Історична археологія — форма археології, яка має справу з місцями, речами та проблемами минулого чи сьогодення, коли культурний матеріал можуть інформувати та контекстуалізувати письмові записи та усні традиції. Ці записи можуть як доповнювати, так і суперечити археологічним доказам, знайденим на певному місці. Дослідження зосереджуються на писемних спільнотах історичного періоду на відміну від неписьменних доісторичних спільнот. Хоча вони, можливо, і не створювали записи, життя людей, для яких існувала невелика потреба в письмових записах, таких як робітництво, раби, наймані працівники та діти, але які живуть в історичний період, також може бути предметом дослідження. Об'єкти знаходять на суші та під водою. Промислова археологія, якщо вона не практикується на промислових об'єктах доісторичної епохи, є формою історичної археології, що зосереджується на залишках і продуктах промисловості та індустріальної епохи.
Визначення Відповідно до загального визначення, наведеного тут на основі методологічних і теоретичних аспектів, класична археологія або єгиптологія, а також середньовічна археологія є дисциплінами історичної археології. Однак на практиці — переважно в Америці — історична археологія відноситься до сучасного періоду після 1492 року, який в Європі часто називають постсередньовічною археологією.
Видатні історичні археологи
Джуді Бірмінгем Джон Л. Коттер Джеймс Дітц Джей Сі Гарінгтон Айвор Ноель Юм Марк П. Леоне Стенлі Південь
Подальше читання
Connah, Grahame. 1988 «Of the hut I builded» The archaeology of Australia's history. Cambridge: Cambridge University Press.
M. Hall and S. Silliman (eds.) 2006. Historical Archaeology. Oxford: Blackwell.
Посилання