Міст Конрада Аденауера () — один із двох автомобільних мостів, що перетинають Рейн між німецькими містами Мангаймом і Людвігсгафен-на-Рейні. Приблизно за 1200 м на північ від нього знаходиться .
Опис Міст Конрада Аденауера, який сьогодні складається з трьох паралельних, технічно дуже різних мостових конструкцій, розташований приблизно на місці найстарішого мостового сполучення від Мангайма через Рейн. Північний міст є автомобільним з двома трамвайними коліями посередині. Праворуч і ліворуч від колій — проїжджі частини по дві смуги в кожному напрямку. На мосту є велосипедні та пішохідні доріжки. Середня мостова конструкція — залізничний сталевий кроквяний міст. У 1999 році відкрито південну мостову конструкцію — арковий міст для руху потягів S-Bahn.
Зупинний пункт Людвігсгафен-Мітте знаходиться безпосередньо поруч з мостом Конрада Аденауера. З боку Мангайма колії ведуть до платформ станції Мангайм-Головний, приблизно за 700 м.
Історія У 1669 році курфюрст Карл Людвіг побудував плавучий міст, який складався з платформи, прикріпленої до двох барж, які стояли на якорі в Рейні. У 1705 році цей міст був замінений понтонним мостом, який довелося відновити внаслідок повені.
В епоху індустріалізації та залізниці до 1863 року стало все більш важливим побудувати стаціонарний міст на місці понтонного. Міст був спроектований в 1863-1864 рр. Першим головою комісії з планування був . Комбінований автомобільно-залізничний міст побудовано в 1865-1868 рр. Вражаючі портальні будівлі, спроектовані архітектором Карлсруе Йозефом Дурмом, були побудовані на кінцях мосту. На залізничному мосту встановлено скульптуру Мінерви з промисловістю та торгівлею роботи Карла Фрідріха Моеста. Hermann Alexander Müller: Biographisches Künstler-Lexikon, published by the Bibliographischen Instituts, Leipzig, 1882, p. 379 f.
Самі мости були побудовані як 10-метрові сталеві ферми. Їх загальна довжина становила близько 270 м, ширина залізничного мосту – 7,5 м, а автомобільного – 6,5 м. З кожного боку була пішохідна доріжка шириною 1,8 м. У 1906 році міст виявився занадто вузьким. До 1928 року почали планувати модернізацію мосту. У 1931-1932 рр. безпосередньо біля існуючого мосту був побудований новий залізничний міст. Старий залізничний міст був переобладнаний для автомобільного руху. Новий міст також побудований зі сталевим каркасом, але без арок. У 1936 році нацисти назвали міст на честь Альберта Лео Шлагетера. Stadtarchiv der Stadt Ludwigshafen am Rhein (ed.): Geschichte der Stadt Ludwigshafen am Rhein: Vol 2., Vom Ende des Ersten Weltkrieges bis zur Gegenwart. Ludwigshafen am Rhein 2003, , p. 253 Наприкінці Другої світової війни 20 березня 1945 року міст був підірваний німецькою армією. Після війни в липні 1946 року через річку Рейн були побудовані тимчасові мости, які сполучили залізницю, а в грудні 1948 року — дорогу.
Міст Конрада Аденауера Автомобільний міст перебудовано в 1956-1959 рр. і відкрито 24 жовтня 1959 року під назвою «Міст через Рейн». У 1967 році його найменовано мостом Конрада Аденауера. Stadtarchiv der Stadt Ludwigshafen am Rhein (ed.): Geschichte der Stadt Ludwigshafen am Rhein: Vol. 2., Vom Ende des Ersten Weltkrieges bis zur Gegenwart. Ludwigshafen am Rhein 2003, , p. 887 Окремий міст S-Bahn побудовано безпосередньо поруч із залізничним мостом в 1997-1999 рр.
Технічні характеристики залізничний міст 1955 року тип: сталевий кроквяний міст довжина: 273,9 м проліт: 3 х 91,3 м висота: 10 м залізничний міст 2000 року тип: арковий міст довжина: 273,9 м проліт: 3 х 91,3 м висота: 20 м автомобільний міст тип: балковий міст довжина: 273,9 м проліт: 3 х 91,3 м ширина: 30,2 м
Примітки
Література Mannheim und seine Bauten 1907–2007; 5 volumes. Mannheim 2000–2007
Посилання
Наступний міст вище за течією: Мости через Рейн Наступний міст нижче за течією: Шпаєрський міст Міст Конрада Аденауера Міст Курта Шумахера