Станіслав Мацейовський, Мацєйовський гербу Цьолек ( 1500 — 1563) — державний діяч Королівства Польського; придворний королівський, стольник королеви (1535, 1538), писар гродський і земський сандомирський (1536—1543), каштелян жарновський (1543), радомський (1544—1545), люблінський (1545—1550), войніцький (1550—1553), сандомирський (1553—1563); надвірний маршалок (1553—1563); староста завіхостський (1543—1563), любомльський (1549—1563).
Життєпис Станіслав народився 1500 року в сім'ї каштеляна чеховського та люблінського Бернарда Мацейовського та Ядвіґи з Подлодовських. Мав 2 братів — Самуеля та Бернарда й сестру УршулюAdam Boniecki, Herbarz polski, Warszawa 1913, tom XVI, str. 218 i 222; tom XIV, str. 211.
Свою кар'єру Станіслав Мацейовський розпочав, очевидно, при дворі — спочатку 1529 року як королівський придворнийUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Stanisław Cynarski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 241., пізніше був стольником королеви Бони Сфорци (1535Herbarz polski. T. 16: Łopuszańscy — Madalińscy / ułożyli Adam Boniecki i Artur Reiski, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1913, s. 220., 1538). Також, він працював у Сандомирі в місцевих судах. Спочатку, ймовірно, був гродським писарем, 3 7 квітня 1536 року став земським писарем сандомирськимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 99.. 1541 року їздив як королівський посол до імператора Карла V Габсбурга.
19 січня 1543 року був призначений на посаду каштеляна жарновськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 165.. Цього ж року, після смерті батька, одідичив після нього староство завихостське. На початку наступного року обійняв посаду каштеляна радомськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 70.. 19 вересня 1545 року король номінував Мацейовського на посаду каштеляна люблінськогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 4: Urzędnicy województwa lubelskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Witold Kłaczewski i Wacław Urban, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1991, s. 23..
Після смерті короля Сигізмунда I, молодий король Сигізмунд II Август 1548 року призначив Мацейовського охмістром двору королеви Барбари РадзивіллAgnieszka Marchwińska, Pogrzeb Barbary Radziwiłłówny i odprawa jej królewskiego dworu (1551), [w:] Studia Waweliana Tom XIII, 2007, s. 105.. Станіслав перебував із королевою у Вільні до її смерті 1551 року. Після цього знову був королівським придворним, отримав за службу королеві в пожиттєве безоплатне користування староство любомльське (місто Любомль і 16 сіл), яке приносило близько 4000 флоринів річного доходуAgnieszka Marchwińska, Pogrzeb Barbary Radziwiłłówny i odprawa jej królewskiego dworu (1551), [w:] Studia Waweliana Tom XIII, 2007, s. 108..
27 липня 1550 року Станіслав Мацейовський був номінований на посаду каштеляна войніцькогоUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Stanisław Cynarski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 131.. 1553 року король призначив Станіслава Мацейовського маршалком надвірним короннимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 87.. 15 вересня цього ж року він став також каштеляном сандомирськимUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 91.. Обидві посади він обіймав до кінця життя.
Після смерті брата Бернарда 1551 року, Станіслав Мацейовський став опікуном його сина — майбутнього кардинала Бернарда Мацейовського. Останній жив у будинку дядька, здобув там виховання та початкову освітуKrzysztof Rafał Prokop, Bernard Maciejowski (1587—1600), [w:] Sylwetki biskupów łuckich, Biały Dunajec — Ostróg, «Wołanie z Wołynia», 2001, s. 54.. У своїй резиденції в Кракові надвірний маршалок створив двірцеву школу, в якій навчалися його сини та родичі, зокрема, племінник Бернард, і діти з оточення двору, наприклад . Учителями в школі були Бенедикт Гербест і Piotr Guzowski, Bernard Maciejowski i Mikołaj Zebrzydowski biografie (prawie) równoległe, [w:] Władza i prestiż. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI—XVIII wieku, pod red. Jerzego Urwanowicza przy współudz. Ewy Dubas-Urwanowicz i Piotra Guzowskiego, Białystok 2003, s. 72..
