Дун (, ) — кельтський термін, що означає насамперед фортецю, іноді також пагорб. Суфікс -dun нерідко присутній в топонімії Галлії та інших місць, де мешкали кельти, аж до Сербії (Сінгідун)Villar, cit., p. 519..
Історія Це були поселення — міні-міста — типу «фортеця на пагорбі», тобто споруджені на піднесенні, що полегшувало їхню оборону. Такого роду поселення, характерні зазвичай для древніх індоєвропейських народів, виявлені в багатьох місцях Європи.
Самі кельти для позначення подібних споруд використовували два терміни. Кельтібери на Піренейському півострові (а також ряд неіндоєвропейських місцевих народів, що перебували під їх впливом) називали ці споруди «briga» (від індоєвропейського кореня) *bhrgh («високий», «піднесений»)Francisco Villar. Gli Indoeuropei e le origini dell'Europa. 1997. Il Mulino, Bologna, ISBN 88-15-05708-0, p. 519., тоді як у Галлії використовувався термін δοῦνον (засвідчений у найдавніших галльських написах грецькою абеткою) або dūnum (в латинській передачі).
Слово «дун» («дан») і латинізована форма «дунум» означали споруди такого типу, що належали найважливішим особам і збереглося в назвах населених пунктів на землях колишніх кельтських поселень у Британії, Франції — Данкелд, Лугдун, Верден та інші. Залежно від регіону, а також від типу та приналежності укріплення існували й інші назви таких укріплень («катхайр», «ліос», «вузол», «ратх», «кромлех» та інше).
У Британії дуни з'являються разом із приходом кельтських племен у VII ст. до н. е., з настанням залізного віку. Давньоанглійське слово dūn («височина», «гора»), можливо, запозичене у британських кельтів.
Дуни могли розташовуватися групами. У Пізньому середньовіччі такі форти могли перебудовуватися в замки, або замки будувалися на їх місцях.
Топоніміка Слово dun є елементом, який часто зустрічається в кельтській топоніміці, разом зі схожими за звучанням спорідненими формами; особливо в Ірландії та Шотландії. Він може включати укріплення будь-якого розміру та виду:
Ірландія Донегол (; ) Донерайл (; , «фортеця на скелі») Даун (, ) Дан Лері (; ) Кінгскорт (; , «фортеця короля») Дандолк (, ) Дундональд (, — «оплот Дональда») Дундрум (; — «форт на хребті») Данганнон (, — «форт Геанна») Дангарван (; (Дун-Гарвань), «форт Гарвана») Данмуррі (, — «твердиня Муррі») Портадаун (, — «порт з невеликим укріпленням»)
Шотландія Багато населених пунктів і географічні назви в Шотландії називаються гельською dun («форт»), а також спорідненими назвами в бритських мовах, таких як кумбрійська і піктська.
Дамбартон, Західний Данбартоншир (, , , значення «форт бритів» вимова ) Дамфріс, Дамфріс-і-Галловей (, , — можливо, британський din-pres («форт у заростях»)) Данді, Данді (, , — «вогняний форт») Данерн, Гайленд (, — «пагорб (форт) на (річці) Фіндгорні») Данфермлін, Файф (, , ) Даніпейс, Стірлінгшир (, — бритський еквівалент валлійського «din-y-bas» («форт мілководдя»). Данлоп, Ершир (, ; , or )List of railway station names in English, Scots and Gaelic — NewsNetScotland — складається з двох частин «форт» та «вигин (ріки)» Данс, Бервікшир Дунтарві, Західний Лотіан Танталлон, Східний Лотіан Единбург (, , ).
Англія Деякі топоніми в Англії походять від британських споріднених валлійських «din» (пор. корн. «dyn», кімвр. «*din») і менша кількість, можливо, від гельської форми.
Дінклі, Ланкашир ( еквівалент валлійського din («форт») + coed («ліс») (+ ). Діндер, Сомерсет (, раніше «Dinre», порівняно з валлійською «dinbre» («пагорб із фортом»). Дінедор, Герефордшир (, раніше «Dunre», валлійська «dinbre»; порівняно «Dinder»). Дарем (, Dunelm — «укріплення на острові») Лондесборо, Йоркшир (, Lugudunum, *lọ:co- + duno («сяючий форт»). Темон, Камберленд — можливо, еквівалент валлійському din («форт») + maen («скеля»).
Лондон був етимологізований як бритський *lin- + dun- («форт на озері»). Коутс відкинув таку етимологію як «несумісну із ранніми формами».
Уельс Кармартен, Кармартеншир (, , «Moridunum» («морський форт»)). Денбіг, Денбігшир (, — від dinbych («маленький форт»)) Тінтерн, Монмутшир (, — назва «Tintern» може походити від валлійського din + d/teyrn, що означає «скелі короля».E. T. Davies, A History of the Parish of Mathern, 1990
Італія Дуно () Індуно-Олона () Вердуно (, )
Франція та Швейцарія Пракельтська форма — *Dūno-,Xavier Delamarre, Dictionnaire de la langue gauloise, утворює грецьке δοῦνον. Зрештою, воно споріднене англійському «містечко» (town).Oxford Dictionary of English Etymology, Галльський термін зберігся в багатьох топонімах у Франція та Швейцарія: Отен ( — «форт Августа (Augustus)», «Augustodūnon») Ліон (, , — «форт Лугуса (Lugus)», «Lugudūnon») Невер ( — «новий форт», «Nouiodūnon») Ольтен ( — «форт на річці Олонь», «Ol(l)odūnonm») Тун (, «Dūnon») Верден ( — «міцний форт», «Uerodūnon») Івердон-ле-Бен ( — «тисовий форт», «Eburodūnon»)
Німеччина Кемптен, Баварія ( — Cambodunum)
Болгарія і Сербія Видин (. Стара форма «Dunonia» мала значення «укріплений пагорб» кельтською з елементом «dun», який часто зустрічається в кельтських назвах місць. Сінгідун ( — місто на місці сучасного Белграду. Назва Сінгі-Дун швидше за все означає «фортеця, що має форму кола», за іншою версією — «фортеця сінгів» (фракійського племені, що нібито мешкало у цій місцевості до появи кельтів)
Румунія Ісакча (, ). Давня латинська назва міста «Noviodunum»D.M. Pippidi et al., (1976) Dicționar de istorie veche a României, Editura Științifică și Enciclopedică (), p 149; entry: CelțiDáithí Ó hÓgáin, The Celts: A History, Boydell Press, 2002, , p. 153
Див. також Опідум Кранног
Примітки