«Медуза» () — військовий корабель, дизель-електричний прибережний підводний човен 600-тонної серії типу «Аргонаута» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни. «Медуза» був закладений 30 листопада 1929 року на верфі компанії CRDA у Монфальконе. 10 грудня 1931 року він був спущений на воду, а 8 жовтня 1932 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Історія служби У жовтні 1932 року, коли ПЧ «Медуза» був введений в експлуатацію, він базувався в Мессіні. У 1934 році він здійснив тривалий навчальний похід до східного Середземномор'я. З 1935 року базаувався на Леросі, а через рік був переведений назад до Мессіни. Пізніше його призначили до 72-ї ескадри підводних човнів (VII група) у Кальярі, і тут він проходив службу до вступу Італії у Другу світову війну.

24 вересня, прямуючи до свого району патрулювання (біля Філліпвіля) під командуванням капітана корвета Енцо Гроссі, човен став об'єктом атаки гідролітака Short Sunderland, який він відбив та пошкодив британський літак.

9 листопада 1940 року він вийшов з Кальярі, прямуючи до острова Ла-Галіте, разом з чотирма іншими підводними човнами, протистоячи британській операції «Коат» (з різними цілями, включаючи відправку військових кораблів з Гібралтару до Александрії, конвою на Мальту та Грецію, атаку торпедоносців на Таранто та атаку на італійські конвої в Нижній Адріатиці), але повернувся, не виявивши жодного ворога у поході.

30 січня 1942 року під командуванням капітана корвета Енріко Бертареллі він повертався з навчальної місії в затоці Карнаро, точніше між Черсо та узбережжям Істрії (з 60 осіб на борту 27 — 6 офіцерів і 21 старшина і матрос — були студентами) разом з пароплавом «Градо», підводним човном «Мамелі» і старим міноносцем «Інсідіозо», його помітив британський підводний човен «Торн», який сплив на поверхню та з відстані кілометра випустив у нього чотири торпеди.

Внаслідок ураження торпедами італійський підводний човен вибухнув та затонув. Врятувати вдалося лишень трьох людей. Затонулий корабель було знайдено та задіяно вісім водолазів. У якийсь момент розглядалася спроба підняти підводний човен за допомогою понтонів G.A. 141 та G.A.146, але врешті вони не були використані. Водолазам вдалося зв'язатися з чотирнадцятьма чоловіками, які опинилися в кормовому відсіку. Було сподівання, що їх вдасться врятувати, але погана погода змусила остаточно припинити рятувальну операцію 3 лютого.

Див. також ORP Sęp (1938) I-10 (підводний човен) NMS Marsuinul М-51 (підводний човен СРСР) U-510 HNoMS B-6

Примітки Виноски

Джерела

Література Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy: A Reference Guide to the Regina Marina 1930–45. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-544-8. Giorgio Giorgerini Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi. — Mondadori, 2002. — 709 с. — ISBN 978-8804505372 Italian Warships of World War II, Fraccaroli Aldo, Ian Allan Ltd., 1968, SBN 7110 0002 6

Посилання

Regio Sommergibile Medusa