Воронізька губернія — адміністративна одиниця Російської імперії. Губернський центр — місто Воронеж. Значну частку населення губернії становили українці.
Історія
Воронізька губернія (1725—1775) Утворена у 1708 році як Азовська губернія, що була перейменована на Воронізьку губернію в 1725 році.
До складу губернії входило 5 провінцій: Бахмутська Воронізька Єлецька Тамбовська Шацька
У 1765 році з південної частини Бєлгородської та Воронізької губерній було сформовано нову Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові; Бахмутську провінцію було розділено між Слобідсько-українською й Новоросійською губерніями, зі збереженням Бахмутської провінції у складі Новоросійської губернії.
У 1779 році, за адміністративної реформи Катерини ІІ, Воронізька губернія поділена на Воронізьке й Тамбовське намісництва. У 1793 році Азовська губернія разом із Новоросійською губернією ввійшла до Катеринославського намісництва.
Воронізька губернія (1796—1928) У 1796 році за адміністративною реформою Павла І відроджена з Воронізького намісництва Воронізька губернія, що проіснувала до 1928 року.
Повіти Бірюцький повіт Бобровський повіт Богучарський повіт Валуйський повіт Воронізький повіт Задонський повіт Землянський повіт Коротоякський повіт Нижньодевіцький повіт Новохоперський повіт Острогозький повіт Павловський повіт
Населення
Рік Населення 1766 832 700
За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року серед чоловіків призовного віку Воронізької губернії українців було 35,16 %, росіян — 64,35 %, інших національностей — 0,49 %; значна частка українців була серед чоловіків призовного віку Острогозького (90 %), Богучарського (73 %), Бірюцького (63 %), Валуського (43 %), Павлівського (39 %), Новохоперського (17 %), Бобровського (17 %) та Коротоякського (12 %) повітів.
Губернатори Ізмайлов Петро Васильович (лютий 1721 — березень 1725 рр.) Чернишов Григорій Петрович (березень 1725 — серпень 1726 рр.) вакансія Лихарев Іван Михайлович (грудень 1726 — вересень 1727 рр.) Ізмайлов Іван Петрович (11 вересня 1727 — 14 березня 1728 рр.) вакансія Мякінін Олексій Антонович (3 грудня 1734 — 25 серпня 1735 рр.) вакансія Урусов Григорій Олексійович (2 березня 1740 — 17 вересня 1741 рр.) Гур'єв Василь Михайлович (9 жовтня 1741 — березень 1744 рр.) вакансія Пушкін Олексій Михайлович (5 серпня 1747 — 23 серпня 1760 рр.) вакансія Жилін Федір Якович (18 липня 1761 — 27 березня 1763 рр.) Лачинов Олександр Петрович (7 квітня 1764 — квітень 1766 рр.) Маслов Олексій Михайлович (квітень 1766 — 25 лютого 1773 рр.) Шетнев Микола Лаврентійович (19 березня 1773 — липень 1775 рр.)
Примітки
Посилання
Жители. Исторические сведения о постепенном заселении края // Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Воронежская губерния / Составил подп. В. Михалевич. — Санктпетербург, 1862. — С. 90—95 (95). «Адрес-календар Воронізької губернії на 1917 рік», Воронеж, 1916 Територіальне представництво в Українській Центральній Раді від Воронезької губернії // Українська Центральна Рада: онлайн-енциклопедія / Інститут історії України НАН України, Відділ історії Української революції, 2025