Іон Негулеску (1 квітня 1887, Турну-Магуреле — 1 квітня 1949, в'язниця Джілава) — видатний румунський генерал, учасник Першої та Другої світових воєн, який обіймав посаду Військового міністра в уряді генерала Ніколає Редеску з 6 грудня 1944 по 28 лютого 1945.
Біографія Іон Негулеску народився 1 квітня 1887 року в місті Турну-Магуреле. У 1908 році після закінчення військової школи став підпоручиком, в 1911 році — поручиком, а в 1916 році — капітаном. Під час Першої світової війни він командував важкою артилерійською батареєю і у 1917 році отримав звання майора. Надалі під час проходження служби він отримав звання підполковника в 1923 році, полковника в 1929 році і бригадного генерала в 1937 році. У 1929 році він служив військовим аташе в Німеччині.
8 червня 1940 року Іону Негулеску було надано звання генерал-майораDecretul Regal nr. 1.928 din 7 iunie 1940 pentru înălțarea în grad a unor ofițeri generali, publicat în Monitorul Oficial, anul CVIII, nr. 131 din 8 iunie 1940, partea I-a, p. 2.829., а 18 липня 1942 року — звання генерал-лейтенанта.
З 4 червня 1941 року по 6 грудня 1944 року Негулеску перебував на посаді командувача Корпусу охорони кордону, захищаючи буковинські села від пограбувань, зґвалтувань і знищення радянськими солдатами та заохочуючи рух опору в районі.
З 6 грудня 1944 року по 28 лютого 1945 року він обіймав посаду Військового міністра в уряді генерала Ніколае Редеску.
Після приходу до влади уряду Петру Грози, Іон Негулеску, який мав звання корпусного генерала, разом з іншими генералами був переведений у запас указом № 860 від 24 березня 1945 р. з посиланням на закон № 166, прийнятий указом № 768 від 19 березня 1945 р. «Про переведення зі служби у запас військовослужбовців, надлишкових для потреб комплектування діючих військ»Decretul regal nr. 860 din 24 martie 1945 pentru treceri în pozițiunea de rezervă, publicat în Monitorul Oficial, anul CXIII, nr. 70 din 26 martie 1945, partea I-a, p. 2.259..
Іон Негулеску був заарештований 29 грудня 1948 року за звинуваченням у приналежності до антикомуністичної організації «Національний рух опору». Він помер у в'язниці Жилава 1 квітня 1949 року у віці 62 роки.
Нагороди У 1940 році був нагороджений орденом «Зірка Румунії» командирського класуDecretul Regal nr. 1.905 din 8 iunie 1940 pentru numiri de membri ai ordinului "Steaua României", publicat în Monitorul Oficial, anul CVIII, nr. 131 din 8 iunie 1940, partea I-a, p. 2.783..
Список літератури
Посилання