Девід Александр Колвілл (, відомий як Алекс Колвілл, ; 24 серпня 1920, Торонто — 16 липня 2013, Вулфвілл, Нова Шотландія) — канадський живописець, графік, дизайнер і педагог. Почавши кар'єру як фронтовий художник, згодом зосередився на зображенні навколишнього повсякденного життя з елементами магічного реалізму. Були виставки в Національній галереї Канади, Художній галереї Онтаріо, Монреальському музеї образотворчих мистецтв, представляв Канаду на Венеціанській бієнале (1966), автор дизайну ювілейних монет до 100-річчя Канади та Медалі генерал-губернатора. Канцлер Університету Акадія. Компаньйон ордена Канади (1982), лауреат Премії генерал-губернатора в галузі образотворчих мистецтв (2003).

У 21-му сторіччі творчість Колвілла була перевідкрита () під несподіваним поглядом, її порівнюють зі стилізованою .

Біографія та творчість

Народився у 1920 році в Торонто. У 1929 році переїхав з батьками до Амхерста (Нова Шотландія). У 1938-1942 році навчався в Університеті Маунт-Еллісон (Нью-Брансуєк). В університеті познайомився з Родою Райт, на якій одружився в 1942. Після закінчення навчання був призваний на військову службу та направлений до Європи як офіційний фронтовий художник. У 1945 році повернувся до Канади і працював у Оттаві над картинами на основі своїх фронтових замальовок та акварелів до звільнення з армії у 1946 році. Після цього аж до 1963 року викладав образотворче мистецтво в університеті (альма-матер), поєднуючи цю роботу із художньою роботою, на якій повністю зосередився після 1963 року. З 1973 проживав у невеликому університетському місті Вулфвіллі (Нова Шотландія).

У 1950 році (полотно «Оголена і манекен») змінилася основна тема робіт Колвілла: замість військової тематики з цього часу його картини були присвячені повсякденному життю, що оточує художника, і включали портрети членів сім'ї, домашніх улюбленців, пейзажів навколо будинку тощо. При цьому Колвілл не обмежувався точною передачею дійсності, але надавав своїм полотнам емоційне забарвлення — часом радісне, часом тривожне. Об'єкти на його картинах характеризують містичним, загадковим , і критики зараховували Колвілла до представників магічного реалізму. Художній стиль Колвілла відрізняла довга і ретельна підготовча робота з безліччю підготовчих етюдів та геометричних схем, що передували початку роботи над самим полотном. Такий підхід обмежував кількість створюваних робіт: одночасно Колвілл працював лише над одним полотном і рідко створював більше трьох-чотирьох картин чи шовкографій на рік. Розвиток художника включав неодноразову зміну технік та образотворчих засобів: масляні фарби, темпера, суміш олійних фарб із синтетичною смолою, а після 1963 року — емульсійні акрилові полімери.

Перші виставки робіт Колвілла пройшли в 1952—1955 роках у нью-йоркській Художній галереї Х'юїта, пізніше він також мав виставки в Європі. Протягом 1950-х років сім його картин придбала Національна галерея Канади. У 1966 році він представляв Канаду на Венеціанській бієнале. У 1984 році перша ретроспектива творчості Колвілла пройшла в Художній галереї Онтаріо і в 1984-1985 роках відвідала Німеччину та Японію, в останній ставши першою виставкою сучасного канадського художника. Роботи, створені після 1984 року, були включені у 1994 році у велику персональну виставку в Монреальському музеї образотворчих мистецтв, а у 2000 році, до 80-річчя художника, велика ретроспективна виставка пройшла у Національній галереї Канади. Організована в 2003 році Художньою галереєю Нової Шотландії виставка робіт Колвілла, створених за попереднє десятиріччя, відвідала різні міста Канади.

Крім живопису та шовкографії, Колвілл займався дизайном. За його проектами, зокрема, карбувалась серія ювілейних монет, випущених у 1967 році до 100-річчя Канади, а у 1978 році він став автором дизайну Медалі генерал-губернатора. У 1967 році викладав як запрошений професор у Каліфорнійському університеті в Санта-Крузі, пізніше протягом десяти років обіймав посаду канцлера Університету Акадія.

У 1968 став офіцером ордена Канади, в 1982 підвищений до компаньйона ордена Канади — найвищий ступінь цієї нагороди. У 1974 році удостоєний премії Молсона від Ради Канади з мистецтва, а в 2003 році — Премії генерал-губернатора в галузі образотворчих мистецтв . Цього ж року він став кавалером ордена Нової Шотландії. Художнику було присвоєно почесні вчені звання деяких вузів Канади, в тому числі Університету Акадія в 1975.

У шлюбі з Родою Райт у Колвілла було четверо дітей — троє синів (другий з яких, Джон, помер у 2012 році) та донька.

Колвілл помер у віці 92 років влітку 2013 року, менш ніж на рік переживши дружину.

Примітки

Посилання