Костел у Моршині (Костел Милосердя Божого, пол. Kościoł Miłosierdzia Bożego) — польський римокатолицький костел, побудований у Моршині у 1930-1932 роках для прихожан серед приїжджих польських відпочивальників.

Автором проєкту став архітектор Лаврентій Дайчак, а кошти на будівництво виділив лікар Роман Ренцький. У радянські часи костел було зруйновано, а на його місці згодом споруджено статую Христа Спасителя. Нині на місці старої будівлі залишилися фундаменти та келійна споруда, які використовуються в різних комерційних цілях. Ініціативи щодо відбудови історичного храму тривають.

Історія Відкриття та освячення відзначили 8 липня 1932 року, про що свідчить одна зі світлин авторства Мар'яна Єдрика. Автором проєкту став архітектор Вавжинець (Лаврентій) Дайчак, власний кошт на будівництво виділив професор Роман Ренцький . Зруйнований радянською владою приблизно у 1970— 1980 роках.

Костел був одним із багатьох проєктів Вавжинця Дайчака у Моршині. Інші найвідоміші проєкти- Łazienki solankowe (стара водолікарня) та Dom Zdrojowy, нині відомий як Мармуровий Палац. Обидва об'єкти збудовані приблизно в 1935—1938 рр. за сприяння Романа Ренцького. Архітектором другого був Мар'ян Нікодемович, який зі слів Ренцького працював над проєктом під керівництвом Дайчака.

Від комплексу до нині залишилася монаша келія, прибудована до костелу у 1937 році, коли той з-під керівництва Управління Курорту перейшов під крило Отців Францисканців, та ледь помітні залишки фундаменту самого костелу.

Після Другої світової війни будівлю колишньої монашої келії пристосували до господарських потреб. Станом на початок XXI століття в ній функціонують крамниці, аптека, косметологічні та медичні кабінети. На місці зруйнованого костелу в період незалежності України встановлено статую Христа Спасителя. Ініціатива відбудови святині на історичному місці не була реалізована, тому коштом меценатів і місцевої римо-католицької громади у 2012–2015 роках споруджено новий костел нижче по вулиці Франка, поблизу залізничної колії.

За свідченнями місцевих мешканців, у 1960–1970-х роках у перебудованій будівлі костелу діяли їдальня на першому поверсі та ресторан «Чайка» на другому. Ймовірно, остаточний демонтаж костелу був пов’язаний із введенням у дію Центрального бювету Моршина. За усними спогадами, радянська влада мотивувала знесення антисанітарним станом закладів громадського харчування, що містилися в будівлі. Таким чином, припускають, що споруда існувала приблизно до кінця 1970-х — початку 1980-х років.

За проєктом архітектора Вавжинця Дайчака майже ідентичний костел збудували у селі Губичі (нині частина Борислава) приблизно через два роки після моршинського. Після війни його використовували як склад солі; через підвищену вологість і солоність повітря будівля швидко занепала і була остаточно демонтована у 1960–1970-х роках. Нині світлини костелу в Губичах залишаються одним із небагатьох доступних візуальних матеріалів подібного архітектурного проєкту.

Галерея

Примітки