога |align=center|7-1 | Ісраель Адесанья |TKO (удари) |UFC 281 | |align=center|5 |align=center|2:01 | Нью-Йорк, США
| Перемога |align=center|6-1 | Шон Стрикленд |KO (лівий хук) |UFC 276 | |align=center|1 |align=center|2:36 | Лас-Вегас, Невада, США
| Перемога |align=center|5-1 | Бруну Сілва |Одностайне рішення |UFC Fight Night: Сантус vs. Анкалаєв | |align=center|3 |align=center|5:00 | Лас-Вегас, Невада, США
| Перемога |align=center|4-1 | Андреас Михайлідіс |TKO (летюче коліно і добивання) |UFC 268 | |align=center|2 |align=center|0:18 | Нью-Йорк, США
| Перемога |align=center|3-1 | Томас Пауелл |KO (лівий хук) |LFA 95 | |align=center|1 |align=center|4:04 | Парк-Сіті, Канзас, США
| Перемога |align=center|2-1 | Маркус Вінісіус да Сілвейра |TKO (удари) |Jungle Fight 87 | |align=center|2 |align=center|4:45 | Сан-Паулу, Бразилія
| Победа |align=center|1-1 | Марсело Крус |KO (удар) |Jungle Fight 85 | |align=center|1 |align=center|4:07 | Сан-Паулу, Бразилія
| Поразка |align=center|0-1 | Кемюель Оттоні |Здача (удушення ззаду) |Jungle Fight 82 | |align=center|3 |align=center|2:52 | Сан-Паулу, Бразилія
Примітки