Гарліб Гельвіг Меркель (; ) — латвійсько-німецький письменник, літературний критик, публіцист, один з видатних представників ідей Просвітництва.
Біографія
Ранні роки та навчання Гарліб Меркель народився 01 листопада 1769 року у Ледурзі у родині лютеранського пастора Даніеля та Гертруди Єлізавети Меркель.
У 1771 році родина переїхала до Вецпіебалги, а у 1776 році Г. Меркель був відправлений до Риги, де навчався у міській та кафедральній школах, отримуючи початкову освіту.
У 1782 році Г. Меркель через смерть батька перервав навчання та повернувся додому допомагати матері вести господарство. У 1785 році разом з родиною переїхав до Риги та продовжив навчання, закінчивши школу у 1786 році.
У 1796 році нетривалий час навчався медицині у Лейпцизькому університеті; вивчав право та естетику у Єнському університеті.
Від 1799 року член масонської ложі «Фредерік Гійом у короні справедливості».
У 1801-1802 роках навчався в університеті Франкфурта на Одері та отримав ступінь доктора філософії.
Професійна діяльність Трудову діяльність Гарліб Меркель розпочав у 1786 році на посаді писаря судової канцелярії у Ризі.
У 1787 році був статистом у Ризькому міському театрі; з 1788 по 1792 рік – репетитором в Лієпупе у маєтку пастора Йоганна Клемана.
У 1792 році нетривалий час працював помічником у Ризькому окружному суді.
Протягом 1793 – 1796 років – вихователем в родині маршалка шляхти фон Трансе. Декілька місяців 1797 року працював у Копенгагені.
З 1802 по 1838 роки був засновником та редактором багатьох видань, займаючись публіцистичною та видавничою діяльністю, яку зрештою припинив під тиском цензури.
Останні роки свого життя Г. Меркель мешкав у власному маєтку в Катлакансі, поблизу Риги.
Помер 09 травня 1850 року. Похований на кладовищі Катлаканс.
Погляди та переконання За життя Г. Меркель був відомий як радикальний критик землевласництва німецьких дворян та кріпацтва. Його найвизначніший твір «Латиші, особливо у Відземе, наприкінці філософського століття», виданий у Лейпцизі, став обвинувальним актом проти кріпосного права та викликав резонанс у Європі. Був перекладений французькою, данською, російською та естонською мовами.
Г. Меркель виступав проти загарбницької політики Наполеона, публікуючи політичні статті у німецьких виданнях. Після вторгнення Наполеона до Німеччини та поразки прусських військ під Єною, змушений був повернутися до Відземе.
Основні твори
«Есе про мистецтво поезії» (1794);
«Латиші, особливо у Відземе, наприкінці філософського століття» (1796, 1800);
«Відземська старовина» (1798-1799);
«Подорожня історія» (1800);
«Ваннем Іманта» (1802).
Також Г. Меркель відомий як автор численних публіцистичних та критичних статей.
Вшанування пам'яті
У 1869 році, на честь 100-річчя від дня народження, Ризьким латиським товариством на могилі Г. Меркеля був встановлений пам’ятник із написом «На згадку від вдячних латишів». У 1969 році, за місцем народження Г. Меркеля, у Лідурзі біля лютеранської церкви, встановлений пам’ятник письменнику. У 1998 році ім’я письменника було надано початковій школі Ледурги. У 2019 році, на честь 250-річчя від дня народження Латвійською поштою тиражем у 100 000 примірників була випущена поштова марка.
Примітки