Васи́ль Васи́льович Абрамо́вич (14 квітня 1898, м. Богуслав, Канівський повіт, Київська губернія — після 1966) — український військовий, громадський, пластовий і спортивний діяч, інженер-лісівник, у російській армії й Армії УНР (із 1918).Журнал зарахування старшин Дієвої Армії УНР на дійсну військову службу впродовж 1920–1923 рр.
Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у XX столітті, але не може бути нагороджений званням Герой України, бо не був громадянином України.
Життєпис З 1907 року навчався в 3-й київській гімназії, а в 1916 році закінчив 6-ту київську гімназію.
У 1916 році пішов добровольцем до російської армії. Наприкінці того ж року він був контужений на фронті та відправлений на навчання у Миколаївське артилерійське училище (Київ, 1.01 – 06.1917).
З 1918 року в армії УНР, закінчив гарматний відділ Київської інструкторської школи старшин та гарматний відділ спільної юнацької школи (при 3-й Залізній дивізії, 4.12.1921). У 1919 році був поранений у бою під Житомиром, після чого інтернований у таборах в містах Каліш та Стшалково, де закінчив інструкторські спортивні курси американського християнського товариства «YMCA». Не раніше липня 1920 року Василь Абрамович був зарахований до Армії УНР, підвищений у військовому званні — піднявся з хорунжого до поручника.Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) / Ярослав Тинченко. — Київ : Темпора, 2007. — Кн. 2. — 2011. — С. 247
Згодом переїхав до Чехословаччини, де вступив до Української господарської академії (УГА) в Подєбрадах, де згодом став одним з найкращих спортсменів подєбрадської академії, також стає членом Пласту і Подєбрадської філії Сокола. Був учасником 1-ї Олімпіади українських студентів у Чехословаччині. По завершенні навчання на лісовому відділі агрономічно-лісового факультету УГА в Подєбрадах (18.05.1927) почав працювати в галузі мірництва на Поліссі. За свідченням відомого українського політичного й державного діяча Василя Іваниса, Василь Абрамович «мав довшу і добру практику з геодезії».
Під час німецько-радянської війни Василь Абрамович 14 червня 1941 року підписав «Відозву українських політичних і громадських діячів до народу із закликом до об’єднання всіх патріотичних сил для відновлення Української держави». Всього цю відозву підписали 166 осіб, а відкрив цей список інженер В. Абрамович.
Після закінчення другої світової війни Василь Абрамович перебував (навесні 1946 року) в Німеччині. Подальша доля невідома.
Примітки
Джерела Коваль Р., Моренець В. Подебрадський полк армії УНР. Книга 1. Київ: Український пріоритет, Історичний клуб "Холодний Яр", 2015. Бюлетень Української академічної громади при УГА в Ч.С.Р. 1924. — Липень. — С. 34. Українська господарська академія в Ч.С.Р. Подебради, 1922—1935. — Нью-Йорк, 1972 Абрамович В. Оден з випадків за часів українізації Північного фронту / / Центральний державний архів вищих органів влади і управління України — Ф. 3795. — Оп. 5. - Спр. 78. — Арк. 720—723 зв. Гадзяцький М. Українська олімпіада в Празі 11 Бюлетень Української академічної громади при У.Г.А. в Ч.С.Р. Місячник (замісць ч. 12 часопису “Наша громада”). — 1924. — Жовтень. — С. 36—37 Гадзяцький М. Ще про мистецтво і спорт в Подєбрадах” / / Бюлетень т-ва абсольвентів УГА—УТГІ. — Ню-Йорк. — 1966. — Ч. 35. — Грудень. — С. 12. Іванис В. Стежками життя: Спогади. Кн. V. — Новий Ульм, Німеччина: Українські вісті, 1962. — С. 361, 370. Українська господарська академія в Ч.С.Р., Подєбради, 1922—1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Регенсбург — Мюнхен, 1932 - 1972 / Голов. ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972. ЦДАВО України. — Ф. 3795. — On. 1. — Спр. 621. — Apk. 1 — 12. Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) / Ярослав Тинченко. — Київ : Темпора, 2007. — Кн. 2. — 2011. — 422 c. : іл. Українська господарська академія в ЧСР 1922—1935. Том І.— Нью-Йорк: Друкарня УПЦ в США, 1959. с.92