Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie, скорочено VRT — один із національних суспільних мовників фламандської спільноти Бельгії. Його аналогом у французькому співтоваристві Бельгії є франкомовний RTBF (Radio-télévision belge de la Communauté française), а в німецькомовному — (Belgischer Rundfunk).
VRT керує шістьма телевізійними каналами (, , , , і VRT MAX) разом із кількома радіоканалами, зокрема , , , і .
Історія VRT є спадкоємцем низки організацій. Бельгійський національний інститут радіомовлення був заснований 1930 року та проіснував до 1960 року. Потім він став Belgische Radio- en Televisieomroep (BRT) у 1960 році та був Belgische Radio- en Televisieomroep Nederlandstalige Uitzendingen (BRTN) з 1991 до 1998 року.
NIR/INR і BRT (; RTB) були окремими державними компаніями з окремими нідерландсько- та франкомовними відділами виробництва. Вони розміщувалися в будівлі Фладжі, також відомій як будинок радіо, з 1938 до 1974 року, коли будівля стала занадто малою. Однак у 1977 році в рамках поточної державної реформи в Бельгії, мовлення стало зарезервованим для мовних спільнот, а не національних урядів. Відповідно, BRT/RTB пішли різними шляхами. У той час як колишня французька частина змінила свою назву на RTBF, нідерландська зберегла назву BRT, поки не стала BRTN у 1991 році. Однак обидва мовники ділять виробничі потужності на Огюста Реєрслаана в Брюсселі.
Остаточне перейменування VRT відбулося 1 січня 1998 року після зміни юридичного статусу організації. 16 квітня 1997 року вона перетворилася на державну корпорацію (NV van publiek recht), яка була частиною напівдержавного утворення (за бельгійською термінологією — parastatale).
Як спадкоємці NIR/INR, VRT та RTBF поділяють бельгійське членство в Європейській мовній спілці (EBU) та були одним із її 23 членів-засновників.
Логопити
Примітки