Вікторія Леонідівна Дворецька (позивний «Дика»; . 28 листопада 1992, селище Гребінки, Київська область, Україна) — українська громадська діячка, ветеранка російсько-української війни, керівниця і співзасновниця громадської організації Frontline Reforms. Активістка феміністичного руху Невидимий Батальйон. Перша жінка в Україні, що офіційно отримала бойову військову спеціальність — командира механізованих підрозділів, з'єднань та частин (лютий 2016) і перша жінка, офіційно призначена на бойову командирську посаду (березень 2016).

Життєпис

Освіта Вікторія Дворецька здобула вищу освіту в Державному торговельно-економічному університеті. У 2016 року отримала ступінь магістра за спеціальністю «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».

У 2016 році закінчила курси з підготовки офіцерів запасу Національного університету оборони України.

У 2023 році завершила програму pre-MBA «Лідерство» Бізнес-школи Міжнародного інституту менеджменту.

Революція Гідності та війна Дворецька брала участь у Революції Гідності у складі 39-ї жіночої сотні Самооборони Майдану. Після початку російської війни проти України в 2014 році, вона добровільно поїхала на фронт у підрозділ, що складався переважно з майданівців — батальйон «Айдар». Брала участь у боях за місто Щастя.

У червні 2014 року у боях за селище Металіст Луганської області отримала поранення. У складі групи розвідки з п'яти осіб виконувала завдання з зачистки території гольфклубу. Противник влаштував бійцям засідку. 2 год 40 хв вони тримали оборону до приходу підкріплення. Дворецька отримала осколкове поранення у ногу, контузію. Після відновлення близько пів року займалася в підрозділі пошуком, ідентифікацією тіл загиблих, організаційним супроводом, допомогою родинам полеглих з оформленням документів.

Надалі була призначена т.в.о. командира диверсійно-розвідувальної роти. Підрозділ із боями утримував опорний пункт «Фасад» та 29-й блокпост.

Демобілізувалася влітку 2015 року, але вже 2016-го повернулася до «Айдару», уклавши контракт зі Збройними силами. Командувала ротою вогневої підтримки і ротним опорним пунктом. Під її керівництвом підрозділ воював рік під Оленівкою і 7 місяців на Світлодарській дузі у Донецькій області. У 2017—2018 роках викладала загальновійськові дисципліни в 169-му Навчальному центрі «Десна». Потім служила у Центрі морально-психологічного забезпечення ЗСУ.

Загалом Вікторія Дворецька була військовослужбовицею сім років, із них майже чотири — безпосередньо на фронті. Вийшла в запас 2021 року у званні старшого лейтенанта.

Феміністичний рух У 2014 році українське законодавство забороняло жінкам обіймати у Збройних силах бойові посади. Вікторія Дворецька служила у розвідці батальйону «Айдар», але була оформлена діловодкою, а після підвищення до молодшого сержанта — начальницею польової лазні, хоча виконувала обов'язки заступниці командира роти. 2015 року завершила службу через неможливість професійного зростання й офіційного визнання свого статусу.

Після демобілізації долучилася до національної і міжнародної адвокаційної кампанії «Невидимий батальйон». Домагалася зміни законодавства, що не дозволяло жінкам обіймати бойові посади в армії. Зокрема, у вересні 2015 року виступила на семінарі «Роль жінок і гендерна політика у вирішенні воєнного конфлікту в Україні», організованому італійським аналітичним центром Istituto Affari Internazionali, Центром «Розвиток демократії» та програмою НАТО Science for Peace and Security.

У лютому 2016 року Вікторія Дворецька закінчила курси з підготовки офіцерів запасу Національного університету оборони України і стала першою жінкою в Україні, що отримала бойову військову спеціальність — командира механізованих підрозділів, з'єднань та частин. У березні того ж року повернулася на службу в «Айдар» і стала першою жінкою, офіційно призначеною на бойову командирську посаду.

Діяльність у секторі безпеки і оборони поза ЗСУ У 2021—2022 роках Вікторія Дворецька очолювала ветеранський відділ Фонду компетентної допомоги армії «Повернись живим». Долучалася до розробки стратегії Міністерства в справах ветеранів із підтримки ветеранського підприємництва. Брала участь в організації 2022 року виступу збірної українських ветеранів на міжнародних спортивних змаганнях Invictus Games у Нідерландах. З літа 2022 року очолила інструкторський відділ фонду . Фахівці відділу навчають військових веденню вогню із закритих позицій, мінній безпеці, снайпінгу, керуванню безпілотниками, домедичній допомозі.

Вікторія Дворецька також була керівницею низки проєктів Фонду «Повернись живим». У рамках ініціативи «Нам тут жити» у 2023—2024 роках транспортом і обладнанням забезпечили 146 інженерно-саперних груп Сил підтримки Збройних сил України. Дворецька працювала над створенням у Сухопутних військах ЗСУ Школи підготовки спеціалістів безпілотних авіаційних комплексів «Ятаган».

З січня 2025 року Вікторія Дворецька стала експерткою Офісу підтримки змін Міністерства оборони України. Брала участь у дослідженні досвіду впровадження адаптаційного періоду у бригадах Сил оборони України після базової загальновійськової підготовки новобранців у навчальних центрах.

Вікторія Дворецька координує втілення ініціативи з адаптації новобранців до військової служби у навчальних центрах Збройних сил України. У квітні 2025 року за ініціативи Уповноваженої Президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольги Решетилової проєкт почав реалізовуватися як експериментальний на базі одного з полігонів. З вересня його масштабували на всі навчальні частини, де проходять базову загальновійськову підготовку (БЗВП) мобілізовані.

Особисте життя Неодружена. Має сина.

Примітки

Посилання