Вайолет Парр () — вигадана персонажка анімаційного супергеройського фільму Pixar «Суперсімейка» (2004) та його продовження «Суперсімейка 2» (2018). Найстарша дитина Боба та Гелен Парр (Містер Неймовірний і Еластігерл), Вайолет народилася з надлюдськими здібностями робити себе невидимою та створювати силові поля. Озвучена Сарою Вовелл, Вайолет — сором'язлива учениця молодшої школи, яка прагне стати серед своїх однолітків, і, на її думку, цьому заважають її надздібності. Протягом фільмів Вайолет поступово дорослішає і стає більш впевненою в собі як дівчина та супергероїня.
Творець Вайолет, сценарист і режисер Бред Берд, вирішив наділити Вайолет здатністю ставати невидимою, бо відчув, що ця специфічна суперсила відображає деякі проблеми, з якими стикаються дівчата-підлітки під час дорослішання, а саме: невпевненість у собі та замкненість. Берд взяв Вовелл на роль Вайолет після того, як вона розповіла реальну історію про свого батька для радіопрограми «Це американське життя», і Вайолет зрештою стала першою озвученою роллю Вовелл. Вовелл ідентифікувала себе з сором'язливою, невпевненою натурою героїні, а також помітила схожість між стосунками Вайолет з Бобом та її стосунками з власним батьком.
Було розроблено нову комп'ютерну технологію для оживлення волосся Вайолет, яке аніматори визначили як найскладніший компонент «Суперсімейки», оскільки така велика кількість волосся ніколи раніше не фігурувала в комп'ютерних анімаційних фільмах. Волосся персонажки є важливим аспектом розвитку характеру Вайолет, що демонструє неухильне зростання її впевненості в собі, оскільки вона поступово перестає ховати за ним своє обличчя.
Прийняття Вайолет було позитивним, кінокритики високо оцінили розвиток її характеру та близькість, а також вокальне виконання Вовелл. Критики також часто порівнюють Вайолет із супергероїнею коміксів Невидимою леді, чиї надздібності вона має. Відтоді образ персонажки використовувався в кількох супутніх медіа та товарах, пов'язаних з фільмами, включаючи іграшки, книги та адаптації відеоігор.
Розвиток
Створення та кастинг Сценарист і режисер Бред Берд задумував Вайолет як «14-річну дівчинку-підлітка, яка просто хоче бути невидимою». У ранніх чернетках сценарію Вайолет була зображена немовлям, а не підлітком, оскільки батьки Боб і Гелен Парр спочатку планувалися як супергерої-пенсіонери набагато раніше упродовж фільму. Вайолет озвучила американська письменниця та актриса Сара Вовелл, яка розповіла, що роль їй запропонували несподівано. Починаючи підбирати головних героїв фільму, Берд слухав програму Національного громадського радіо «This American Life», у якій Вовелл часто бере участь. Під час одного з регулярних виступів Вовелл у шоу Берд почув, як вона розповіла анекдот про гармату, яку вона допомагала будувати своєму батькові, зброяру. Берд захотів взяти Вовелл на основі її опису події, вирішивши, що вона «ідеально» підходить на роль, яку він одразу ж зателефонував їй, щоб запропонувати. Вовелл вже заробила репутацію акторки, яка відмовилася від кількох озвучувальних робіт до «Суперсімейки», аж до того, що її агент попередив Берда не витрачати свій час даремно. Однак Вовелл стверджує, що вона просто уникала озвучувальних ролей взагалі, тому що їй було достатньо бути письменницею, і до «Суперсімейки» вона знайшла кілька анімаційних проектів особливо цікавими.