1555 року Сейм постановив, що Станіслав Мацейовський повинен очолити посольство до Риму, котре мало повідомити папу Павла IV про існуючі в Польщі релігійні труднощі, й подало б йому пропозиції щодо виходу з цієї ситуації (пропонувалося: впровадити польську мову до літургії; допустити приймання євхаристії «із келихом» — хлібом і вином; надати можливість шлюбу для священників)Дмитро Вирський. Станіслав Оріховський-Роксолан: життя і пам'ять. — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — С. 132. і, крім загального собору, скликання національного синодуGottfried Schramm, Szlachta polska wobec reformacji 1548—1607, Warszawa, Wydawnictwo Neriton, 2015, s. 242.. 1556 року за дорученням короля він виїхав разом із невеликим почтом, що супроводжував королеву Бону до Венеції, а далі вирушив до Риму на зустріч із понтифіком.
Імовірно, 1563 року Станіслав Мацейовський знову їздив із посольством до папи з послухом. Цього ж року був відправлений із військом до Литви проти Московського царстваSeweryn Uruski, Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T.10: «Łub-Mie», Warszawa, 1913, s. 90., тоді ж і помер.
Маєтності Станіслав Мацейовський був дідичем Мацейовиців, Рознішева, Нєджьвядів, також отримав від батька Ратошин, Жидівське й половину Ходля. Продав 1538 року Бруд біля Радома, разом із братом Самуелем поступилися селами Бєлави та Міроніци двоюрідному братові Міколаєві, отримав 1550 року Порембу та Вєжбє в Краківському повіті, 1553 року Віняри та Віняркі в Сандомирському повіті. 1558 року отримав маєтки Олеськ й Мозур (тепер — Мосир).
1537 року польський король Сиґізмунд I Старий подарував Станіславові Мацейовському село Лукове в Холмській землі. Ця звістка є першою згадкою про волинське містечко ЛуківВолодимир Панченко. Луків // Шлях Просвіти. — Жовтень, число 10 (64). — 1999. — С. 14.. 1557 року Мацейовський звернувся до короля Сигізмунда II Августа з проханням заснувати на землях Лукова місто і назвати його Мацейовим. Король дав дозвіл на перейменування Лукова на Мацеїв, надав йому статус міста та маґдебурзьке право, можливість проводити ярмарки й збудувати замок. У Люстрації 1564—1565 років у Любомльському старостві згадується новостворене місто Мацеїв, а також, засноване Мацейовським неподалік від нього село Зачернече (тепер — Зачернеччя)Paweł Sygowski, Cerkiew P. W. Św. Michała Archanioła w Zaczerneczu w XVIII w. i jej unicki ikonostas // Волинська ікона: дослідження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 24. Матеріали XXIV Міжнародної наукової конференції, присвяченої 350-річчю від дня народження Йова Кондзелевича, м. Луцьк, 19 — 20 жовтня 2017 року. Упоряд. Т. Єлісєєва, Є. Ковальчук. — Луцьк, 2017. — C. 232.. У Мацейові сандомирський каштелян фундував замок і костел.
Станіслав Мацейовський отримував зі своїх маєтностей Рознішев, Поремба, Віняри, Луків, Подчай, Олеськ, Мозур і Любомльського та Завихостського староств сукупний дохід 6808 злотих, чистий річний дохід (після сплати податків і зборів) 4538 злотихAnna Sucheni-Grabowska, Wolność i prawo w staropolskiej koncepcji państwa, Warszawa, Muzeum Historii Polski, 2009, s. 153..
Сім'я Станіслав Мацейовський близько 1547 рокуAdam Soćko, Programy heraldyczne w dekoracji kościołów parafialnych w Kraśniku i Chodlu, [w:] Artium Quaestiones, T. 27, 2016, s. 26. одружився з Анною зі Стоянців Чурилівною гербу Корчак, доньці Міколая Чурила, краківського бурґграфа, дідичкою Максимовичів, Лановичів і Піляшковиців у Перемишльській землі й Романова у Львівській землі. Подружжя мало 4 дітей: (1530—1596) — дружину королівського ротмістра Каспера Мацейовського, Якуба Гербурта та сяноцького стольника й підкоморія, каштеляна перемишльського ; Каспера ( 1611) — каштеляна люблінського, конюшого великого коронного; Станіслава ( 1595) — старосту завихостського; Уршулю — дружину ; за іншими даними вона була донькою брата Станіслава — Бернарда Мацейовського).
У культурі Станіслав Мацейовський є одним із дійових осіб ренесансного твору (1566) Лукаша Ґурніцького. У творі він, зокрема описується так:
Примітки
Джерела Halina Kowalska, Maciejowski Stanisław h. Ciołek (zm. 1563), [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. 19 Machowski Wawrzyniec — Maria Kazimiera, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974, s. 69-71.