Культурний плюралізм — термін, який використовується, коли менші групи у великому суспільстві зберігають свою унікальну культурну ідентичність, завдяки чому їхні цінності та практики приймаються домінуючою культурою за умови, що вони відповідають законам і цінностям суспільства в цілому. Як соціологічний термін, визначення та опис культурного плюралізму постійно еволюціонують.
Плюралістична культура У плюралістичній культурі групи не лише тісно співіснують, але й розглядають якості інших груп як риси, які варто мати в домінуючій культурі. Плюралістичні суспільства покладають на своїх членів великі надії на інтеграцію, а не на асиміляцію. Існування таких інституцій та практик можливе, якщо культурні спільноти приймаються суспільством в умовах плюралістичної культури, а іноді потребують захисту закону. Часто для прийняття культури може знадобитися, щоб нова культура або культура меншини усунула деякі аспекти своєї культури, які несумісні з законами або цінностями домінуючої культури. Плюраліст Хамед Каземзаде стверджує, що концепція плюралістичної культури була поширена з давніх часів; наприклад, імперія Ахеменідів, заснована Кіром Великим, успішно проводила політику інкорпорації та толерантності до різних культур.
Відмінність від мультикультуралізму Культурний плюралізм відрізняється від мультикультуралізму, в якому відсутня вимога домінуючої культури. Якщо домінуюча культура ослаблена, суспільство може легко перейти від культурного плюралізму до мультикультуралізму без будь-яких навмисних кроків з боку суспільства. Якщо громади функціонують окремо одна від одної або конкурують між собою, вони не вважаються культурно плюралістичними.
У 1971 році канадський уряд назвав культурний плюралізм, на противагу мультикультуралізму, «самою суттю» ідентичності нації. Культурний плюралізм може практикуватися в різному ступені групою або окремою особоюHouse of Commons. 8 October 1971. Debates, 28th Parliament, 3rd Session, Volume 8. Ottawa: Library and Archives Canada. via «Canadian Multicultural Policy 1971.» Canadian Museum of Immigration at Pier 21.. Яскравим прикладом плюралізму є Сполучені Штати, де домінуюча культура з сильними елементами націоналізму, спортивна та мистецька культура містить також менші групи з власними етнічними, релігійними та культурними нормамиHaug, Marie R. 1967. «Social and Cultural Pluralism as a Concept in Social System Analysis.» American Journal of Sociology 73(3):294–304. ..
Історія Поняття культурного плюралізму в Сполучених Штатах сягає корінням у трансценденталістський рух і було розроблене філософами-прагматиками, такими як Горацій Каллен, Вільям Джеймс і Джон Дьюї. Рендольф Борн, теоретик пізніших часів, дав одну з найвідоміших артикуляцій культурного плюралізму у своєму есе 1916 року «Транснаціональна Америка».
Каллен вважається засновником концепції культурного плюралізмуToll, William. 1997. «Horace M. Kallen: Pluralism and American Jewish Identity.» American Jewish History 85(1):57–74. . . Excerpt.Konvitz, Milton Ridvas, ed. 1987. The Legacy of Horace M. Kallen. Associated University Presses. .Sanday, Peggy R. 1976. Anthropology and the Public Interest. New York: Academic Press. .. Його есе 1915 року в журналі «The Nation» під назвою «Демократія проти плавильного котла» було написано як аргумент проти концепції «американізації» європейських іммігрантівKallen, Horace. 18–25 February 1915. «Democracy Versus the Melting Pot.» The Nation 100(2590):190–94, 217–20.. Сам термін «культурний плюралізм» він запровадив у 1924 році у своїй праці «Культура і демократія в Сполучених Штатах»Kallen, Horace. 1924. Culture and Democracy in the United States. New York: Boni & Liveright. pp. 126–29..
У 1976 році цю концепцію продовжив досліджувати Мервін Кроуфорд Янг у книзі «Політика культурного плюралізму». У своїх африканських дослідженнях Янг підкреслює гнучкість визначення культурного плюралізму в суспільствіYoung, Merwin Crawford. 1976. The Politics of Cultural Pluralism. University of Wisconsin Press.. Серед прихильників теорії Янга — моральний і культурний антрополог Річард Шведер.
Стаття 1976 року в «Журналі соціології та соціального забезпечення» запропонувала нове визначення культурного плюралізму, описавши його як соціальний стан, в якому спільноти різних культур живуть разом і функціонують у відкритій системіPantoja, Antonia, Wilhelmina Perry, and Barbara Blourock. 1976. «Towards the Development of Theory: Cultural Pluralism Redefined.» The Journal of Sociology & Social Welfare 4(1):11. ..
Примітки
Джерела