«Загибель ескадри» — драма 1933 року в трьох діях, семи картинах українського радянського драматурга Олександра Корнійчука.
Сюжет В основу твору покладено реальні події. Влітку 1918 року внаслідок підписання Брестського миру в Новоросійську в Цемеській бухті червоні моряки, що виконували наказ Леніна, потопили ескадру Чорноморського флоту, яку намагалися захопити війська Німеччини.
У трактуванні 1930-х років п'єса прагнула закріпити минуле як проєкцію революції. У виставах переважала «героїчно-революційна сутність чорноморців» та їхньої «другої батьківщини» Севастополя. Але після політичних реформ 1950—1960-х років театральні постановки звернулися до внутрішнього світу людини. Знищення флоту сприймалося не тільки як один з епізодів громадянської війни, але і як трагедія людей, на очах у яких гинуло все, що становило важливу частину їхнього життя.
Дійові особи Артем Максимович — комісар, Стрижень, Гайдай, Оксана, Лейтенант Корн, Мічман Кноріс, Боцман Бухта, Фрегат, Паллада — кочегари, Нагар, Георгінов, Балтієць, Юнга, Радист, Комітетники, Представники міноносців, моряки, Адмірал Гранатов, Кобаха — полковник Центральної Ради, Командир флагмана, Офіцери.
Театральні постановки 25 вересня 1933 року в Одеському українському театрі ім. Жовтневої революції 29 листопада 1933 р. — театр «Березіль» (нині Харківський театр ім. Т. Шевченка) 11 травня 1934 р. — Центральний театр Червоної армії 1934 — Київський театр малих форм. Режисер , художники Ю. Бомко, І. Чвалінський, композитор Д. Коханський.
Нагороди Друга премія на Всесоюзному конкурсі на кращу радянську п'єсу (1933/1934).
Див. також Загибель ескадри
Література Загибель ескадри: п'єса в трьох актах