«Пийте, браття, попийте» — український бароковий кант XVII століття. Твір пройшов еволюцію від духовної поезії до світського бенкетного канту, ставши популярним у середовищі козацької старшини доби Гетьманщини. Відомий також завдяки кроскультурному запозиченню у шведську народну музику в середині XVII століття.
Історія
Походження та авторство Генеза твору пов’язана з діяльністю вихованця Києво-Могилянської академії Симеона Полоцького. Літературним першоджерелом став духовний кант «Єгда от Вавилона плін бивший із Сіона», який є віршованим перекладенням 125-го псалма. Текст був опублікований у 1685 році у складі праці «Псалтир римфотворна».
Використання силабічного віршування дозволило адаптувати біблійні образи до музичної основи канту, що сприяло поширенню твору за межі храмів — у побут шляхти та козацтва.
Жанрова еволюція Перехід від релігійного змісту до світського відбувся на межі XVII–XVIII століть. Авторами подібних переробок часто виступали мандрівні бурсаки або студенти колегіумів. У світській версії акцент змістився з біблійних сюжетів на тему братерства та спільного застілля, при цьому зберігалися заклики до моральності.Алешковский П. Арлекин, или Жизнеописание Василия Кирилловича Тредиаковского : роман / вступ. ст. А. Немзера // Согласие. — 1993. — № 8–12 (25). — С. 49.
В добу Івана Мазепи кант набув статусу бенкетного, що поєднував елементи елітарної та народної культури.
Кроскультурні зв'язки
Шведська рецепція Дослідники зазначають, що мелодія канту потрапила до Швеції у 1657 році під час спільних дій українських козаків та військ короля Карла X Густава під Варшавою. Шведські військові адаптували почуту мелодію, яка згодом інтегрувалася в їхній національний фольклор під назвою Slängpolska (сленґпольска), зокрема в регіоні Смоланд. Ритміка українського канту виявилася близькою до скандинавських танцювальних форм.
Музичні особливості
Сучасна реконструкція Пісня «Пийте, браття, попийте» була відроджена гуртом «Хорея Козацька» та Тарасом Компаніченком як бенкетний кант, що поєднує історичні елементи з сучасним звучанням. Ця версія пісні була включена до їхніх альбомів «Карміна Сарматіка» (2009), «Тера Козацька» (2010, разом з гуртом Гуляйгород) та «Бенкет Духовний» (2012). Окрім того, пізніше була створена також версія, що перетворила пісню на частину новочасної визвольної пісні, зберігаючи зв'язок з її історичним контекстом.
Варіанти
Примітки
Джерела
Карміна Сарматіка— альбом «Хореї Козацької» (2009) Тера Козацька — альбом «Хореї Козацької» та гурту «Гуляйгород» Симеон Полоцький. Єгда от Вавилона плєн бивший із Сіона. 1685 р.