Каторжна – оповідання українського письменника Бориса Грінченка, написане у 1888 році.
Історія створення Починаючи з 1887 року, Б. Грінченко шість років працював вчителем у земській школі, яку збудувала Христина Алчевська у с. Олексіївка Катеринославської губернії. Саме в цей період, на підставі багатого власного досвіду, Б. Грінченком було написано оповідання «Каторжна», у якому автор звернув увагу на проблеми «соціологічного, психологічного та етичного аспектів людського життя».
До того ж, як відзначено дослідниками творчості Б. Грінченка, «оповідання вирізняється людинолюбним змістом та ненав’язливістю виховної ідеї... Прикінцеве слово автора…змушує читача сприймати твір не з побутової, а психологічної точки зору…спонукаючи до роздумів».
Сюжет Оповідання Бориса Грінченка «Каторжна» розповідає про трагічну долю дівчини Докії, яка все своє життя страждала через несправедливість і жорстокість оточуючих. Змалечку її життя було важким: мачуха ненавиділа її та постійно знущалася. Докія не знала любові й підтримки, змушена була тяжко працювати й терпіти приниження.
Через її запальний і гордий характер її називали «каторжною», хоча це було лише вираженням її внутрішнього протесту проти жорстокості, з якою вона постійно стикалася. Єдиним світлим моментом у її житті стала любов до Семена, але івін їй зрадив із Пріською й покинув. Тоді Докія вирішує помститися й підпалює хату, де був Семен на вечорницях. Але, згадавши, що у досвітчаної матері (хазяйки хати) є донька Санька, яку Докія дуже любила, починає гасити пожежу, але гине сама від опіків.
Примітки