Тародунум — пізньокельтське укріплення у Баден-Вюртемберзі, Німеччина. В районі, який оточений з півночі Бург-ам-Вальдом, зі сходу Гіммельрайхом, з півдня Бург-Гофеном, на заході Кірхцартеном і на північному заході Зартеном, перетинає B31. Ця назва також використовується для фактичного поселення, яке було знайдено за один кілометр на захід від укріплення. Die Siedlung Tarodunum - Wandern im Schwarzwald - Feldberg, Belchen, Kandel rund um das Dreisamtal.
Укріплення Тародунум Форма комплексу — витягнутий трикутник між Драйзамом, і , які були захищені валами; схили висотою до 15 м Tarodunum auf alemannische-seiten.de. були вміло включені до складу укріплень. Можна ще спостерігати слабкі залишки південно-східного муру.
Назва Тародунум використовувалася ще грецьким географом Клавдієм Птолемеєм для важливого поселення на правому березі Рейну, а з 1815 року воно було пов’язане з цією територією. Навіть після руйнації кельтського поселення назва з’являється як Зардунія в ранньосередньовічному документі в Санкт-Галлені в 765 році та розвинулась у сучасну назву Зартен. Центр поселення розташований на місці сучасного поселення Бург-Біркенгоф. Цей кельтський опід — одне з небагатьох місць у Німеччині, назва якого відома з давніх часів.
Цікаво те, що під час відвідин і розкопок не було виявлено жодних слідів довготривалого поселення кельтів. Тому припускають, що це був тимчасовий притулок, де населення знаходило притулок. Під час розкопок в 1987 році було виявлено, що східна муру не була закінчена, і будівництво, очевидно, раптово припинилося. За даними Управління охорони пам’яток землі Баден-Вюртемберг, мур побудовано за технікою .
Поселення Тародунум Фактичне поселення Тародунум знайдено за межами укріплень в 1987 році на південний захід від Зартену.
Влітку 2004 року на цій площі приблизно 400 м² проводилися розкопки. Знайдено велику кількість каменів під типовою глибиною оранки, яка тут становить близько 20 см, вони не могли бути природного походження. Зараз вони інтерпретуються як шлях або вільне центральне місце зустрічі поселення. Під час розкопок також були знайдені монети, монетні заготовки та залишки необробленого металу із золота та срібла, тому припускають, що тут відбувалося повне монетне виробництво. Знахідки фрагментів римських амфор свідчать про широкі торгові зв'язки. Знахідки залізних шлаків свідчать про те, що тут також відбувалася виплавка та переробка залізної та інших руд; залізну руду для цього видобували в Шварцвальді.
Примітки
Посилання Projekt: Tarodunum/Zarten Universität Tübingen Herrschaftsbildung von Königtum, Kirche und Adel zwischen Oberrhein und Schwarzwald. (PDF; 3,5 MB) Tarodunum/Zarten im Dreisamtal bei Freiburg im Breisgau (PDF; 13,2 MB) Archäologische Ausgrabungen in „Tarodunum“. Untersuchungen zur räumlichen Struktur und wirtschaftlichen Bedeutung der spätlatenezeitlichen Großsiedlung Tarodunum/Zarten, Gewann „Rotacker“, bei Freiburg, 2008 Das keltische Oppidum Tarodunum Tarodunum Keltenstadt Dreisamtal - Ausgrabungen Tarodunum - ein ungewöhnlicher Name? Tarodunum - Schule
Dreisamtal bis 870: Die geschichtlichen Anfänge - Kelten, Römer und Alemannen
Література Adolf J. Schmid: Die geschichtlichen Anfänge im Dreisamtal. In: Ebnet im Dreisamtal. Schillinger Verlag, Freiburg im Breisgau 1999, ISBN 3-89155-247-7, S. 17–20. Heike Steuer: Zarten. In: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. Nr. 34. de Gruyter, Berlin 2007, ISBN 978-3-11-018389-4, S. 430 ff. Jürgen Udolph: Zarten. In: Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. Nr. 35. de Gruyter, Berlin 2007, ISBN 978-3-11-018784-7, S. 845 f. Rolf Dehn: Tarodunum und Kegelriß. Neues zur Spätlatenezeit im Breisgau. In: Denkmalpflege in Baden-Württemberg; Band 17, Nr. 2, 1988