Но́й Ге́рманович Прилу́цькийПрилуцкий, Ной Германович // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — , 1908—1913. (; , Ноях Прилуцький; ; 1 жовтня 1882, Бердичів — 12 серпня 1941, Вільнюс) — польський філолог, фольклорист, політичний діяч, журналіст українсько-єврейського походження. Спеціаліст у сфері їдишу та єврейської етнографіїItzik Nakhmen Gottesman. Defining the Yiddish Nation: The Jewish Folklorists of Poland . — Wayne State University Press, 2003. — P. 181. — 247 p. — ..

Життєпис Ной Прилуцький народився в Бердичеві 1882 року в родині єврейського публіциста ГерманаПрилуцкий, Герман (Гирш) Наумович // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — , 1908—1913. (Гірша, Цві) Прилуцького (1862-1942). Закінчив гімназію у Варшаві. Навчався у Варшавському університеті. За революційну діяльність 1903 року був заарештований, 1904-го провів два місяці у в'язниці, 1905-го виключений з університету. Юридичну освіту закінчив у Петербурзькому університеті 1907 року, після чого відкрив адвокатську практику у Варшаві.

Після окупації Польщі німецькими військами, 1916 року Прилуцький стає на чолі ліберально-демократичних сил Варшави та виграє муніципальні вибори. За його участі формується єврейська партія Польщі Фолкспартей (Народна партія). У 1918 році він стає депутатом від цієї партії в раді Польщі, а через рік входить до Установчого сейму. У квітні 1919 року створює комісію з розслідування розстрілу євреїв у Пінську (Пінська різанина).

У 1921-1922 роках здійснює поїздки до США, шукаючи підтримки українським євреям серед місцевих єврейських земляцтв. Зустрічався з президентом Ворреном Гардінґом. У 1922 році стає депутатом Польського сейму, де опиняється в опозиції іншим єврейським групам, виступаючи за розширення світської єврейської освіти. Після розколу Фолкспартей залишає політичну діяльність і перемикається на науку.

Після початку Другої світової війни і захоплення Варшави німецькими військами, Прилуцький тікає до Вільнюса, окупованого Радянським Союзом. У 1941 році знову опиняється на території, захопленій німецькими військами, і 1 серпня 1941 року потрапляє в гестапо. 12 серпня його було вбитоStronger Than Iron: The Destruction of Vilna Jewry 1941-1945, an Eyewitness Account  / Theodore Balberyszski. — Gefen Publishing House Ltd, 2010. — С. 8—9. — 331 с. — ..

Літературна діяльність Перші публікації Прилуцького належать до початку 1890-х років, коли йому було всього 10 років. Відома його стаття на івриті, присвячена єврейським колоніям в Аргентині. Пізніше пише статті російською мовою, а в 1900-ті роки починає публікуватися їдишем. Діапазон інтересів Прилуцького надзвичайно широкий: він звертається як до наукових тем, так і до публіцистики, художньої літератури, еротичних віршів. Виступає редактором кількох єврейських альманахів, пише книжки про єврейський театр, літературу та історію, збирає фольклор, створює фундаментальні праці з ідишу.

Відійшовши від політичного життя, Прилуцький перемикається на випуск лінгвістичних журналів, працює над створенням у Дослідницькому інституті їдишу відділу філології та літератури. Опинившись у статусі біженця у Вільнюсі, при новій радянській владі отримує посаду директора Дослідницького інституту їдишу, а 1940 року призначається головою кафедри єврейської мови та літератури Вільнюського університетуАтамукас, Соломонас. Евреи в Литве XIV-XX века.  — Вильнюс: Литуанус, 1990. — С. 80.. Останньою роботою Прилуцького стає складання списку єврейських інкунабул у бібліотеці М. Страшуна за наказом гестапо разом із берлінським гебраїстом Готтардом.

Сім'я

Батько — Герман (Герш) Наумович Прилуцький (Цві Прилуцький; 1862-1942) — єврейський журналіст, публіцист. Дружина — Перл Прилуцька (1876-1941) — єврейська поетеса і драматургиня.

Примітки