Сідур, або сидур (ів.: סִדּוּר) — традиційна юдейська молитовна книга (молитовник), що містить порядок і послідовність літургійних текстів та благословінь, як щоденних, так і на різні випадки життя, на всі дні річного циклу. Інші терміни для сідуру: тефілот (תְּפִלּוֹת) серед сефардів, тефілла серед німецьких євреїв і тихляль (תכלאל від дієслова ліхлол  - включати, охоплювати) серед єменських євреїв.

Є також інший тип молитовника — махзор (цикл), в якому друкуються молитви на Рош га-Шана та Йом-Кіпур. Іноді молитви трьох свят (Шалош Регалім), в які відбувалося сходження до Храму — Песах, Шавуот і Сукот - також друкуються в окремих книгах.

Сефардські та ашкеназькі громади мають дещо різні літургійні обряди — нусахи, як і інші сучасні єврейські конфесії. Тому можна знайти Сидур, створений певними групами та для них, з перекладами, коментарями, макетом та дизайном, призначеними для покращення молитви цієї спільноти.

Етимологія Походить від слова «седер» – порядок.

Значення Сідур, не конкурував із вивченням єврейської душі; радше, це посилило вивчення Тори. Він був розроблений, щоб включити уривки з Тори, Мішни та Талмуду, щоб задовольнити мінімальну щоденну потребу єврея щодо «навчання».

Історія Літургія, молитви та благословіння використовувалася в юдаїзмі й раніше, ще задовго до руйнування Другого Храму (70 р. н.е.), саме (IX століття н.е.) з Вавилонії вперше склав повний сідур на прохання іспанської конгрегації. Варіації обрядів зберігаються й в сучасних виданнях через ритуальні і конфесійні відмінності, але основні елементи настільки незмінні, що можна сказати, що жоден сидур не втратив своєї соборності.

Нусах є аналогом літургійного обряду.

Існує шість основних нусахів сідура: Сефард (сефардський), Сфарад (хасидський), Ашкеназ (ашкеназський), Тейман (єменський), Арі (ХаБаД), Мінхаґ Італі (італійський).

Звичаї та традиції Сідур, як і інші святі книги, коли закінчують молитву (чи навчання), або якщо сідур впав, його швидко підіймають та цілують обкладинку сідуру. Це одна з причин, чому не бажано молитись з телефонним сидуром, а мати в наявності книгу.

Традиційно щодня читаються три групи молитов: Шахаріт (ів.: שַחֲרִת від ів. שַחָר шахар – світанок), Мінха (ів.: מִנְחָה пообідня молитва) та Маарів (ів.: מַעֲרִיב, від ів. עֶרֶב ерев – вечір).

Див. Також

Молитовник Літургійний обряд Богослужіння

Посилання

Старовинні сідури музеїв України Львівський МІР, караїмський сідур Про сидур та єврейську молитву, отець Олександр Кушта. Реформистська молитва за воїнів України. НМІ України у ДСВ, сідур виданий в Полтаві 1927р.

Примітки

__ІНДЕКС__