Горст Фурман ( 22 червня 1926, Кройцбурґ — 9 вересня 2011, Гершинґ-ам-Аммерзее) — німецький історик.
Життєпис Після служби в армії Горст Фурман вивчав у Кільському університеті право та класичну філологію. У 1952 році захистився на тему середньовічного патрірхату. У 1954—1957 досліджував німецькі історичні джерела в Римі, а в 1960 зробив у Кілі докторат про дійсні і фальсифіковані історичні джерела.
У 1962 році він почав викладати історію в Тюбінґенському університеті і працював там дев'ять років. З 1971 до 1994 року він був президентом Monumenta Germaniae Historica та професором історії Реґенсбурзького університетуWalter Habel: Wer ist wer? Das deutsche who's who. XLVI., 2007/08, Lübeck 2007, S. 371., у 1974 році став дійсним членом Баварської академії наук і був її президентом з 1992 до 1997 року. У період з 1984 до 1997 року був куратором Historisches Kolleg .
Фурмана-науковця цікавили канонічне право та історія церкви. Уже в дипломній роботі він писав про підробку середньовічних документів і розвивав свої дослідження (Constitutum Constantini, Decretum Gratiani). Він керував багатьма дисертаціями на цю тему, і з його ініціативи було організовано тематичний конгрес (Fälschungen im Mittelalter. Internationaler Kongreß der Monumenta Germaniae Historica, Мюнхен, 16–19 вересня 1986 р.). У наступні роки він також займався соціальними аспектами 9–12 століття„Irrtümer aufhellen, Andersdenken trainieren“ – Zum Tod des Mediävisten Horst Fuhrmann. v: Akademie Aktuell der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, číslo 4-2011, S. 52–53..
Окремі праці Studien zur Geschichte mittelalterlicher Patriarchate. v: Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte. Kanonistische Abteilung. 39 (1953), S. 112–176; 40 (1954), S. 1–84; 41 (1955), S. 95–183. Einfluß und Verbreitung der Pseudoisidorischen Fälschungen. Von ihrem Auftreten bis in die neuere Zeit. 3 svazky. Hiersemann, Stuttgart 1972–1974, . (Spisy MGH, svazek 24.1–24.3) Deutsche Geschichte im hohen Mittelalter. Von der Mitte des 11. bis zum Ende des 12. Jahrhunderts. 3. durchgesehene und bibliographisch ergänzte Auflage. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1993, . (Deutsche Geschichte, svazek 2) (digitalizovaná verze) Von Petrus zu Johannes Paul II. Das Papsttum: Gestalt und Gestalten. Beck, Mnichov 1980, . (nové vydání: Die Päpste. Von Petrus zu Benedikt XVI., Beck, Mnichov 2005, ) Papst Urban II. und der Stand der Regularkanoniker. Bayerische Akademie der Wissenschaften, München 1984, . (Sitzungsberichte der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Philologisch-historische Klasse, 1984.2) Einladung ins Mittelalter. Beck, Mnichov 1987, . Pour le mérite. Über die Sichtbarmachung von Verdiensten: eine historische Besinnung. Thorbecke, Sigmaringen 1992, . Überall ist Mittelalter. Von der Gegenwart einer vergangenen Zeit. Beck, Mnichov 1996, . Sind eben alles Menschen gewesen. Gelehrtenleben im 19. und 20. Jahrhundert, dargestellt am Beispiel der Monumenta Germaniae Historica und ihrer Mitarbeiter. Beck, Mnichov 1996, . Ignaz von Döllinger. Ein exkommunizierter Theologe als Akademiepräsident und Historiker. Hinzel, Stuttgart/Leipzig 1999, . (Sitzungsberichte der Sächsischen Akademie der Wissenschaften zu Leipzig, Philologisch-Historische Klasse, svazek 137, sešit 1). Menschen und Meriten. Eine persönliche Portraitgalerie. Beck, Mnichov 2001, .
Посилання
Література Hubert Mordek: Papsttum, Kirche und Recht im Mittelalter. Festschrift für Horst Fuhrmann zum 65. Geburtstag. Niemeyer, Tübingen 1991, . Hubertus Seibert: Horst Fuhrmann zum 70. Geburtstag am 22. Juni 1996. v: Ostdeutsche Gedenktage 1996. Persönlichkeiten und Historische Ereignisse, Kulturstiftung der deutschen Vertriebenen, Bonn 1995, S. 103–108. Rudolf Schieffer: Die Welt will auch belehrt werden. Wenn der Lehrer so kundig, passioniert und witzig ist wie Horst Fuhrmann: Zum Tode des Mediävisten. v: Frankfurter Allgemeine Zeitung, 13. září 2011, Nr. 213, S. 39. (online ) Claudia Märtl: „Irrtümer aufhellen, Andersdenken trainieren“ – Zum Tod des Mediävisten Horst Fuhrmann. v: Akademie Aktuell Bavorské akademie věd, 4–2011, S. 52–53.