Битва під Годовом () — збройне зіткнення між польськими та кримськими військами, яке відбулося біля села Годов у 1694 році під час польсько-турецької війни (1683—1699), розпочатої Віденською відсіччю короля Яна III Собеського. Через значну диспропорцію сил цю битву часто називають «польськими Фермопілами»Dawid Siuta: Польські Фермопіли 1694. Битва під Годовом.
Обставини У червні 1694 року кримські татари здійснили напад на польські землі з метою захоплення ясиру. Для відбиття їхньої атаки було спрямовано два загони кінноти: перший — з Окопів Святої Трійці під командуванням Костянтина Загоровського, другий — із Богородичних Валів під командуванням Миколи Тишковського. Загальна чисельність загонів становила 100 гусарів і 300 панцирних козаків.
Битва Перше зіткнення сталося на полях біля села Годів, де польська кіннота атакувала кримський авангард чисельністю близько 500—600 вершників. У результаті поляки взяли в полон двох мурз. Після цього, зрозумівши, що головні сили противника ще наближаються і що через чисельну перевагу кримських татар у відкритому бою немає шансів на перемогу, польські війська відступили до села Годів. Там панцирники та гусари спішилися й організували оборону, використовуючи для барикад вози, паркани, столи, бочки та інші предмети.
Атаки кримських татар, які діяли пішими та за допомогою вогнепальної зброї, протягом п'яти-шести годин успішно відбивали близько 300 панцирників і 100 гусарів. Коли у захисників закінчилися боєприпаси, вони почали використовувати кримські стріли, вставляючи їх у стволи рушниць замість куль.Radosław Sikora: Niezwykłe bitwy i szarże husarii, Warszawa 2011.
Чисельність кримських військ оцінюється по-різному — від 25 до 70 тисяч. Король Ян III Собеський у розмові з Миколою Злотницьким згадував про 40 тисяч, що вказувало на співвідношення сил 100:1Kazimierz Sarnecki: Pamiętniki z czasów Jana Sobieskiego, tom 1, opracowanie Janusz Woliński, Wrocław 2004..
Не зумівши здолати захисників, кримські татари відправили липків (польських татар) із вимогою капітуляції, але поляки відмовилися.Mała Encyklopedia Wojskowa, pod redakcją Jerzego Bordziłowskiego, tom 1, Warszawa 1967. Через значні втрати кримці змушені були відступити до Кам'янця-Подільського, який тоді перебував під їхнім контролем. Завдяки ефективній обороні подальший кримський напад було зупинено.
У битві більшість польських оборонців отримали поранення, а кілька десятків, зокрема кільканадцять товаришів корогв, загинули. Командувач одного з гусарських загонів Костянтин Загоровський помер від отриманих ран через три дні після битви. Миколу Тишковського, який потрапив у кримський полон, згодом було викуплено.
Склад військ Речі Посполитої Королівська хоругва гусарів Яна III Собеського під командуванням чашника коронного Миколая Злотницького. Сам Злотницький був відсутній під час битви, а командування здійснював Миколай Гуттитер Добродзейський (відомий як Гульхер), який загинув у битві — 48 осіб. Королівська хоругва гусарів маршалка надвірного коронного Юзефа Кароля Любомирського — близько 50 осіб. П'ять панцирних хоругв — близько 300 осіб.
Вшанування
Вже через чотири дні після битви король Ян III Собеський виділив 1000 злотих на ліки для гусарів і панцирників, а гетьман Станіслав Ян Яблоновський надав 400 злотих цирульнику Миколаю для лікування поранених у шпиталі в Золочеві. 27 червня король прийняв солдатів у Львові та нагородив їх грошима й кіньми. У 1695 році Собеський наказав встановити пам'ятник на їхню честь, який зберігся до наших днів.
Влітку 2014 року було проведено реставрацію пам'ятника, яку виконав доктор габілітований Януш Смаза з Варшавської академії образотворчих мистецтв. 25 жовтня того ж року відбулося урочисте відкриття пам'ятника після реставрації в рамках святкування 320-ї річниці битви за участю представників влади Тернопільської області та Зборівського району.
Це єдиний пам'ятник в Україні присвячений польським гусарам.
Примітки