Аніматори анімували приблизну тестову послідовність діалогу Вавелл з радіо-сегмента про гармату її батька, в якому Вайолет зображена наляканою з гарматою, що постійно стріляє в її руках. Незважаючи на деякі вагання через те, що вона ніколи раніше не озвучувала анімаційного персонажа, Вовелл прийняла роль після того, як отримала електронний лист від продюсера фільму, погодившись взяти участь у «Суперсімейці», оскільки вона вважає, що Pixar незмінно «найкращі в тому, що вони роблять», порівнюючи пропозицію з політиком Нельсоном Манделою, який «просив вашої допомоги у боротьбі з расизмом». Вона також була давньою шанувальницею роботи Берда як режисера. Зрештою, Вавелл погодилася на роль, спираючись на єдине зображення персонажки, яке їй надіслали: малюнок Вайолет в оточенні однокласників, усі вони виглядають щасливими і товариськими, окрім самої Вайолет, яка натомість згорблена і ховається за волоссям. Вовелл підсумувала: «Я можу бути цією дитиною. Я була такою дитиною. Мені подобається цей архетип похмурої, сором'язливої, розумної дівчинки-підлітка».
Співавтор IndieWire Олівер Літтелтон вважає, що Вовелл була найнесподіванішим з кастингових рішень Берда. Вовелл сказала, що, як і Вайолет, вона сама «трохи розумна, а також має дивного тата з дивним хобі», вважаючи, що унікальна динаміка між Вайолет і Бобом схожа на її відносини з її власним батьком, зокрема поєднання прихильності, сарказму та збентеження, яке і вона, і її персонажка відчувають до своїх батьків. Вовелл пояснила, що вона має тенденцію нагадувати «розумницю» в розмові зі своїм батьком і вважає, що її тон голосу, можливо, вплинув на рішення Берда взяти її підлітком. Вовелл зізналася, що поділяє «нездатність Вайолет припинити натискати на кнопки», називаючи її схильність висловлювати свою думку на будь-яку тему і талант ставити різні ситуації в незручне становище схожими один на одного.
Голос Сара Вовелл виявила, що процес запису дещо схожий на роботу на радіо, за винятком того, що процес вимагав більше стояти, жестикулювати та тісно співпрацювати з режисером. Фільм також вимагав від Вовелл відмовитися від її типово недограної, невимушеної подачі через те, що анімація була ширшою за тональністю та вимагала більше «вигуків», визначивши цей процес як більш схожий на театральну гру, ніж на кіноакторську, оскільки, як і в першому випадку, «анімація … вимагає більшого і масштабнішого». Вона розповіла, що озвучування дівчинки-підлітка вимагало від неї більше акторської майстерності, ніж вона очікувала, оскільки її «виховували як стоїчну особистість». Для сцени, в якій літак Вайолет та її родини падає в океан, Вовелл пила із пляшки води, булькаючи та ковтаючи, щоб імітувати звук людини, яка тоне. Незважаючи на те, що вона використовувала рушник як нагрудник, під час процесу Вовелл все одно була значно мокрою. Акторка виявила, що процес створення невербальних звуків, таких як сміх, позіхання та крик, є найскладнішим компонентом роботи, завданням, до якого робота на радіо її навряд чи підготувала. Під час свого першого сеансу запису актотка намагалася звучати так, ніби її щойно поранили, і тому попросила Берда вдарити її по руці, щоб допомогти їй відтворити звук удару. Вовелл записала крики своєї героїні ближче до кінця зйомок, щоб зберегти її голос, назвавши процес «веселим» і стверджуючи: «Я не думаю, що я кричала … близько 20 років» на той момент.
Вовелл знайшла можливість озвучити супергероїню «захоплюючою», тому що вона вважає себе «скоріше ходячим фільмом Вуді Аллена» в реальному житті через свої страхи водіння та плавання, пожартувавши, що «весело слухати, як мій голос робить [у фільмі] речі, які … я б ніколи не зробила». Воуелл також зізналася, що має тенденцію звучати «мультяшно» і молодо для свого віку, пояснюючи, що озвучування Вайолет «призводить до моєї невпевненості… коли ти хвилюєшся, ти звучиш як у мультфільмі, а потім хтось надсилає мені повідомлення [з питанням], чи не хочу я знятися в анімаційному фільмі… Думаю, я така, яка я є». Берд стверджує, що своїм виступом Вовелл «вибила його з колії», хоча вона стверджує, що її акторська гра вимагала багато додаткового керівництва через її менший досвід, вважаючи, що Берд привернув «додатковий виклик несформованої виконавиця». Продюсер Ніколь Парадіс Гріндл погодилася, що Вовелл «щиро думає так, як Бред [Берд] хоче, щоб думала Вайолет», і це сприяє тому, що її виступи «влучні». Незважаючи на свій успіх, Воуелл стверджує, що вона не є акторкою, називаючи себе просто «письменницею, яка підробляє» акторкою у «Суперсімейці», і наполягаючи на тому, що була б «принижена», якби їй довелося грати в присутності когось, окрім Берда, режисурі якого вона дуже довіряє, пояснюючи: «Я вірю, що він зможе знайти щось у мені або надихнути щось у мені, а також зможе знайти дубль, який буде найкращим».
