Брауншвейзьке графство () — графство в середньовічному Саксонському герцогстві, що існувало приблизно з IX століття до 1235 року, коли воно було піднято до Брауншвейг-Люнебурзького герцогства.
Історія Графство розвинулося з володінь династії Брунонів з центром у місті Брауншвейг і було розширено за рахунок спадщини Генріха Товстого навколо Нортхайма та Геттінгена та частини Біллунзької спадщини навколо Люнебурга, який перейшов до дому Вельфів у 1106 році. Коли Саксонське герцогство було реорганізовано в 1180 році, графство стало фактично незалежним від герцогства, оскільки нові герцоги з дому Асканіїв не могли встановити контроль над ним.
У 1203 році три сини герцога Генріха Лева поділили графство між собою: Генріх V отримав західну частину з Ганновером і Геттінгеном, Вільгельм отримав територію навколо Люнебурга, а Оттон IV територію навколо Брауншвейга. У 1235 році Брауншвейзьке графство було підняте до статусу Брауншвейг-Люнебурзького герцогства, яке пережило Священну Римські імперію та існувало до 1918 року.
Графи Династія Брунонів
Брун I (на посаді до 991, помер у 1015/16) Людольф (помер 1038) Брун II (помер 1057) Екберт I (помер 1068) Екберт II (помер 1090)
Династія Нортгаймів
Генріх Товстий (помер 1101)
Династія Зюплінгенбургів
Лотар (помер 1137)
Династія Вельфів
Генріх Гордий (помер 1139 р.) Генріх Лев (скинутий 1180, помер 1195) Спільно: Вільям Вінчестерський (помер 1215 р.) Оттон IV, імператор Священної Римської імперії (помер 1218) Генріх V, пфальцграф Рейну (помер 1227) Отто I (зведений до герцога в 1235 р.)
Джерела
Wilhelm Havemann: Geschichte der Lande Braunschweig und Lüneburg. 3 Bände. Nachdruck. Hirschheydt, Hannover 1974/75, ISBN 3-7777-0843-7 (Originalausgabe: Verlag der Dietrich’schen Buchhandlung, Göttingen 1853–1857 – online Google-Books: частина 1, частина 2, частина 3)