Книга «Пропаганда» (), написана Едвардом Бернейзом 1928 року, поєднала літературу з галузі суспільних наук і психологічної маніпуляції у дослідженні методів суспільної комунікації. Бернейз написав цю книгу у відповідь на успіх деяких своїх попередніх робіт, зокрема «Кристалізація громадської думки» (1923) та «Консультант зі зв’язків з громадськістю» (1927). «Пропаганда» досліджувала психологію маніпулювання масами, а також здатність використовувати символічні дії та пропаганду для впливу на політику, здійснення соціальних змін і просування гендерної та расової рівності.Bernays
Волтер Ліппман був неофіційним американським наставником Бернейза, а його праця «Примарна публіка» значно вплинула на ідеї, викладені у «Пропаганді», виданій через рік.Stephen Bender, LewRockwell.com, "Karl Rove & the Spectre of Freud's Nephew." Last modified 2005. Accessed March 26, 2013. http://archive.lewrockwell.com/orig6/bender2.html. Ця книга утвердила Бернейза в історії медіа як «батька зв’язків з громадськістю».Turow, 565.
Зміст Розділи з першого по шостий розглядають складні взаємозв’язки між людською психологією, демократією та корпораціями. Головна теза Бернейза полягає в тому, що "невидимі" люди, які створюють знання та пропаганду, керують масами, маючи монополію на формування думок, цінностей та громадянської реакції.Bernays, 20. "Конструювання згоди" мас є, на його думку, життєво важливим для виживання демократії.Bernays, 11. Бернейз пояснює:Bernays, 9.
Бернейз поширює цей аргумент на економічну сферу, визнаючи позитивний вплив пропаганди на капіталізм:Bernays, 61.Bernays, 57.
Бернейз надає великого значення здатності пропагандиста (яким він вважав і себе самого) розкривати мотиви людських бажань, а не просто причини, які людина може свідомо назвати. Він стверджує: "Думки та дії людини є компенсаторними замінниками бажань, які вона була змушена пригнічувати."Bernays, 52. На його думку, пропаганда може стати ще ефективнішою та впливовішою, якщо виявити приховані мотиви авдиторії. Він також зазначає, що емоційна реакція, яка є невід'ємною частиною пропаганди, обмежує вибір авдиторії, створюючи бінарне мислення, що, зі свого боку, веде до швидших та енергійніших реакцій.Bernays, 28, 100. Останні п'ять розділів книги здебільшого повторюють раніше висловлені ідеї та наводять кейси, що демонструють, як можна ефективно використовувати пропаганду для просування прав жінок, освіти та соціальних послуг.Bernays.
Примітки
Джерела Edward Bernays (1928). Propaganda. New York: Horace Liveright. catalog record on HathiTrust Digital Library Marvin Olasky (1984). "Roots of Modern Public Relations: The Bernays Doctrine." Public Relations Quarterly. Curt Olsen (July 2005). "Bernay vs. Ellul: Two views of propaganda". Public Relations Tactics 12(7), p. 28. Joseph Turow (2011). Media Today: An Introduction to Mass Communication. New York, New York: Routledge. Larry Tye (2002). The Father of Spin: Edward L. Bernays and The Birth of Public Relations. Picador.
Посилання
Текст книги «Пропаганда» Едварда Бернейза в українському перекладі