Петро Марко (алб. Petro Marko) — албанський письменник, журналіст, публіцист. Один з найвидатніших діячів албанської культури, новатор албанської літературної традиції.

Біографія Петро Марко народився 25 листопада 1913 року у Дермі.

По закінченню у 1924 році початкової школи, продовжив навчання у комерційній школі у Вльорі, яку закінчив у 1932 році. До того ж часу належать його перші вірші та коротка проза.

Потому деякий час працював вчителем у Дермі та в районі Дропуллі, розпочавши також й письменницьку та журналістську діяльність. Статті П. Марко з критикою соціальної, культурної та економічної політики уряду були опубліковані у газеті «Час». Згодом його статті з критикою фашизму з'явилися у журналі «АВС».

У 1936 році П. Марко приєднався до інтернаціональної бригади «Гарібальді» та взяв участь у громадянській війні в Іспанії.

Після розформування інтербригад, переїхав до Франції, де проводив агітаційну роботу серед студентів.

По окупації Албанії Італією, повернувся на батьківщину та був учасником партизанського руху.

У 1941 році П. Марко був заарештований та ув'язнений в італійській тюрмі, звідки звільнений після капітуляції Італії.

У 1944 році повернувся до Албанії та з 1945 по 1947 рік працював редактором газети «Союз».

У 1947 році був заарештований як «англо-американський агент»; звільнений у 1950 році.

З 1957 року працював вчителем у технічній школі, займаючись письменницькою діяльністю.

Творчості П. Марко притаманний реалізм, досконалість композицій та складність персонажів. Його твори були затребувані читачами, але засуджені комуністичною владою Албанії. У 1973 році був виключений зі Спілки письменників та позбавлений прав на подальші публікації.

Надалі П. Марко проживав у Тирані.

Помер 27 грудня 1991 року. Похований у Дермі.

Вибрані твори

Романи «До зустрічі», 1958; «Останнє місто», 1960; «Одна ніч і два світанки», 1963; «Ім'я на чотирьох вулицях», 1972; «Ніч Устіки», 1989.

Автобіографічні твори «Інтерв'ю із собою», 1977, опублікований у 2000 році.

Цитати «У житті можуть бути президенти та колишні президенти, прем'єр-міністри та колишні прем'єр-міністри, але ніколи не може бути колишніх письменників».

Вшанування пам'яті В 2003 році посмертно нагороджений орденом «Честь нації».

Примітки