Каке-котоба (掛詞, «слово-стрижень») або юкарі-котоба (縁言葉, «подвійні слова») - художньо-стилістичний прийом, який ґрунтується на засадах омонімії, широко представленої в японській мові. Каке-котоба використовує фонетичне читання канджі, щоб запропонувати кілька тлумачень: спочатку на буквальному рівні потім на допоміжних омофонічних рівнях. Подвійні прочитання і тлумачення надають віршу додатковий зміст.Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т. Т.1./ Комарницька Т.К., Комісаров К.Ю.. - Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012.-320 с.Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т. Т.1./ Комарницька Т.К., Комісаров К.Ю.. - Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012.-320 с.
Історія Гра слів «каке-котоба» вперше зустрічається в віршах вака з найдавніших збережених рукописів. Перші приклади вживання належать до періодів Нара та Хейан. Походження художнього прийому невідоме, але, імовірно, що він вже був поширений до появи письма, як частина усної традиції. З технічної точки зору, цей прийом дозволяв поету отримати ширший діапазон художнього вираження з невеликою кількістю складів. З естетичної точки зору, вважалося, що розгадати словесну головоломку - це найвища форма насолоди поезією.zhivkova, stella. figurative elements in koto and bunraku music and their analogues in related forms of japanese culture. osaka university, japan.
Приклади Найвідомішими прикладами омонімів, що їх використовували у японській поезії як каке-котоба, є такі: • 秋 /акі/ осінь -飽 き /акі/ збайдужіння; • 色 /іро/ колір - 色 /іро/ любовні стосунки, роман, закоханість; • 松 /матцу/ сосна -待つ /матцу/ чекати; • 鳴く/наку/ співати-泣く/наку/ плакати; • 田の実 /таномі/ плоди полів-頼 み /таномі/ надіяСучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т. Т.1./ Комарницька Т.К., Комісаров К.Ю.. - Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012.-320 с.
Примітки