Вовелл грає головну роль у документальному фільмі про її роботу у фільмі «Вайолет: Есе Сари Вовелл» (Vowellet: An Essay by Sarah Vowell) який включено як бонусну функцію до DVD-випуску «Суперсімейки» 2004 року. У «відеоесе» Вовелл обговорює різноманітні відмінності між озвученням супергероїні та тим, щоб стати персонажем, коли вона писала про вбивства президента, протиставляючи дві різні кар'єри. Аніматори також анімували Вайолет до деяких діалогів Вовел з документального фільму. Берд, який озвучує дизайнера костюмів Едну Мод, був єдиним актором, з яким Вовелл записувався під час роботи над обома фільмами. Іноді режисер тимчасово озвучував інших персонажів, з якими Вавелл грала протилежну роль, наприклад, Еластичну дівчину замість актриси Голлі Гантер. У «Суперсімейці 2» Вовел не дозволили прочитати весь сценарій під час запису її діалогу, їй дозволили лише переглянути невеликі уривки, в яких Вайолет говорить або веде розмову з іншими персонажами. До першого перегляду фільму Вовелл була під враженням, що «Суперсімейка 2» здебільшого буде про гнів Вайолет на свого батька, доки не познайомилася з іншими сюжетними лініями та персонажами фільму. Незважаючи на 14 років, що розділяють реліз першого і другого фільмів, Вавелл не знайшла складнощів у поверненні до ролі, назвавши Вайолет персонажкою, з якою вона відчуває себе «тісно пов'язаною», зігравши її приблизно третину свого життя. Гізер Мейсон з Syfy Wire зауважила, що Вовелл поділяє з Вайолет її сухе почуття гумору. На сьогоднішній день фільми «Суперсімейки» залишаються єдиними анімаційними ролями Вовелл.
Особистість і дизайн Берда завжди більше цікавив розвиток особистості головних героїв фільму, ніж їхні надздібності. Коли прийшов час визначити сили родини Парр, Берд вирішив черпати натхнення з ролей типових членів нуклеарної сім’ї, ґрунтуючи їхні надздібності та особистості на цих традиційних архетипах. Описуючи Вайолет як «типового підлітка... некомфортного у власній шкірі», який перебуває «на скелястому місці між дитиною і дорослим», Берд вважає, що невидимість буде найбільш підходящою силою для єдиної доньки родини Парр. Описуючи її як молоду жінку, яка хотіла б, щоб інші люди уникали на неї дивитися, Берд уточнив, що деякі дівчата-підлітки схильні відчувати себе невпевнено та захищатися, і таким чином наділила її здатністю ставати невидимою та створювати захисні щити. За словами Вовелл, надздібності Вайолет у вигляді невидимості та силових полів, як і решти членів її родини, «психологічно представляють, ким вона є»; дівчина-підліток, яка прагне бути прихованою та захищеною; актриса описала її як молоду жінку, яка як багато підлітків «перебуває в пастці між дитинством і зрілістю, між самовпевненістю і незахищеністю». Берд намагався збалансувати пригодницьку та «звичайну» складові життя сім’ї, пояснюючи, що глядачі оцінять і будуть ставитися до моментів, коли Вайолет використовує свої сили, якщо відчуває себе приниженою. Що стосується музики, композитор Майкл Джаккіно розробив тему для Вайолет, яку він описав як «скромну і таємничу».