Біотоп (, βιος — життя, τόπος — місце, локація; ; ) — елементарний (географічно неподільний) ареал, зайнятий одним біоценозом або поєднанням невеликих біоценозів субгеографічного просторового обсягу. Біотоп також редукують до фітотопу або представляють як поєднання фітотопу та зоотопуHaase G. Zur Methodik großmaßstäbiger landschaftsökologischer und naturräumlicher Erkundung // Wissenschaftliche Abhandlungen d. Geogr. Geselschaft d. DDR. — 1967. — Bd. 5. — S. 35–128.Гродзинський М. Д. Ландшафтна екологія: підручник. — Київ: Знання, 2014. — 550 c..
Біотоп разом із фізіотопом, як елементарним ареалом абіотичних умов, творять екотоп — елементарну геоекосистему (екосистему з чітко окресленими географічними межами). Внаслідок антропогенних та природних дистурбацій у межах одного фізіотопу може сформуватися більше, ніж один біотоп. На суходолі біотопи виокремлюють першочергово на підставі подібності фізіономії (зовнішнього вигляду, морфології) наземного покриву у межах фізіотопів, а біоценотичну (фітоценотичну) структуру і процеси характеризують на підставі даних польових обстеженьКруглов І. Трансдисциплінарна геоекологія: монографія. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2020. — 292 c.. Для картування біотопів широко застосовують цифрові аеро- і космозображення, які опрацьовують у середовищі географічної інформаційної системи (напр.,Ehlers M., Gähler M., Janowsky R. Automated analysis of ultra high resolution remote sensing data for biotope type mapping: new possibilities and challenges // ISPRS Journal of Photogrammetry and Remote Sensing. – 2003. – Vol. 57, no 5. – P. 315–326.).
Уявлення про біотоп як елементарний ареал біоценозу використовують у геоекології (ландшафтній екології), і воно є відмінним від ідеї біотопу у сенсі Ф. Даля (Friedrich Dahl) як сукупності абіотичних факторів екосистеми. У лісівництві синонімом біотопу є ареал лісового насадження.
Джерела