Яліве́цьІзюмов О. Російсько-український словник КНИГОСПІЛКА, 1930 р.Б. Грінченко Словарь української мови 1909 р., або ялове́цьУманець М., Спілка А. Словарь росийсько-український ЛЬВІВ, 1893—1898 рр.Паночіні С. Словник біологічної термінології — Х.: Рад. школа, 1931.Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)Полонський X. Словник природничої термінології. — Київ: Держ. вид-во України, 1928.(Juniperus) — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових.
Латинську назву juniperus вперше згадував давньоримський поет Вергілій, що пізніше дозволило Ліннею застосувати це слово для назви роду. Проте існує інша версія — що слово походить від кельтського ieneprus — «колючий». Українська назва походить від (звідки також , , , ), похідне від *jalovъ — «безплідний»; первісно, очевидно, означало рослини ялівцю з чоловічими квітами.
Налічується 71 Перелік видів роду «Ялівець» на сайті The Plant List вид, 9 з яких — в Україні. Найпоширеніші з них: Ялівець звичайний (J. communis) — кущ або деревце (до 6 м заввишки), що росте в лісах Карпат, на Поліссі та в північній смузі Лісостепу, Ялівець сибірський (J. communis subsp. alpina) — кущ (30—90 см заввишки), що росте в Карпатах вище гірської границі лісів разом з криволіссям. Ялівець віргінський — в Україні вирощується як декоративна рослина.
Ялівець використовують для закріплення пісків, створення живоплотів тощо; деревину ялівця використовують для виготовлення меблів, олівців тощо.
Види Рід містить понад 60 видів:
Ялівець високий (Juniperus excelsa) Ялівець віргінський (Juniperus virginiana) Ялівець звичайний (Juniperus communis) Ялівець козацький (Juniperus sabina) Juniperus angosturana R.P.Adams Juniperus arizonica R.P.Adams Juniperus ashei J.Buchholz Juniperus barbadensis L. Juniperus bermudiana L. Juniperus blancoi Martínez Juniperus brevifolia (Seub.) Antoine Juniperus californica Carrière Juniperus canariensis Guyot & Mathou Juniperus cedrus Webb & Berthel. Juniperus chinensis L. Juniperus coahuilensis (Martínez) Gaussen ex R.P.Adams Juniperus comitana Martínez Juniperus convallium Rehder & E.H.Wilson Juniperus coxii A.B.Jacks. Juniperus deltoides R.P.Adams Juniperus deppeana Steud. (syn. J. pachyphlaea Torr.) Juniperus drupacea Labill. Juniperus durangensis Martínez Juniperus excelsa M.Bieb. Juniperus flaccida Schltdl. Juniperus foetidissima Willd. Juniperus formosana Hayata Juniperus gamboana Martínez Juniperus gracilior Pilg. Juniperus grandis R.P.Adams Juniperus horizontalis Moench Juniperus indica Bertol. Juniperus jaliscana Martínez Juniperus komarovii Florin Juniperus macrocarpa Sm. Juniperus mairei Lemée & H.Lév. Juniperus monosperma (Engelm.) Sarg. Juniperus monticola Martínez Juniperus morrisonicola Hayata Juniperus mucronata R.P.Adams Juniperus navicularis Gand. Juniperus occidentalis Hook. Juniperus osteosperma (Torr.) Little Juniperus oxycedrus L. Juniperus phoenicea L. Juniperus pinchotii Sudw. Juniperus pingii W.C.Cheng ex Ferré Juniperus poblana (Martínez) R.P.Adams Juniperus polycarpos K.Koch Juniperus procera Hochst. ex Endl. Juniperus procumbens (Siebold ex Endl.) Miq. Juniperus przewalskii Kom. Juniperus pseudosabina Fisch. & C.A.Mey. Juniperus recurva Buch.-Ham. ex D.Don Juniperus rigida Siebold & Zucc. (syn. J. conferta Parl.) Juniperus saltillensis M.T.Hall Juniperus saltuaria Rehder & E.H.Wilson Juniperus saxicola Britton & P.Wilson Juniperus scopulorum Sarg. Juniperus semiglobosa Regel Juniperus seravschanica Kom. Juniperus squamata Buch.-Ham. ex D.Don Juniperus standleyi Steyerm. Juniperus taxifolia Hook. & Arn. Juniperus thurifera L. Juniperus tibetica Kom. Juniperus tsukusiensis Masam. Juniperus turbinata Guss. Juniperus zanonii R.P.Adams
Цікаві особливості
Спостереження садівників показують, що ялівець і груша погано уживаються в саду у випадку, якщо знаходяться поряд. Ялівець і груша є носіями одного і того ж виду грибка (), що спричиняє захворювання на іржу груші та ялівцю. В певному сенсі їхнє сусідство має алелопатичні ознаки — насадження ялівцю у грушевому саду можуть призвести до поширення іржі груші, втрати продуктивності грушевого саду і навіть його поступової загибелі.
Примітки
Література
Посилання